Наука 2020-05-08 19:00 Олег Фея

Антитіла, цитокіни та лімфоцити – огляд наукових статей про коронавірус

Які препарати показали свою ефективність проти COVID-19

Цього тижня в Сполучених Штатах таки затвердили ремдесивір як засіб лікування COVID-19 – і це хороші новини. Цілком можливо, до нього згодом приєднається і протиартритний препарат тоцилізубам, принаймні, є свідчення його ефективності при тяжкому перебігу хвороби. 

 

Моноклональні антитіла до SARS-CoV-2

 

Група науковців із Утрехтського університету та Медичного центру Еразма в Нідерландах, а також біотехнологічної компанії Harbour Biomed опубліковала в журналі Nature Communications статтю за мотивами своїх досліджень, в яких вони знайшли моноклональні антитіла до SARS-CoV-2.  Антитіла – це сполуки, які організм виділяє у відповідь на збудника хвороби, частина імунітету. Моноклональні антитіла походять від клітин, що клоновані від однієї клітини.

 

Читайте також: Невраховані. Як під час карантину живуть бездомні люди

 

Дослідники взяли базу антитіл до SARS і знайшли одне, з назвою 47D11, яке нейтралізувало віруси SARS-CoV-2. Шипоподібний білок, інструмент обох вірусів для проникнення у клітину, в них збігається на 77.5%, чим пояснюється дія антитіл одразу на два типи вірусів. Антитіла були отримані від генетично модифікованої лінії мишей, та в наступній частині роботи науковці замінили їх на повністю людські. Які також показали нейтралізуючі властивості. При цьому вони не запобігали зв’язуванню вірусів із клітинними рецепторами АСЕ2, тобто, мали якийсь інший механізм нейтралізації. Слід зазначити, що хоча результати й обнадійливі і теоретично їх можна застосувати для лікування COVID-19, та це все ж лабораторне дослідження, яке не проводилося на людях.

 

Тоцилізубам проти коронавірусу

 

А от інше дослідження, опубліковане у журналі PNAS (один із найбільш авторитетних наукових журналів, що видаються в США), показало ефективність препарату на основі антитіл тоцилізубам, який зазвичай використовують проти ревматоїдного артриту, при тяжких симптомах COVID-19. Тоцилізубам – зареєстрований в 2005 в Японії препарат, до його складу входять моноклональні антитіла до рецептора інтерлейкін-6. Він належить до цитокінів, сигнальних білків, які регулюють міжклітинні взаємодії в організмі, зокрема при імунній відповіді. Цитокіни збуджують імунні клітини, змушуючи їх реагувати на подразника, проте вони неспецифічні – за їхнім типом чи кількістю не можна точно діагностувати захворювання. Проте, кількість цитокінів свідчить про силу запалення.

 

Зникнення ефекту "матового скла" в комп'ютерній томографії легень після прийому тоцилізубаму. Симптом "матового скла" полягає у зменшенні прозорості легеневих тканин  на томографічних знімках, часто є свідчення запальних процесів у легенях (Джерело: PNAS)
 

При тяжких симптомах COVID-19 характерний цитокіновий шторм – безконтрольне виділення клітинами цитокінів, і, як наслідок, занадто сильна імунна відповідь, що не є адекватною подразнику. В одному із попередніх оглядів Тиждень писав, що одна із проблем при тяжкому перебігу COVID-19 – запізніла, але надсильна імунна відповідь, що може призводити до смерті. Тоцилізубам блокує сигнальні шляхи інтерлейкіну-6, тому, вірогідно, може пригнітити виробництво цитокінів і запобігти цитокіновому шторму.

 

Читайте також: Пандемія в окупації

 

Дослідження проводилося на 21 пацієнтові середнім віком 57 років, 18 із яких отримали одноразову дозу препарату, а іншим трьом через 12 годин довелося дати другу дозу через їхній важкий стан. Як зазначається, симптоми у всіх пацієнтів покращилися. В перший же день після прийому препарату в них знизилася температура тіла і надалі не піднімалася. У 10 з 17 пацієнтів, в яких була зменшена кількість лімфоцитів, вона повернулася до норми протягом 5 днів з прийому ліків. В середньому на 15 день після прийому тоцилізубаму всіх пацієнтів виписали із лікарень. Науковці не зазначають ніяких негативних ефектів від прийому ліків і роблять висновок про ефективність препарату. Щодо цього слід, однак, зазначити невелику кількість піддослідних, тому дослідження препарату ще мають тривати. Наприклад, для того, аби ремдесивір визнали ефективним проти COVID-19, знадобилося більше 1 тис. добровольців у клінічних дослідженнях.

 

Цитокіни та лімфоцити

 

Відповідь на те, чому блокування інтерлейкіну-6 призводить до відновлення кількості T-лімфоцитів, може надати стаття в Frontiers in Immunology від 1 травня. Раніше Тиждень писав про свідчення падіння рівня Т-лімфоцитів в інфікованих на коронавірус. Припускалося, що вірус приєднується до рецепторів АСЕ2 на лімфоцитах (проте, існування в них цих рецепторів ще під питанням), та далі не розмножується, тобто клітини імунної системи для нього не є основними цілями. Науковці спостерігали за 522 пацієнтами віком від 5 днів до 97 років в госпіталі Уханя з грудня 2019 до січня 2020 року. І порівнювали їхні показники із контрольною групою з 40 здорових людей. У 76% пацієнтів, особливо старших за 60 років, відзначалося суттєве зниження кількості всіх типів Т-лімфоцитів, особливо Т-кілерів (CD8+) та Т-хелперів (СD4+). Т-кілери знищують власні клітини організму, які були інфіковані. Т-хелпери «допомагають» імунітету, активуючи його клітини або через безпосередній контакт, або шляхом виділення цитокінів.

 

Окрім зниження кількості, падає і функціональність Т-клітин – на їхній поверхні з’являються білки, що пригнічують їхню активність. Вчені із Уханя пов’язують цей процес із цитокіновим штормом. Зменшення кількості Т-лімфоцитів корелює зі збільшенням цитокінів, зокрема інтерлейкінів-6 та -10, а також фактору некрозу пухлини TNF-a. Припускається, що цитокіни зв’язуються із рецепторами Т-клітин та запускають процес їхнього самознищення. З огляду на це, стає зрозумілішим механізм відтворення нормальної кількості лімфоцитів завдяки тоцилізубаму, який блокує сигнальні шляхи інтерлейкіну-6.