Світ 2020-12-24 10:25 Алєксєй Гок , Даніель Ляуфер
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Добре ім’я Гамбурга, нахабна брехня Росії

Так званий новинний портал із Гамбурга іноді постив фейки. Спільне розслідування Die Welt і netzpolitik.org уперше виявило, що в Європі є низка поширювачів брехні, за якою стоїть мережа з контактами в російських спецслужбах

Німецькі сайти новин нечасто оприлюднюють розслідування, які вибухають у Росії, немов бомба. Abendlich Hamburg нещодавно вдалося це зробити нібито викривальною статтею про російського опозиціонера Алексєя Навального.
Зараз російський опозиційний політик після отруєння «Новичком» одужує в Німеччині. Автор Abendlich Hamburg Маттіас Фрітц начебто виявив, що тепер Захід робить ставку не на самого Навального, а на його дружину Юлію. Вона, як можна дізнатися зі статті, після повернення в Росію планує висуватись як кандидатка в Держдуму. Десятки відомих російських сайтів, зокрема Gazeta.ru й бульварна «Комсомольская правда», підхопили цю історію. Здавалося б, це журналістський успіх для Abendlich Hamburg, та натомість сайт зник із мережі.


Тепер уже зрозуміло, що з нібито гамбурзьким сайтом щось не так: мова статей — поганий переклад із російської, більшість публікацій — копії з російських пропагандистських каналів. Як офіційну реєстрацію вказано якусь адресу в місті Гота в Тюрингії. Ситуація зрозуміла: сталося щось надзвичайне. По-перше, це зразок російської дезінформації. Однак справа значно більша, масштабніша, що й доводить свіже розслідування Die Welt і netzpolitik.org. Журналісти цих видань разом проаналізували вебсайт Abendlich Hamburg, виявили докази наявності закулісних осіб, установили повторювані шаблони, а також знайшли ще кілька схожих вебсторінок. Їм вдалося виявити цілу мережу нібито новинних порталів із серйозними назвами й позірних журналістів, яких насправді не існує (див. «Павутиння брехні»). Усе це бульбашки для поширювання фейків.

 

Читайте також: Антитіла до пропаганди


На цих платформах ляльководи з російськомовного простору розміщують дезінформацію. Наявні іноземні медіа створені для підсилення переконливості новин при цитуванні їх у Росії. Виправдався іще один метод: для поширення своїх теорій змов ляльководи зловживають навіть серйозними європейськими ресурсами. Принаймні в одному випадку вони розмістили брехню безпосередньо на сайті впливового французького новинного порталу.


Ниточки ведуть до сепаратистських районів на Сході України й до російськомовного пропагандистського каналу зі зв’язками з російськими спецслужбами. Це один із дуже рідкісних прикладів, як функціонує кремлівська дезінформація. Водночас бачимо, що проти ворогів усередині країни й за кордоном нині воюють доволі незграбно.

 


Про сайт Abendlich Hamburg у Німеччині раніше майже ніхто не чув. Він є вихідним пунктом розслідування. Ті, хто перебувають за ним, доклали зусиль, щоб зберегти анонімність. Задля приховування керівників порталу використано сервіс Cloudflare, який перекидає відвідувачів на власні сервери. Це має приховати справжнє місце розташування сервера. Щоправда, Cloudflare у питаннях анонімності має слабке місце. Він поєднаний із системою доменних імен (Domain Name System, DNS). Це щось на зразок телефонної книги інтернету: на DNS закріплено, за якою адресою розташовано певний домен. Cloudflare підтримує тисячі DNS-серверів. Новим клієнтам сервіс призначає два випадкові DNS-сервери, які залишаються ідентичними для вебсайту профілю користувача. DNS-сервери, закріплені за Abendlich Hamburg, Cloudflare назвав Candy й Zeus. Die Welt і netzpolitik.org пошукали за іншими доменами, які використовують цю випадкову комбінацію Candy і Zeus. Це дає змогу зрозуміти, які ще вебсайти належать цьому користувачеві.

