Економіка 2020-10-12 15:04 Шавалюк Любомир

Саміт Україна-ЄС: Довірою по непевності

Які кредитні угоди було підписано і від чого залежить отримання європейських коштів

6 жовтня у Брюсселі відбувся 22-ий Саміт Україна-ЄС. Наша країна підійшла до нього в не дуже переконливій формі: низка останніх дій влади була сприйнята вельми неоднозначно й у багатьох викликала занепокоєння. Офіційні особи ЄС поки здебільшого стримані в коментарях дій українського керівництва, однак деякі європейці, зокрема представники тамтешнього бізнесу, що працюють в Україні, уже відкрито нарікають та висловлюють доволі критичні оцінки, заявляючи про те, що не розуміють, що тут відбувається. Дух здивування та непевності щодо України витає і в інформаційному просторі Брюсселя. Утім, це не завадило нашій владі повернутися з саміту з доволі переконливим пакетом фінансових документів.

 Україна підписала п’ять кредитних угод на €390 млн. Три з них було укладено безпосередньо з Євросоюзом. Серед них програма «ЄС для міцних регіонів» за якою буде виділено €30 млн, які підуть на допомогу східним областям України в подоланні наслідків пандемії та російської агресії. Європейський Фонд громадянського суспільства надасть €20 млн на розвиток середовища, сприятливого для роботи громадянського суспільства та його залучення до політичних процесів. До того ж в рамках «Кліматичного пакету для стійкої економіки» наша країна отримає  €10 млн на низку заходів для розвитку ресурсноефективної, екологічної та конкурентної економіки, зокрема на підтримку місцевої енергоефективності, малого та середнього бізнесу, місцевих громад та створення спільного центру кліматичних інновацій між Україною та ЄС.

 

Читайте також: Яку стратегію економічного розвитку Донбасу пропонують у Мінреінтеграції

 

Але найбільші суми вказані в угодах, підписаних з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Менша з них (на €30 млн) передбачає кредитування модернізації та цифровізації Укрпошти. Щоб покращити якість своїх послуг, найбільший поштовий оператор України реалізовує масштабну інвестиційну програму, у рамках якої гроші ЄІБ буде витрачено на побудову 3 сортувальних центрів, 20 депо та відповідної ІТ- інфраструктури. Більша з угод (на €300 млн) – це суверенний кредит Україні на забезпечення енергоефективності близько 1000 громадських будівель, що в підсумку дозволить економити 253 ГВт*год енергії на рік, або обсяг енергоспоживання великого райцентру.

Хтось вважатиме ці сотні мільярдів євро, указані в підписаних угодах, очевидною перемогою. Однак не все так однозначно. З одного боку, від початку коронакризи Євросоюз був досить активним у підтримці України та її спроб боротися з наслідками COVID-19. Підписані з ЄІБ угоди готувалися давно, про що ще кілька місяців тому в інтерв’ю Тижню повідомляв голова українського представництва банку Жан-Ерік де Загон. Тобто, не зважаючи ні на що, ЄС продовжує обрану раніше лінію підтримки України, проявляючи послідовність, у якій європейцям не відмовиш. На брифінгу, присвяченому підписанню кредитних угод із Європейським інвестиційним банком, віцепрезидентка ЄІБ Ліляна Павлова сказала: «Наші дві угоди разом із іншими трьома, підписаними Єврокомісією, ще раз показують нашу велику прихильність на рівні ЄС до підтримки розвитку економіки та інфраструктури України». Цим самим об’єднана Європа вкотре засвідчує  нашій країні свою довіру, сподіваючись, що Україна надалі розділятиме європейські цінності та не зрушить з обраного шляху євроінтеграції.

 

 

 Україна підписала п’ять кредитних угод на €390 млн. Три з них було укладено безпосередньо з Євросоюзом. Серед них програма «ЄС для міцних регіонів» за якою буде виділено €30 млн, які підуть на допомогу східним областям України в подоланні наслідків пандемії та російської агресії. Європейський Фонд громадянського суспільства надасть €20 млн на розвиток середовища, сприятливого для роботи громадянського суспільства та його залучення до політичних процесів. До того ж в рамках «Кліматичного пакету для стійкої економіки» наша країна отримає  €10 млн на низку заходів для розвитку ресурсноефективної, екологічної та конкурентної економіки

 

З іншого боку, європейці не могли не відреагувати на те, що в нас відбувається. За підсумками саміту Президент України Володимир Зеленський, Президент Європейської ради Шарль Мішель та Віце-президент Європейської комісії Жозеп Боррель опублікували заяву, в якій пунктом п’ятим вказано: «Ми підтвердили пріоритетність підтримки макроекономічної стабільності України, дотримання зобов'язань перед МВФ та реалізації всіх середньострокових умов, погоджених у межах програми макрофінансової допомоги ЄС, включно з сильним та незалежним Національним банком України». Нацбанк та МВФ у цьому абзаці згадані недаремно. Напередодні саміту заступники голови НБУ Катерина Рожкова та Дмитро Сологуб, які працюють із часів Гонтаревої, отримали від Ради НБУ догани та висловлену недовіру. Багато спостерігачів оцінили цей крок як дикий анахронізм, спрямований проти незалежності центробанку.

 

Читайте також: Боґдан Кліх: «Безпека Польщі неможлива без демократії та безпеки України»

 

За деякими данними після цього МВФ вирішив поставити на паузу кредитування України. А оскільки фінансування ЄС тісно пов’язане з виконанням нашою країною вимог фонду (на це непрямо вказує формулювання процитованого абзацу), то виконання усіх зазначених фінансових угод може далі підписання не просунутися. Ось чому на брифінгу віцепрезидентка ЄІБ Ліляна Павлова та голова представництва банку в Україні Жан-Ерік де Загон наголосили, що на даний момент ідеться саме про підписання угод із ЄІБ на €330 млн, а не про виділення реальних коштів. Можна припустити, що якщо українська влада продовжуватиме діяти в нинішньому стилі, то до виділення цих грошей, принаймні в повному обсязі, може так і не дійти.

 

Читайте також: Die Welt: ЄС хоче карати за порушення засад правової держави

 

Високопосадовці Європейського інвестиційного банку також зауважили, що ЄІБ – це установа, яка діє відповідно до попиту на фінансування. Наприклад, на саміті уже  почали обговорювати потенційну другу фазу кредитування Укрпошти. Якщо компанія ефективно освоїть перші €30 млн, то банк буде готовий виділити їй іще на реалізацію наступних пунктів інвестиційної програми. Те саме з підвищенням енергоефективості: якщо програму буде добре реалізовано, то може ітися про нові транші на оновлення наступної когорти громадських будівель, а далі на черзі можуть бути теж і приватні будівлі, про що заявила віцепрезидентка ЄІБ Тереза Червінська. Окрім цих проектів, банк розглядає можливість фінансувати розвиток громадського транспорту, дорожньої інфраструктури та розбудову аеропорту «Бориспіль» (відповідні угоди планують підписати до кінця 2020 року). Також на саміті пішла мова про можливість фінансування річкового транспорту.

схожі публiкацii