Пандемія. Герої та антигерої 2020-05-22 20:17 Олег Фея

РНК-вакцина, набутий імунітет та фактори, що впливають на перебіг COVID-19 – огляд наукових статей про коронавірус

Чи діє імунітет проти COVID-19 у тих, хто переніс хворобу

Перспективна вакцина успішно пройшла першу фазу досліджень на людях, імунітет до коронавірусу у тих, хто переніс хворобу, схоже на все, таки діє, а зниження долі лімфоцитів певних типів у крові може сильно вплинути на перебіг хвороби – про це докладніше в нашому огляді

 

 

РНК-вакцина показує хороші результати

 

Американська компанія Moderna прозвітувала про позитивні проміжні результати першої фази клінічних досліджень РНК-вакцини mRNA-1273. Раніше Тиждень уже писав про плани Moderna розпочати дослідження на людях найближчим часом. Тепер компанія вже сповістила, що в дослідженні взяли участь добровольці віком від 18 до 55 років. Їх поділили на три групи по 15 людей, які отримали різні дози вакцин з інтервалом у 28 днів. Одна група отримала 25 мкг вакцини, дві інші – по 100 та 250 мкг. Процедура займала кілька кроків – спочатку дози по 25 та 100 мкг ввели чотирьом добровольцям з першої і другої групи, пізніше почалися дослідження дози у 250 мкг – щоб переконатися, що менші дози ефективні та не мають побічних ефектів. Наразі доступні дані щодо учасників із першої та другої групи, яким ввели дві дози вакцини, і третьої, яким ввели лише одну. За даними Moderna, антитіла почали з’являтися у всіх добровольців на 15 день із моменту щеплення. Через два тижні з моменту другого щеплення рівень антитіл в першій групі дорівнював тому ж, що й у крові людей, які перенесли інфекцію. У людей з другої групи він був навіть вищим. Та цікавіші все ж нейтралізуючі антитіла, які зумовлюють знищення вірусу в організмі. Дані про це доступні наразі лише щодо перших добровольців, і рівень антитіл відповідає показнику в тих, хто перехворів..

 

Вакцина mRNA-1273 заснована на матричній РНК (мРНК) шипоподібного білка коронавірусу, завдяки якому той приєднується до клітинних рецепторів. Матричні РНК беруть участь у створенні відповідних ним білків, тому в самій вакцині немає вірусних штамів - лише мРНК одного із його білків. Це дозволяє швидко «проскочити» стадію преклінічних (на тваринах) досліджень і перейти одразу до тестування на людях.

 

 

 

Зараз Moderna завершує першу фазу клінічних досліджень, попереду ще дві – із більшою кількістю добровольців. Проміжні висновки компанії вказують на ефективність вакцини, та до затвердження її як лікарського засобу необхідно завершити усі фази, це займе кілька місяців. Раніше Moderna анонсувала вихід своєї вакцини у вересні і пропонувала перш за все робити щеплення лікарям, аби ті мали змогу безпечніше працювати із інфікованими.

 

Інша компанія, фармацевтичний гігант AstraZeneca, в разі успішних клінічних досліджень вакцини ChAdOx1 n-CoV-19, яку розробляють в Оксфордському університеті, планує виготовити вже у вересні 30 млн.доз, а до кінця року – 100 млн. Ця вакцина успішно пройшла тестування на тваринах, і Оксфорд переходить до першої фази досліджень на людях. 

 

Антитіла до інших коронавірусів допомагають і при SARS-CoV-2?

 

Дослідження імунної відповіді тих, хто перехворів на COVID-19, яке може значно допомогти в створенні вакцин, вийшло у науковому журналі Cell.  Вакцини сприятимуть виробленню організмом антитіл до SARS-CoV-2, проте є побоювання, що цього недостатньо для набуття імунітету проти вірусу. Вчені із Інституту імунології Ла-Хоя із Каліфорнії своєю роботою показують, що люди таки набувають сильний імунітет. Дослідники взяли лімфоцити у 20 людей, які перехворіли на COVID-19 без тяжких симптомів, та протестували їхню здатність розпізнавати вірус у двох експериментах. У першому вони поміщали лімфоцити в пробірку із фрагментами усіх вірусних білків, окрім шипоподібного – головної вірусної «зброї» для «зламу» клітини. В іншому експерименті тестувалася здатність лімфоцитів розпізнавати власне шипоподібні білки – ціль вакцин. В усіх зразках була сильна відповідь T-хелперів, лімфоцитів, що відповідають за активацію імунітету, допомагаючи виробництву антитіл. У 70% випадків спрацювали Т-кілери, лімфоцити, що знищують уражені вірусом клітини. Це та картина, яка очікується від нормальної імунної відповіді на повторне захворювання.

 

Читайте також: Лжепророки від медицини

 

Потім дослідники взяли зразки крові, зібраної в 2015-2018 роках, тобто у тих, хто точно не хворів на COVID-19 та був уражений звичайною коронавірусною сезонною застудою. Лімфоцити більшої частини із цих зразків реагували на присутність SARS-CoV-2. Вчені роблять обережні висновки, що, можливо, перенесення сезонної коронавірусної застуди може дати імунітет (незрозуміло, правда, наскільки сильний) і до SARS-CoV-2, тому, можливо, частина людей переносить хворобу легше, ніж інші. Та це питання ще вимагає подальшого дослідження.

 

Особливості пацієнта сильно впливають на перебіг хвороби

 

20 травня у Nature опублікована стаття дослідників із Шанхая, які намагалися визначитися із тим, що більше впливає на перебіг хвороби – фізичні особливості людини, або ж якісь властивості вірусу. Вони проаналізували дані 222 пацієнтів із Уханю, а також 104 тих, хто не мав до міста жодного відношення. Серед усіх них у п'яти вірус не дав жодних симптомів, 12 відчували задуху, 16 були у вкрай важкому стані, шестеро померли, а у всіх інших були лише незначні симптоми.

 

Читайте також: Масштаби епідемії COVID-19 у РФ та ескалація агресії на Донбасі

 

Вони виділили два різні штами вірусу, що виникли ще на початку епідемії в Ухані, але від мутагенної варіації вірусів не залежала симптоматика хворих. Зате сильним фактором була зменшена кількість лімфоцитів, особливо згаданих вище Т-хелперів та Т-кілерів. А також  високий рівень інтерлейкінів IL-6 та IL-8 (докладніше про роль лімфоцитів та інтерлейкінів в одному з попередніх оглядів). За висновками вчених, за цими двома факторами можна передбачити тяжкість перебігу COVID-19 у людини. Вік же пацієнтів виявився ще одним фактором, який не залежить від попередніх.

 

Таким чином, основні групи ризику – люди похилого віку та ті, в кого спостерігається зниження кількості лімфоцитів двох типів. Це може бути наслідком перенесених хвороб, як-от ревматоїдного артриту, інфікованості на ВІЛ, тривалим недоїданням та низки інших чинників.