Світ 2020-10-19 10:34 Марк Пфіценмаєр , Кароліне Турцер
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Жахаючі паралелі між гарячими точками «корони»

Порівнюючи криві, що показують кількість нових інфікувань у країнах, де зараз особливо потужна друга хвиля коронавірусу, впадає в око жахаюча паралель. Чому така ескалація ситуації в Іспанії та Чехії? Які з цього можна винести уроки?

У ці дні Європа схожа на клаптикову ковдру: деякі країни на коронавірусній карті яскраво-червоні, інші непокоять помаранчевим, і лише кілька, які тримають ситуацію під контролем, сигналізують утішним жовтим. Континент накрила потужна друга хвиля, але численні уряди прагнуть неодмінно уникнути ще одного тотального карантину. І через економіку, і на вимогу суспільства.


Криві кількості нових інфікованих у Європі свідчать про особливо загрозливу ситуацію в шести країнах (див. «Тривожний нахил»). Випадки зараження у співвідношенні до кількості населення різко зросли і несподівано чітко рухаються до спільної точки: в Іспанії, Франції, Чехії, Бельгії, Нідерландах і Сполученому Королівстві. Що сталося і чи може це повторитись у Німеччині?

 

Франція


Президент Емманюель Макрон ще в березні оголосив «війну коронавірусу». Але вона тим часом перетворилася на «нам слід навчитися жити з вірусом», як часто повторює прем’єр Жан Кастекс. Найбільша сусідка Німеччини днями справді мала рекордну кількість хворих за день — 17 тисяч.


Представники галузі охорони здоров’я і профспілки постійно наголошують, що через брак персоналу та місць у палатах інтенсивної терапії в лікарнях країни Франція досі погано підготовлена до другої хвилі. За їхніми словами, упродовж останніх тижнів уряд часто змінював курс і подекуди надсилав населенню та місцевій владі суперечливі меседжі. Тому постраждалі регіони відчували, що з ними поводяться, мов із недієздатними. Хоч утомлені коронавірусом французи й далі носять маски на вулицях, однак після школи й роботи вони нерідко спадають: у Парижі знову цілуються при зустрічі й сидять тісними групками над Сеною. 

 

Читайте також:  Альтруїзм та солідарність


Зростання цифр передовсім може спричиняти молодь. Коли на початку вересня країну накрила друга хвиля, близько 30% новоінфікованих були у віці 15–44 років. Припускають, що молодь тенденційно менше дотримується дистанції, подорожувала влітку й завзято гуляла на вечірках. На додачу, французьким службам важко вистежувати ланцюжки поширення. Понад 1,2 млн тестів на тиждень перевантажують лабораторії, на результати доводиться довго чекати.
Задля уникнення перевантаження системи охорони здоров’я в столиці запровадили «найвищий рівень небезпеки» з новими обмеженнями. Ресторани, однак, відчинені, що пов’язано, найімовірніше, з хвилею протестів за підтримки місцевої влади після їхнього закриття в Марселі. Уряд конче прагне уникнути другого локдауну, серед іншого, й через брак підтримки цієї ідеї населенням.

 

Іспанія


З початку пандемії в Іспанії, як і у Франції, померло 32 тис. людей. Нещодавно було 150 летальних випадків — така висока смертність востаннє була у вихідні початку травня. Плани центрального уряду запровадити в Мад­риді суворі обмеження щодо виходу на вулиці зіткнулись із запеклим спротивом: як із боку населення, яке, особливо у бідних районах, почувалося через це утисненим, так і з боку регіональної влади. Через погані умови праці протестували також лікарі й медичний персонал.


Неясно, чи не запізно вжиті нові протиепідемічні заходи. Зважаючи на економіку, яка вже в нокауті, влада Мадрида зволікала надто довго. Ускладнює ситуацію й те, що попри значно більшу, ніж навесні, кількість тестувань, чимало інфекційних ланцюжків виявляють надто пізно.

 

Читайте також: Чатбот vs терапевт


Така стрімка крива зумовлена й суспільним фактором: коли Іспанія влітку завершила один із найжорсткіших локдаунів Європи, люди тішилися часом у товаристві, якого так довго бракувало і яке належить до ДНК нації — sobremesa — так іспанці називають закінчення спільної вечері. Можливо, під час соціальних зустрічей люди надто легковажили, як зауважує Хуан Рамон Вільяльбі з іспанського товариства громадського здоров’я у розмові з El Pais. Багряній Іспанії невдовзі може загрожувати хвиля, гірша за першу.

 

Велика Британія


Про другий карантин у Британії не йдеться, хоча цифри швидко ростуть і днями сягнули майже 13 тис. на добу. Особливо гаряча точка — північний схід Англії. Прем’єр-міністр Боріс Джонсон обстоює свій підхід до пандемії, серед іншого — ранні завершення роботи продовольчих магазинів та суворіші правила для особливо уражених регіонів. Опозиція звинувачує його в тому, що він недостатньо пояснює чинні коронавірусні правила й загалом сам їх не знає. Уряд справді критикують за втрату контролю над пандемією. Особливо ж відколи стало відомо, що недавно некоректно передали 15 тис. позитивних тестів. Через це не поінформували десятки тисяч контактних осіб.
Постійна зміна урядового курсу втомила людей і спричинила плутанину, й ці обидва фактори негативно впливають на дисципліну стосовно захисних масок і дистанції. Коли на початку липня відкрили паби — важливу частину британської культури — настрій був карнавальний: за один день було випито 15 млн пінт пива. Однак цифри ростуть далеко не лише через втомлених правилами комунікабельних громадян — це може бути прямо пов’язано з хибами національного коронавірусного менеджменту.

