Вибори 2020: сила громад проти сили еліт 2021-01-27 14:11 Дар'я Твердохліб
  ▪   Кривий Ріг

Антидепресанти для Кривого Рогу

Як у місті, яке є одним із символів радянської індустріалізації України, розвиваються громадські рухи

Тривалий час Кривий Ріг вважався справжнім заповідником совка та одним із проросійськи налаштованих міст, де десятиліттями безальтернативно панують «регіонали-господарники». Але навесні 2014 року Кривий Ріг показав себе у несподіваному образі — всупереч сепаратистському мітингу, який напередодні анонсували у місті, на вулиці міста вийшли тисячі мешканців, аби заявити про єднання з Україною. Тут одразу сформувався один із перших добробатів «Кривбас», постав потужний волонтерський рух, зросла громадська активність.


Попри це, сімейному клану Вілкулів, який став на чолі Кривого Рогу ще під прапорами «Партії регіонів», і до сьогодні вдається контролювати місто вже під стягами партій-наступників. Втім, назвати місто «проросійським» уже ніхто не наважується.


Донині у Кривому Розі активно функціонує місцевий осередок «Автомайдану». Керівник організації Антон Кравченко пояснює, що перемога Майдану не вирішила міських проблем, у зв’язку з чим рух на колесах зберіг активність, зосередившись на громадському та інформаційному просторі міста. Активісти долучаються до акцій та мітингів, аби привернути увагу влади до важливих питань. «У Кривому Розі величезна проблема з громадським транспортом. Досі їздимо у старих маршрутках, які просто розвалюються. Тарифи на транспорт піднімаються, а якість не змінюється. Обіцянки влади запустити комфортні автобуси нічим не закінчилися. Два роки тому ми взялися за це питання і навіть розробили новий типовий договір виконкому з перевізниками. Його обіцяли затвердити ще минулоріч, але міська рада робить усе, аби він так і не набрав чинності. Ми, своєю чергою, продовжуємо тиснути та не даємо забути про це питання», — розповідає Антон Кравченко.

 

Читайте також: Місцеві вибори. Черкащина: мер-бунтар, мер-захисник і проблемне місто


Представники «Автомайдану» також заснували «Криворізький центр розслідувань», який займається моніторингом державних тендерів та журналістськими розслідуваннями. Центр заснували як альтернативу контрольованим місцевою владою пресі та телебаченню.


«Ми розпочинали цей проєкт як можливість реалізації для молоді. Проте зіткнулися з проблемою великого відтоку молодих людей із міста. Люди тут почуваються некомфортно. Я сам у 2012 році переїхав з Кривого Рогу в Дніпро. Але під час Майдану повернувся та вирішив продовжувати свою громадську діяльність саме у рідному місті. Тут дуже важко, адже відбувається багато речей, які суперечать здоровому глузду. Якщо щось і робиться, то формально, як у Радянському Союзі», — пояснив Кравченко.


Після подій Майдану у Кривому Розі також вдалося відродити міську молодіжну організацію «Пласт», яка сьогодні налічує понад 100 осіб. В осередку розповідають, що саме під час національно-патріотичного підйому стало зрозуміло, що діти прагнуть діяти та відчувати свою значущість у суспільному житті міста. До того ж система виховання у навчальних закладах і досі не позбавлена радянських рудиментів, що зумовлює недостатній рівень громадянського виховання у Кривому Розі.


«За радянських часів скаутські організації переслідувалися та зазнавали репресій. Лише у 1991 році у Кривому Розі відновився «Пласт». Це були два хлопчачих гуртки, які проіснували до 2004 року. Хлопці виросли, і так сталося, що переїхали з Кривого Рогу в інші міста. Тому гуртки перестали існувати. У 2017 році нам вдалося відновити молодіжну організацію. Сьогодні вона налічує 114 пластунів: один гурток для дітей віком до 4 років, 5 гуртків для дітей віком до 11 років та 8 гуртків для дітей віком від 12 до 18 років», — зазначила представниця центрального офісу «Пласту» Тетяна Асадова.

 

Читайте також: Василь Чинчик: “Світогляд громадян змінюється, коли ми конкретними діями показуємо: держава докладає зусиль, щоб зробити їхнє життя кращим”


Не можна не згадати й про один із найпотужніших та найдієвіших екологічних рухів України «Досить труїти Кривий Ріг». Звичайні містяни, екологи, юристи та підприємці стали на захист екології Кривбасу, яка роками потерпає від чотирьох гірничо-збагачувальних комбінатів, машинобудівних підприємств та найбільшого забруднювача — «АрселорМіттал». З 2016 року активісти змушують промислових гігантів виконувати екологічні зобов’язання, беруть участь у громадських слуханнях щодо отримання дозволів на викиди, аналізують оцінки впливу на довкілля підприємств, вносять експертні зауваження та відстоюють свої права на чисте повітря у судах.


