Економіка 2020-04-21 10:07 Крамар Олександр

Експорт – імпорт – карантин

Як на зовнішній торгівлі України позначаються обмеження, пов’язані зі стримуванням коронавірусу

Від часу поширення пандемії коронавірусу й збільшення кількості країн, які запроваджували певні обмеження, постало запитання: як це вплине на зовнішню торгівлю такої залежної від неї країни, як наша? І свіжі дані митної статистики за березень дають змогу простежити зміни в торгівлі з державами, які вже цього місяця найбільше постраждали. Проте виявилося, що наразі ці зміни значно менші, ніж можна було очікувати.


Якщо не враховувати енергоносіїв (динаміка торгівлі якими останнім часом дуже спотворена через пов’язаний не лише з пандемією різкий обвал цін), то імпорт товарів до України просів у березні лише на 1,8%, а експорт українських — на 3,8% (див. «Зовнішня торгівля товарами»). Це якщо порівнювати з аналогічним місяцем попереднього року.


А порівняно з іншими місяцями цієї зими березневий неенергетичний експорт навіть виявився чи не найбільшим ($4,07 млрд проти $4,08 млрд у січні, $4,02 млрд у грудні та $3,89 млрд у лютому). Неенергетичний імпорт ($4,03 млрд) так само був більшим порівняно з лютим ($3,77 млрд) та із січнем ($3,27 млрд) і не надто поступився навіть листопаду 2019-го ($4,23 млрд). Можливо, обмежувальні заходи в Україні та світі ще не повною мірою позначилися на показниках експортерів товарів і попереду нас чекає глибший спад? Чи все ж таки товарна структура нашого експорту менш вразлива до карантинних обмежень?


Добра новина полягає в тому, що на тлі масштабних утрат сфери обслуговування всередині країни українські експортери промислових та сільськогосподарських товарів поки що перебувають у значно кращих умовах. І втрат вони почнуть зазнавати вже після того, як масовий карантин та зниження доходів у багатьох країнах світу спровокує якщо не зменшення фізичних обсягів споживання, то принаймні зниження цін. Погана ж — у тому, що скасування карантинних обмежень саме по собі навряд чи суттєво поліпшить перспективи українських виробників.
Проблеми вітчизняного виробничого сектору все ще зумовлені не обмеженнями через пандемію, а насамперед наслідками накопичених у попередній час негативних факторів. Ідеться насамперед про відсутність ґрунтованої на захисті національних інтересів економічної та торговельної політики, і як наслідок — про прогресуючу втрату конкурентоспроможності української продукції як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку.

 

Читайте також: Лакмусовий папірець


Кількість товарних груп, за якими за рік, що минув, зріс експорт, украй незначна. Ідеться (див. «Нерівномірна динаміка») фактично лише про зерно, борошно, крупи, готові продукти із зерна, корми для худоби, а також залізну руду, тютюнові вироби, напої, скловироби, добрива та мийні засоби. Окрім невеликої кількості таких товарних груп та обмеженого потенціалу для подальшого зростання, проблема полягає також у низькому рівні обробки більшості такої продукції.


Натомість у галузях із більшою доданою вартістю, які ще донедавна мали позитивну динаміку, спостерігається спад: ідеться про меблі, продукцію деревообробки, більшість видів хімічної продукції, вироби легкої промисловості, низку продовольчих товарів (наприклад, вироби харчової промисловості, м’ясо, плоди, овочі, яйця).


Не можна оминути увагою також різке погіршення структури експорту в гірничо-металургійному комплексі, яке відбулося всього за рік. Зменшення експорту чорних металів та особливо виробів з них відбувається на тлі зростання експорту руди (див. «Нерівномірна динаміка»). Якщо в березні 2019-го співвідношення експорту виробів із чорних металів та руди становило 1 до 3,3, то в березні 2020-го це співвідношення сягнуло вже 1 до 4,2. А співвідношення експорту чорних металів та руди погіршилося із 2,5 до 1,9.


Натомість більшість товарних груп імпорту зберігали позитивну динаміку. До того ж ідеться насамперед про споживчі товари й, зокрема, ті, які можуть вироблятися та навіть зараз виробляються в Україні. Ідеться про: низку продовольчих товарів, побутову хімію, вироби з деревини, продукцію легкої промисловості, судна, локомотиви тощо.


І це довгострокова тенденція. Лише за чотири роки — з 2015-го по 2019-й — частка імпортних товарів у торговельній мережі зросла з 42% до 48%, зокрема непродовольчих із 61% до 68%. Однак останнім часом дедалі стрімкіше зростають позиції імпорту й на внутрішньому продовольчому ринку: з 15% 2015-го до 20% 2019-го. Серед молочних продуктів — із 6% до 11%, зокрема сирів — з 11% до 20%, кондитерських виробів — з 11% до 24%, овочів — з 16% до 30%.