 

Портали фейкових новин у багатьох європейських країнах


Розслідування виявило зв’язки з новинними порталами начебто з Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Франції, Угорщини, Молдови й Росії. Статті виходять багатьма мовами. Їхній зміст і технічні характеристики унаочнюють знайому схему. Abendlich Hamburg, очевидно, не єдине видання, брехливі клони ховаються в багатьох країнах.

 

Читайте також: Максим Одіне: «Сьогодні провідні гравці російського впливу в Україні — це непублічні дипломати та їхня м’яка сила»


Die Welt і netzpolitik.org зберегли і проаналізували весь архів багатьох вебсайтів цієї мережі. Оцінювання інформації показує, наскільки систематично і як саме портали поширюють дезінформацію. Важливу роль відіграє також маніпулювання достовірністю: на порталах зокрема розміщують і правдиві статті, що містять коректну інформацію. Вони мають сприяти тому, щоб дозована дезінформація не впадала у вічі та її сприймали за правду. Адміністратори цих вебсайтів роками наповнюють їх статтями з інших новинних порталів. Часто копіюють статті серйозних медіа, як-от британського Guardian чи телеканалу Euronews. Але іноді з’являються статті, що випадають із ряду. Один портал повідомляв іспанською, що після російської анексії Криму американські медіа начебто поширювали ненависть. Текст завершується погрозою: «Провокації проти Росії призведуть до жорсткої військової реакції Москви, яка стане для України справжньою катастрофою». Уявний державний переворот українських націоналістів «може підірвати весь світ». Згодом з’являлися переклади цих статей на різних «європейських» порталах мережі.


Ляльководи не надто старалися: більшість сторінок мають дуже недбалий вигляд. На сайтах не вказано вихідних даних, і вони видаються непрофесійними. Через технічну помилку на двох новинних порталах, які начебто незалежні один від одного і пропонують новини з різних країн, можна навіть подивитися інформацію на сервері. З неї випливає, що позірно незалежними новинними сайтами очевидно керують з одного профілю користувача з іменем «u0453810». Недолугий інтерфейс доводить, що сторінки не створено для справжніх читачів у відповідних країнах. Але навіть якщо ці сайти насторожують із першого погляду, вони все одно ефективні: окремі сайти — це шестерні великого механізму, який справді працює. Ось кілька прикладів.

Як установили під час розслідування Die Welt  і netzpolitik.org, авторка Кейт Матберґ — лише вигадка News Front. Майже кожна 5 її стаття має однозначні ознаки причетності до News Front чи його сестринських сайтів, графіки завантажили безпосередньо з серверів у Москві


Ця мережа раз у раз атакує російського опозиційного політика Алексєя Навального. Наприклад, в інтерв’ю, оприлюдненому The Capital News у жовтні цього року, американець Ґреґ Баттерфілд висловлює сумнів, що за отруєнням Навального може стояти Кремль. До того ж інтерв’юер спекулює щодо зв’язків росіянина з ЦРУ — звичний наратив російських державних ЗМІ для дискредитації опозиціонера. Політик Ґреґ Баттерфілд справді існує, але він далеко не «відомий американський опозиціонер», як його називає The Capital News. Баттерфілд, який не відреагував на запит у зв’язку з цим розслідуванням, є активним у марксистсько-леніністській нішевій партії та відвідує окупований Росією Донбас. Для пропагандистської мережі він, імовірно, просто став так званим корисним ідіотом, потрібним для забезпечення підґрунтя для того, що буде потім. Інтерв’ю Баттерфілда The Capital News здійняло хвилі. Проєкт «ИноСМИ», що належить російському державному новинному холдингу «Россия cегодня», підхопив його й переклав російською. Згадка про це наявна й у німецькій філії фінансованої Кремлем агенції Sputnik. Там слова Баттерфілда загострюють, портал видає його припущення за факти.


Цей випадок доводить, що новинні портали зі складу мережі дуже малі. А великими їх робить увага інших медіа, коли перетворює на достовірні джерела, за потреби навіть за допомогою державних структур.