Може здатися, що яскравого громадського руху в Кривому Розі до подій Майдану не існувало. Та на користь протилежної тези свідчить культурно-громадський центр «ШELTER+», який є прикладом того, як невеличкий молодіжний центр може перерости в справжню спільноту. Навіть у 2000-х роках і в провінційному місті. Саме тоді містяни вирішили самостійно створити простір, де молодь могла б займатися творчістю, спортом та розвивати лідерські якості. Ініціативна група перетворила закинутий дитячий садочок у промисловому районі на відкритий простір під назвою «ШELTER+» (з англ. shelter — схованка). Для багатьох підлітків він став центром можливостей: тут можна було спробувати себе у музиці, взяти участь у дискусії чи вперше почути слово «волонтер».

З 2016 року активісти змушують промислових гігантів виконувати екологічні зобов’язання, беруть участь у громадських слуханнях щодо отримання дозволів на викиди, аналізують оцінки впливу на довкілля підприємств, вносять експертні зауваження та відстоюють свої права на чисте повітря у судах


Сьогодні на базі простору діють концертна зала, студія звукозапису, тренажерна зала, гончарна майстерня, кімнати для тренінгів, музична репетиційна база та інші приміщення, що дозволяють втілювати в життя чимало різноманітних ініціатив та бути максимально корисними для громади. Один із засновників центру Юлій Морозов називає «ШELTER+» точковим зусиллям, аби «утримати» молодь у місті, проте часто це має зворотний ефект.


«Станом на сьогодні найбільш успішні з проєктів, такі, як «ШELTER+», навпаки сприяють тому, що їхні учасники їдуть. Адже в подібних проєктах вибудовується співпраця між людьми з різних міст і навіть країн: люди починають більше вірити в себе, розширюють власні горизонти і навіть просто презентують себе іншим людям, які їх зможуть оцінити і захантити. Ми колись навіть сумували через те, що виходить так, що ми даємо багатьом молодим криворіжцям поштовх до того, щоб поїхати з міста. Але колись вони почнуть повертатися. Коли до влади прийдуть люди, які будуть дійсно зацікавлені в розвитку міста. І їм будуть потрібні кадри. Якісні. З досвідом. І з певним природним зв’язком із містом, бажано. Ці процеси відбувалися в багатьох країнах і містах. Колись відбудуться і в Кривому Розі», — вважає засновник «ШELTER+» та новообраний депутат міської ради від партії «Сила людей» Юлій Морозов.


Справді, Кривий Ріг в очах молоді часто виглядає депресивним містом із суцільними заводами, панельними дев’ятиповерхівками та поганою екологією. У влади свій погляд на те, як місто має допомагати молоді та розвивати громадянське суспільство. До 2020 року тут діяла молодіжна програма «Нова генерація Кривого Рогу», яка здебільшого передбачала виплати премій для молоді від міського голови, проведення різноманітних конкурсів та урочистостей. Та й у самому виконкомі хизуються: Кривий Ріг — лідер регіону за кількістю іменних стипендій, муніципальних нагород і премій для молоді.

 

Читайте також: Ключі від міст. У чому секрет довголіття мерів

 

Таку позицію Юлій Морозов називає показухою та симулякрами: «Влада міста набудувала всяких молодіжних рад, виконкомів і кишенькових псевдогромадських організацій. У підсумку найбільш покірні стають чиновниками, виконують свої маленькі ролі, серйозно не змінюючи ситуацію. І в свої 35 стають звичайними старими чиновниками».
Успішним прикладом трансформації громадського руху в політичний може стати криворізький осередок партії «Сила людей» (партія отримала 5 мандатів у Криворізьку міську раду). Наразі кістяк криворізького осередку складають громадські активісти. Втім, активні містяни побоюються, що результати останніх виборів все ж законсервують теперішній стан міста.


«Бюджет міста та стратегія, які були прийняті цьогоріч — це відверте проїдання коштів із безкоштовним проїздом та роздачі «подачок» у вигляді соціальних виплат. Жодного розвитку або рішень, які б могли вирвати місто з руїн та хаосу, не видно», — вважає представник ГО «Об’єднання відповідальних громадян» та керівник секретаріату Дніпропетровської обласної організації «Сила людей» Тарас Юрченко.


«Можливо, хтось із депутатів-новачків нас і здивує певною ініціативністю та готовністю відстоювати якісні зміни в певних сферах, але ймовірність цього на сьогодні дуже мала. Якщо в активного прошарку людей, яких ми продовжуємо зі змінним успіхом консолідувати, вистачить терпіння продовжувати грати в довгу, то шанси на зміни є, адже падати нижче вже майже нікуди», — говорить Юлій Морозов. 

схожі публiкацii