ut.net.ua 2009-04-17 00:00 Кабачій Роман

Євроомана

Підводні камені націоналізму для єврототожності

«Європа в економічному сенсі є гігантом, у політичному ж – карликом. І сьогодні, і в близькому майбутньому немає й не буде «європейців», готових віддати за «Європу» свої життя», – так оцінив потуги зі створення спільної євроідентичності поляк за походженням й американець за усвідомленням Збіґнєв Бжезинський. Проте так чи інакше процес запущено, і він набирає обертів. Чимало жителів Німеччини у відповідь на запитання: «Хто ви є?» – спершу скажуть «європеєць», потім вкажуть регіональну належність: «баварець», «саксонець» і насамкінець «німець». Ті з українців, які є переконаними євроінтеграторами, у кошмарному сні не можуть собі уявити, що окрім досягнення демократії, плюралізму та ринкової економіки під час вступу до ЄС від нас вимагатиметься зректися… національності.  

Драглі по-європейськи
 
Щоправда, це лише в теорії. Насправді оптимізм навколобрюссельських ідеологів наштовхується на небажання пересічних громадян жертвувати певними національними цінностями на користь аморфної європейськості. Коли один із «батьків» нової Європи Жискар д’Естен у 1970-х роках вирішив на догоду поєднанню з німцями скасувати святкування 8 травня як Дня перемоги, тисячі людей із ветеранських та профспілкових організацій вийшли опротестувати це рішення. У 2001-му міністр закордонних справ Франції Юбер Ведрін, вочевидь, поспішив із висновком: «Європейська ідентичність є історичною і культурною реалією». За опитуванням газети Le Monde, проведеним двома роками пізніше в шести країнах Європи, у свідомості європейців немає чогось такого, як «європейський пантеон»: кожна країна відтісняє чужоземні особистості, а загалом Європі притаманне радше співіснування національних пам’ятей, аніж їх інтеграція.
 
Окрім ефекту присутності національної пам’яті, для кожної етнічності характерні збереження звичаїв, традиційний одяг, організація суспільного життя, обізнаність із рідною кухнею. Коли названі риси вже непомітні, національна ідентичність може проявитися у цілком новому, неочікуваному вигляді.

Продовження статті читайте в наступному номері, який вийде 17 квітня.