 

Читайте також: Ковчег для небратів


Abendlich Hamburg, схоже, намагався повторити цей трюк. Тут портал перекладів «ИноСМИ» також став першо­джерелом. Зараз російський пошуковик Яндекс видає близько 40 статей на різних російськомовних сайтах, які згадують історію про Навального, поширену Abendlich Hamburg. А ще є дописи й поширення в соціальних мережах, які прочитали й відвідали тисячі разів.


«ИноСМИ» мали б передавати росіянам зовнішній погляд на їхню країну. Портал професійно перекладає статті авторитетних медіа та дрібні блоги. На запитання, чому вони підтримують саме цей невідомий гамбурзький портал, вони не відповіли.

 

Сліди ведуть до контрольованих Москвою територій


Шлях поширення вказує прямо на Росію. Технічні деталі посилюють підозри, що Abendlich Hamburg і рештою порталів мережі спільно керують із російськомовного простору. Значна частина серверів перебуває в єдиного московського постачальника хостингу REG.ru. До того ж під час аналізу мережі було виявлено низку доказів, що свідчать про залучення давно відомих осіб, наближених до Кремля.


Дані, наявні в DENIC (німецька служба, що керує доменними іменами в сегменті .de. — Ред.), викривають зусилля власників сайтів скерувати сліди в іншому напрямі задля приховування походження й масштабів мережі. У випадку Abendlich Hamburg вони ведуть до восьми різних адрес із центром у тюринзькому місті Гота. Спершу про це писала газета Die Zeit. Жодного прізвища серед реєстраційних даних немає.


Однак вони не завжди були такими обережними. Реєстраційні дані інших доменів, які однозначно належать мережі, мають справжнє ім’я Максім Ґ., прізвище якого редактори знають. За даними Die Welt і netzpolitik.org, ідеться про 22-річного чоловіка зі східноукраїнського Луганська, підконтрольного сепаратистам. Йому належать також електронні адреси. При численних входах використовувався також телефонний номер, пов’язаний з акаунтом у телеграмі. Там на фото видно молодого чоловіка.

 

Читайте також: Мистецтво розстановки пріоритетів


Із Максімом Ґ. спробували сконтактувати телефоном. Відповів привітний молодий голос російською. На запитання про Abendlich Hamburg та інші сайти він неочікувано прямо повідомив, що займався ними. За його словами, на нього вийшли в телеграмі, хто саме — не знає. Ішлося про створення сайтів, які мають стати новинними порталами. Він зробив їх швидко й недбало, бо «за копійки» — сказав, що отримав по €11 за сторінку. Спершу їх було десять, залишилося сім, зазначив Максім Ґ. Каже, що вже чув, мовляв із Abendlich Hamburg щось сталося. Тому злякався й видалив сторінку. «Хостинг хоч і зареєстрований на мене, але до змісту я не маю жодного стосунку, — пояснив він. — Я звичайний фрілансер. І не відповідаю за наповнення». Але як свідчить розслідування, усе не так просто.

 

Давно відомий канал російської пропаганди


Максім Ґ. пропонує в мережі послуги розробника. Серед іншого в його портфоліо є боти, тобто комп’ютерні програми, що працюють автоматично. У своєму профілі на платформі Github він розмістив вихідний код для софту, з якого випливає, що він працював із програмами, які автоматично збирають і поширюють дані. Згідно з описом, він також розробляв «інструменти для роботи з News Front», а також розширення News Front для браузера Chrome.
News Front аж ніяк не звичайна інтернет-сторінка. Поява порталу сягає корінням падіння українського проросійського президента Віктора Януковича та анексії Криму навесні 2014 року. Спершу на сторінці домінували статті про війну на Донбасі. Зараз News Front став багатомовним медіа­порталом із центром у Криму, який поширює російський погляд на світ різними мовами, зокрема й німецькою.

Портал News Front має багаторічний досвід успішного поширення власних пропагандистських дописів. Розслідування виявило, що для цього організація використовує не лише свої канали. Для поширення дезінформації портал зловживає 
й авторитетними західними медіа


Значна частка бюджету, за словами колишнього співробітника, які в 2017 році оприлюднила газета Die Zeit, надходить від однієї з російських спецслужб. Global Engagement Center (GEC) американського уряду в серпневому аналізі назвав цей сайт «засобом дезінформації та пропаганди». Хоча сайт цього й не приховує, він заявляє на своїй сторінці: «Ми, новинна агенція News Front, добровольці інформаційної війни».