 

 

Чехія


У ніч на понеділок в Чехії знову ввели надзвичайний стан із численними обмеженнями й розширенням маскового режиму. Міністр охорони здоров’я Роман Примула застеріг, що в разі недотримання всіх обмежень доведеться вжити ще жорсткіших заходів. Уряд прем’єр-міністра Андрея Бабіша проголосив надзвичайний стан через «ракетоподібне зростання цифр». Порівняння не випадкове, адже за кількістю захворілих на сто тисяч населення Чехія нині на другому місці в ЄС після Іспанії.


Однак як це сталося? Після досить успішного проходження першої хвилі влітку громадянам практично не довелося дотримуватися жодних обмежень. В актуальному фіаско у боротьбі з «короною», поза сумнівом, винен уряд, бо повівся з пандемією недбало й свідомо тримав слабкі обмеження через політичний розрахунок. Проти глави уряду з вимогою його відставки ще минулого року виходили на вулиці сотні тисяч людей. Близько двох тижнів тому в телевізійному зверненні Бабіш визнав, що припустився помилок у коронавірусній політиці. Однак іти у відставку відмовився.

 

Бельгія


У Бельгії добова кількість заражень також зростає із середнім добовим показником 2100 осіб за минулий тиждень. Але 1 жовтня, у день найбільшої кількості хворих із початку пандемії, уряд попри це пом’якшив певні правила. До прикладу, у столиці скасували всеохопне носіння масок, карантин скоротили з 14 до 7 днів. Вірусолог Стівен Ван Ґухт, один із речників бельгійського коронавірусного кризового центру, вже застеріг: після такого короткого часу в половини пацієнтів можуть розвинутися симптоми COVID-19. Але довелося йти на компроміс.

 

Читайте також: Благодійність як бренд


Бельгійський центральний уряд погано дає раду обов’язковим загальнодержавним правилам. Зважаючи на поділ країни — регіони Фландрія, Валлонія і столицю Брюссель (фламандські, французькі та німецькомовні громади), — він довго робив ставку на їхню автономію та децентралізацію. Це призвело до геть відмінних заходів та пом’якшень у різних частинах країни.


Серед бельгійських лікарів зростає занепокоєння, що невдовзі не буде змоги в достатньому обсязі дбати про пацієнтів. У Брюсселі, найгарячішій коронавірусній точці країни, зайняті не лише всі відповідні місця в університетській клініці, а й в інших лікарнях столиці та околиць. Глава правління університетської клініки Марк Ноппен відповідальним вважає уряд: той, на його думку, повинен привертати до проблеми більше уваги. Він розуміє, що громадяни втомлені «короною», однак його шокує, скільки людей не усвідомлюють, що насправді коїться.

 

Нідерланди


Через збільшення кількості нових інфікувань в Нідерландах повільно наростає усвідомлення потреби діяти. Нещодавно в парламенті тривали запеклі дискусії, однак уряд досі уникає запровадження обов’язкових правил. Прем’єр-міністр Марк Рютте загалом невисокої думки про примус, як і більшість нідерландців. Вони загалом радше свавільні та мало схильні дотримуватися накинутих згори заборон: навпаки, такі карантинні заходи можуть навіть мати зворотний ефект і спричинити акції непокори. Тому маски рекомендовані, але не обов’язкові. Після «суперпоширення» — служби Божої, на якій співали сотні відвідувачів без масок, — кількість учасників служб обмежили до тридцяти. Але це теж лише рекомендація.

 

Читайте також: Великі сподівання


Медики, очевидно, передбачають потужну другу хвилю: в деяких провінціях лікарні вже зараз скорочують на 20% запис, прийом і операції не коронавірусних пацієнтів.

 

Які уроки може винести Німеччина?


1. У більшості країн, особливо охоплених коронавірусом, присутній певний ефект йойо — саме там, де після надто суворих локдаунів, як-от в Іспанії або Чехії, знову все дозволили: сповнені ейфорією люди зустрічаються групами й святкують нову свободу. Як нині видно, радість була передчасною. Зважаючи на реакцію населення, доцільнішим було б повільне скорочення обмежень і більш тривалі м’якші заходи.
2. Фатальні хиби в коронавірусному менеджменті (наприклад, як у Великій Британії), недостатня готовність системи охорони здоров’я до другої хвилі, а також недоліки під час відстеження контактів.
3. Для того щоб населення й далі дотримувалося обмежень, необхідна чітка комунікація. Постійна зміна курсу, враження відсутності плану, а також брак довготермінової стратегії посилюють утому громадян від коронавірусу й вимушено призводять до збільшення кількості інфікувань.
4. Якщо установи, а також регіональні й центральні уряди не мають спільного бачення шляху проходження кризи, це коштує вирішальних тижнів для обмеження епідемії, поки вона ще не набрала справжніх обертів. 

схожі публiкацii