приватна урбаністика
Володимир-Волинський. Пафос історії, напівсон сучасності
Я завжди пам’ятаю, скільки років моєму місту, – воно рівно на тисячу літ старше за мене. 988 рік став першою історичною датою, яку вдалося міцно запам’ятати, і досі вона для мене значить не рік хрещення Русі, а зафіксований у літописах факт заснування Володимира.
21 Березня 2018 Віталіна Макарик
Теребовля. ПроПоЛіс
120 літ тому англійський філософ Ебінізер Говард оприлюднив свою теорію утопічного міста-саду. Ідеального бургу, що поєднує в собі найкращі риси міста й села. А 800 роками раніше вперше в історичних джерелах згадується Теребовля, моє рідне місто, котре своєю появою засвідчило зовсім іншу концепцію градобудування чи то градовиникнення — ідею міста-лісу.
21 Березня 2018 Назарій Заноз
Львів. Логіка сну
Кажуть, що немає другого шансу справити перше враження. Що, мовляв, наслідки випадкового знайомства цілковито залежатимуть від несподіваних обставин, і нічого не можна з цим зробити.
15 Березня 2018 Ольга Перехрест
Чернігів. Місто сумних закохань
Усе починається з легенди про походження назви. Молода, красива й відважна князівна Чорна не схотіла полюбити силоміць. Щоби не стати дружиною хазарського кагана (чуєте, як давно), дівчина кидається з вікна свого палацу, високого, як старі дуби навколо.
7 Березня 2018 Віра Курико
Київ. Історія. Центр
У 1935 році оперна співачка Марія Сокіл-Рудницька описує свою першу подорож за кордон.
23 Лютого 2018 Анна Карр
Дубровиця. Від княжої столиці до бурштинової
Не так давно у Facebook з’явилася сторінка «Стара Дубровиця». Місцеві ентузіасти (а насамперед наш «генеральний фотохудожник» Толя Кібук) взялися збирати й викладати в інтернет старі фотографії, які досі зберігалися в родинних альбомах.
16 Лютого 2018 Наталка Позняк
Калуш. Приватна декомунізація
Потреба час від часу повертатися в місця, звідки ми родом, мабуть, універсальна для всіх людей. У дитинстві завжди лишається щось недодумане, непрояснене, що крізь роки повертається та промовляє якимись невиразними спогадами, натяками, що їм уже ніби й немає місця в теперішньому житті, а все-таки вони намагаються пробитися крізь товщу пам’яті й з часом таки досягають того, що пригортаєш їх до себе й примовляєш: «Та пам’ятаю я, пам’ятаю….».
2 Лютого 2018 Ірина Пухта
Львів. Київ. Берлін. Париж. Ріо. Амстердам… URBAN LEGEND
Немає для мене кращого саундтреку, ніж урбаністичний. Я належу до того особливого типу людей, для яких максимально припустиме єднання з природою — прогулянка в парку з акуратними доріжками. Але лише погожої днини й дуже бажано, щоб у парку були вуличні кафе. І щоб качки та лебеді трималися від мене подалі.
25 Січня 2018 Гаська Шиян
Київ — Львів. Тетріс-сіті й маленька галицька провінція
Біля львівської картинної галереї є брама, у якій десятками років живуть голуби. Їхні гнізда захищені від дощу й вітру, поруч смітники, тож голубам ніби непогано ведеться. Лише від лютого морозу їхня домівка не здатна захистити. Якось було –20 і чимало голубів замерзло просто в гніздах. Стирчали тільки кінчики розпростаних крил. Проте навесні нащадки влаштували домівки поверх їхніх затишних кісток і вивели там своє потомство. Можливо, у цих нехитрих птахів і були свої сентименти, але все одно вони вчинили саме так. Це просто бізнес. Життя триває.
18 Січня 2018 Петро Яценко