В умовах пандемії ця тенденція набирає обертів. Імпорт молокопродуктів за останній рік зріс утричі, овочів — майже на 70%, готових продуктів із м’яса та риби — більш як у півтора раза, продуктів переробки овочів та кондитерських виробів із цукру — на 25%, свіжих фруктів — на 20%. До того ж усе це відбувається на тлі різкого зменшення експорту українських молокопродуктів, цукру та кондитерських виробів з нього, як сирої, так і консервованої плодоовочевої продукції (див. «Нерівномірна динаміка»).


Карантин не впливає?


Український експорт до найбільшого споживача наших товарів — Європейського Союзу — у березні 2020 року був меншим на 10,5%, ніж того самого місяця 2019-го (відповідно $1,6 млрд та $1,79 млрд), а частка все ще основного ринку збуту українських товарів у їхньому загальному вивозі із України просіла з 41,3% до 38,6%.

 

Читайте також: Коронавірус підштовхує світ до рецесії


Однак, як свідчить наведений нижче аналіз у розрізі деяких країн ЄС, якоїсь кореляції між цим спадом та обмежувальними заходами через поширення коронавірусної інфекції в Європі не було. Вочевидь, утрати українських експортерів були зумовлені іншими чинниками — насамперед наростанням кризових тенденцій у європейській та світовій економіці ще з минулого року.

Український експорт до найбільшого та основного споживача наших товарів — Європейського Союзу — у березні 2020 року був меншим на 10,5%, ніж того самого місяця 2019-го (відповідно $1,6 млрд та $1,79 млрд)


Водночас в умовах споживчого буму на українському ринку, який тривав упродовж усього I кварталу 2020 року (зростання роздрібних продажів пришвидшилося з 10,5% за підсумками 2019-го до 12,1% у січні та 15,7% у лютому 2020-го), імпорт товарів із ЄС, навпаки, суттєво зріс. У березні 2020 року з ЄС до України було ввезено продукції на $2,26 млрд проти $2,08 млрд торік, а їхня частка в структурі українського імпорту зросла до 47,7% проти 42,1% у березні 2019-го. Цьому не завадили ні запровадження карантину, ні ускладнення процесу розмитнення та особливо реалізації товарів у нових умовах.


Експорт українських товарів до найбільш постраждалої від пандемії саме в цей час Італії в березні 2020 року навіть зріс на 7,2% (з $195,7 у березні торік до $209,7 млн цьогоріч), а його частка у загальному вивозі з країни на тлі просідання українського експорту — до 5,7% проти 4,5% рік тому. Італійський імпорт до України за той же час зріс ще більше — на 10% (з $155,6 млн до $171,2 млн), а його частка в сукупному імпорті товарів на вітчизняний ринок сягнула 3,6%.

 

Водночас до Іспанії, яка в березні значно менше постраждала від поширення COVID-19, аніж Італія, наш експорт за рік, навпаки, обвалився майже в півтора раза (з 126,1 млн до $86,1 млн). Натомість імпорт з Іспанії навіть дещо зріс (із $73,7 млн до $74,1 млн). Схожим чином змінилися й обсяги торгівлі з Німеччиною — найменш постраждалій від коронавірусу серед усіх великих європейських держав (особливо ж у розрахунку на чисельність населення). Український експорт до ФРН зменшився більш як на чверть (із $196,5 млн у березні 2019-го до $156,1 млн у березні 2020-го). Частка Німеччини в нашому експорті зменшилася до 3,8%. Натомість обсяг постачання німецьких товарів до України за той самий час фактично не змінився (просів із $498,6 млн до $495,6 млн).


Про відсутність скільки-небудь суттєвого зв’язку між обмеженнями, пов’язаними з поширенням COVID-19 та динамікою двосторонньої торгівлі, свідчать також зміни обсягів торгівлі України з одного боку з Францією, а з іншого — з Великою Британією та Швецією. Дві останні неохоче та пізніше почали запроваджувати заходи протидії поширенню епідемії. Однак український експорт товарів до Великої Британії зріс всього на 2,7% (із $51,4 млн у березні 2019-го до $52,8 млн у березні 2020-го), до Швеції — на 3%.


У торгівлі з третьою найбільш постраждалою від коронавірусної інфекції в березні країною Європи — Францією — відбулося навпаки: якщо експорт українських товарів зріс на 17% (з $32 млн до $37,4 млн), то імпорт звідти на український ринок просів лише з $192,8 млн до $185,2 млн. Натомість імпорт британських товарів до України зменшився за той самий час на 17% (із $84,7 млн до $70,3 млн), а зі Швеції зріс на 7% (із $29,8 млн до $31,9 млн).