 

Що про це сказав Максім Ґ.?


Відповідаючи на запитання, Ґ. зауважив, що розширення до програми розробив «випадково». Про це його попросив знайомий співробітник News Front. Грошей він, мовляв, за це не отримав. А тоді, невдовзі після телефонної розмови, програма зникла з його публічного профілю.


Окрім програм, які писав Максім Ґ., є ще одна ознака можливого зв’язку викритої мережі дезінформації з News Front. Слід веде в Молдову. Після розпаду Радянського Союзу на сході республіки Придністров’я проголосило незалежність. Нині воно перебуває під російським впливом, там досі розташовано російські війська. Себто стратегічні інтереси Росії великі. Можливо, цим пояснюється, чому найкращі сторінки мережі ведуть саме з Молдови. Наприклад, російськомовний сайт із Молдови «Правдоруб» має значно кращий вигляд, аніж Abendlich Hamburg чи The Capital News. За цим інтернет-доменом також закріп­лені Candy і Zeus — ті самі DNS-сервери, що в Abendlich Hamburg. «Правдоруб» жорстко критикує новообрану президентку Майю Санду, яка дистанціюється від Росії.


Розслідування через обхідний шлях вивело також до порталу «Эхо Молдовы». У грудні 2019 року молдовський Institutul de Politici Publice під час аналізу порталу виявив, що відповідну групу в фейсбуку первинно було створено як групу News Front.


Навесні 2019 року, за кілька тижнів до президентських виборів в Україні, «Эхо Молдовы» оприлюднило російськомовну статтю, яка звинувачувала чинного президента Петра Порошенка в корупції. Згодом ця сама стаття вийшла англійською мовою на інших каналах News Front. Переклали навіть таблиці, спершу написані кирилицею.

 

Читайте також: Витончені ігри зі смертю


Схема сходиться: статтю з одного сайту копіюють на інший — звична річ для дезінформаційної мережі довкола Abendlich Hamburg. Новинні портали почасти діють як продовження News Front. Так, у червні 2019 року на Britisherald з’явилася англомовна стаття про обставини збиття в Україні літака малайзійських авіаліній рейсу МН17. Вона мала посіяти сумніви щодо роботи західних розслідувачів. Того самого дня сайт La tarde republicana опублікував іспанську версію цього тексту. Оригінальна стаття вийшла за п’ять днів до того на сестринському сайті News Front. Схоже, що потім хтось поширив її в усій мережі. У жовтні того самого року La tarde republicana та The Capital News поширили чергову статтю з сайту News Front і навіть указали джерело. Аналіз вихідного тексту виявив, що на La tarde republicana прикріплено графіки, які при переході відвідувачів до статті завантажуються безпосередньо з серверу News Front. Стає дедалі зрозумілішим, що йдеться не про окремі голоси, а про хор.


News Front навіть відповів на детальний перелік запитань, які надіслали Die Welt і netzpolitik.org. Але висловлені в ньому звинувачення відкинув як «вигадки». Російське посольство в Берліні також вдає, що нічого про це не знає. Там заявляють, що принципово не висловлюватимуться щодо дезінформації про Алєксєя Навального в «неофіційних інформаційних каналах» Abendlich Hamburg і 24–7news.eu.

 

Зловживають також авторитетними західними новинними сайтами


News Front має багаторічний досвід успішного поширення власних пропагандистських дописів. Розслідування виявило, що для цього організація використовує не лише свої канали. Для поширення дезінформації портал зловживає й авторитетними західними медіа.


