Пошук за тегами
Сумуючи за Кримом
Ми стояли на порозі якоїсь старої, майже закинутої колись будівлі, що тепер слугувала і штабом, і казармою, і господарським двором, і парком для техніки.
2020-01-18
Друг героя
Вони щиро зазирають в очі, завжди готові до обіймів, довгих прогулянок парком та душевних розмов. І хоч би який у вас був настрій, хоч би скільки проблем накотилося зненацька, хоч би які страхи наздоганяли вас уві снах, вони завжди будуть поруч, приязно махаючи хвостом: «Тримайся, людино!».
2020-01-11
Вибір воювати
Віктор Балук народився на Рівненщині. Рано втратив батьків, тому швидко пізнав доросле життя.
2019-12-28
Без української армії ніяк
Пані Зоя, жителька села Первомайське, що біля Донецька, дуже добре пам’ятає 11 травня 2014 року. Саме цього дня в більшості населених пунктів Донецької та Луганської областей відбувся так званий референдум, який організували російські найманці, прикриваючись автоматами. Люди йшли голосувати за відокремлення від України, навіть не задумуючись над тим, що таким чином накликають на себе війну.
2019-12-14
Вік її щастя
Наталя Бондаренко символічно, але не дуже звично відсвяткувала свій перехід у категорію «сеньйорів» — закінчила магістратуру за фахом психолога й вирішила дарувати літнім людям «друге дихання».
2019-12-07
Ціна поїздки до Росії
«Знаєте, я зараз аналізую свою історію. І можу сказати лише одне: українцям у Росії нема чого робити.
2019-11-30
Хто відвертає кулі?
Львів’янин Тарас Хаммер Бобанич змалку знав, що Росія — ворог для України. Адже майже вся його родина постраждала від радянських окупантів.
2019-11-23
Ремонт життя
У рекламному оголошенні про родинний бізнес Яценків написано про те, що вони ремонтують шкіряні вироби та взуття. Але коли частину вивіски щось затуляє, то оптимістичні люди можуть прочитати «ремонт життя». Бо те, що відбувається в сім’ї макіївчан, які три роки прожили в окупації, схоже на процес виходу з кризи на новий етап щасливого життя.
2019-11-16
За прикладом батька
У дитинстві Олександр мріяв бути військовим пілотом, але став піхотинцем. Сьогодні він офіцер Збройних Сил України, командує бойовим підрозділом і не шкодує про свій вибір.
2019-11-09
Завжди поруч
Володимира Бабича багато що пов’язує з Донецьком: він там народився, закінчив університет, працював регіональним представником, біля рідного міста був поранений, коли пішов захищати його на початку війни. А нині живе в Краматорську, бо там потрібна допомога таким, як він сам, ветеранам.
2019-11-02