4 квітня 2017 року в сирійському містечку Хан Шейхун унаслідок застосування хімічної зброї загинуло 87 осіб. Відповідальним за це Захід уважає режим Башара Асада, але диктатор звинувачення відкидає. Захищає його й Путін.
За кілька днів після того хтось під іменем Кейт Матберґ оприлюднив першу статтю на сайті Mediapart. Французький портал відомий своїми розслідуваннями. Матберґ називає припущення, які мають переконати, що кадри з Хан Шейхуна — фальшивки, а нападу, ймовірно, взагалі не було. Але Матберґ зовсім не журналістка Mediapart. Стаття з’явилася в Le Club, місці на сайті, де читачі розміщують власні дописи. Бачать це щонайбільше франкомовні відвідувачі сайту. А статтю Матберґ написано англійською. Досі у блозі вона розмістила 115 статей.


В одній із них ідеться про хакерську атаку на приватну електронну пошту американського дипломата, який за даними інформації в ЗМІ відповідав за роботу спецслужб у Росії. Матберґ дала посилання на сайт, із якого будь-хто міг завантажити собі вміст тієї електронної скриньки. News Front розмістив статтю на своєму порталі й додав приписку, яка мала посилити довіру до неї: ця стаття «спершу вийшла на Mediapart».


Як установили під час розслідування Die Welt і netzpolitik.org, авторка Кейт Матберґ — лише вигадка News Front. Майже кожна п’ята її стаття має однозначні ознаки причетності до News Front чи його сестринських сайтів, графіки й тут завантажили безпосередньо з серверів у Москві.


Шеф-редактор Mediapart Едві Пленель відповів на запит, що нічого про це не знав. У неділю за його вказівкою видалили всі дописи цього користувача, а сам профіль перевірятимуть. За словами Пленеля, профіль було зареєстровано на ім’я відповідальної за сайт News Front особи. Більше повідомити він відмовився, посилаючись на закон про захист інформації.


Блог читачів сайту Mediapart — не поодинокий випадок, а Кейт Матберґ — не єдиний псевдонім, під яким News Front поширює свої статті в мережі. Частково ті самі тексти з’являлися під іменем Анастасія Франк на кіпрському новинному сайті The Duran. «Ми про це нічого не знали», — написав у листі один із керівників порталу Алєксандр Крістофороу. На The Duran розміщувати статті міг будь-хто. Цей сайт відомий прихильністю до Росії, фактчекери знають його як поширювача дезінформації. Після звернення з нього видалили всі 42 дописи Анастасії Франк. Статті, які начебто написали Матберґ і Франк, з’являлися також у мережі, до якої належить і Abendlich Hamburg.

 

Подвійна стратегія авторитарних держав


За словами Константіна Кулє, внутрішньополітичного речника фракції ВДП у Бундестазі, Abendlich Hamburg є «зразковим прикладом поширення дезінформації». І цей випадок іще досить очевидний. «Факт, що такі портали працюють і в інших країнах іншими мовами, унаочнює масштабність проблеми», — каже депутат Бундестагу.


Зважаючи на цю інформацію, Кулє говорить про подвійну стратегію авторитарних країн: з одного боку, через дезінформаційні кампанії цілеспрямовано впливають на формування волі в демократичних державах. З іншого — відповідні країни намагаються використовувати медіасферу Німеччини, щоб шкодити опозиціонерам у своїх країнах. «Відповіддю європейських держав на такі кампанії має стати спільна протидія. Водночас таким країнам, як Німеччині, слід замислитися над розвитком, а також активнішим використанням каналів комунікації», — заявив Кулє у розмові з Die Welt і netzpolitik.org.


Євродепутат від СДПН Тімо Вьолькен так відреагував на розслідування: «Цілеспрямовані дезінформаційні кампанії, як ця, часто є складником гібридних операцій третіх країн». Через поширення фальшивої інформації намагаються точково впливати на публічний дискурс у Європі задля власної вигоди. «Багато фейків щодо COVID-19 походять із Росії та Китаю», — каже Вьолькен. Визнання цього — важливий перший крок: «Це як в історії про Чарівника з країни Оз, де виявилося, що могутній і поважний чарівник — лише старий чоловік, який ховається за завісою та керує механізмом».


Abendlich Hamburg нині в минулому. Але дезінформація й далі живе.