 

Читайте також: На півдорозі до Європи


Торгівля з великими споживачами українських товарів в Азії, Африці та Америці, які в різний час зіткнулися з пандемією та ввели пов’язані із цим обмеження, також не виявляє кореляції з поширенням COVID-19.


Зокрема, український експорт до Китаю в березні 2020 року більш як у півтора раза перевищив торішній показник і сягнув $493,4 млн (проти $326,6 млн у березні 2019-го). Частка поставок до Піднебесної в українському вивозі впевнено вийшла на перше місце з великим відривом від решти споживачів українських товарів (10,4% проти 7,6% рік тому). Натомість китайський імпорт до України зменшився на 17,2% (з $688,6 млн до $569,9 млн), а його частка в загальних обсягах увезених до України товарів — до 12% (із 13,9% торік).


Зміна обсягів української торгівлі з Японією та Південною Кореєю, сусідніми з Китаєм країнами, які уникли масштабних обмежень економічної діяльності через ситуацію з COVID-19, також ілюструє, що на динаміку української зовнішньої торгівлі значно більший вплив справляли чинники, не пов’язані з пандемією. Зокрема, український експорт до Японії знизився із $17,4 млн у березні 2019-го до $14,2 млн у березні 2020-го, а до Південної Кореї — зріс із $29,1 млн до $49,9 млн.

у географії української зовнішньої торгівлі набагато більшу роль і далі відігравали ті самі тренди, які проявили себе задовго до появи першої інформації про COVID-19 чи пов’язаних із ним обмежень


Березневий продаж українських товарів до Сполучених Штатів, які саме цього місяця вийшли на перше місце за кількістю заражених у світі, у березні 2020 року зріс на 15,6% (до $72,7 млн) порівняно з тим самим місяцем торік. А імпорт американських товарів до України лише незначно просів (з $269 млн до $255,8 млн).


Іран навіть за офіційними даними вже в березні був найбільш постраждалою від коронавірусу країною Азії, окрім Китаю. Проте український експорт до цієї країни в березні 2020 року перевищив показники минулого березня на 55,8% ($40,2 млн проти $25,8 млн), а імпорт до України, навпаки, знизився в півтора раза. Ізраїль, який також досить рано запровадив значні карантинні обмеження через COVID-19, імпортував української продукції майже на чверть більше, ніж у березні торік (відповідно $66,3 млн та $53,3 млн).


Тим часом постачання українських товарів до країн, де пандемія поширилися значно пізніше й меншою мірою, мало гіршу динаміку. Зокрема, до Єгипту в березні 2020 року постачання української продукції зросло лише на 2,7% (з $188 млн до $193,2 млн), до Туреччини зменшилося на 5,4% (із $214,9 млн до $203,9 млн), а до Індії наш експорт узагалі обвалився майже вдвічі (з $247,1 млн до $127,3 млн). Водночас імпорт цих країн до України, попри запроваджені тут обмеження на торгівлю непродовольчими товарами, і далі динамічно зростав. З Туреччини в березні 2020 року надійшло продукції на 34% більше, ніж того самого місяця торік (відповідно $228,5 млн та $170,4 млн), з Індії — на 14,3% (відповідно $62,3 та $54,5 млн).

 

Продовження старих трендів


Загалом у географії української зовнішньої торгівлі набагато більшу роль і далі відігравали ті самі тренди, які проявили себе задовго до появи першої інформації про COVID-19 чи пов’язаних із ним обмежень. Це помітно на прикладі не лише віддалених країн, а й найбільших сусідніх з нами торговельних партнерів, де тривала переорієнтація з торгівлі з традиційними пострадянськими партнерами на західних сусідів.


Зокрема, у березні 2020-го порівняно з 2019-м експорт українських товарів до Росії знизився на 25,7% (із $287,9 до $214 млн, а його частка зменшилася із 6,7% до 5,2% усіх вивезених українських товарів. Імпорт із Росії обвалився ще більше — на 36,4% (з $639,3 млн до $406,6 млн), а його частка знизилася майже в півтора раза — із 12,9% до 8,6%.

 

Читайте також: Енергетична політика: дурість чи злочин


Аналогічна ситуація, до речі, спостерігалася і з Білоруссю, яка протягом березня фактично ігнорувала поширення пандемії та не вживала активних обмежувальних заходів. Але український експорт до північного сусіда за рік усе одно зменшився на 14,5% (із $142,1 млн у березні 2019-го до $121,5 у березні 2020-го). Водночас білоруські поставки до України зменшилися тільки на 11% (з $272,2 млн до $242,5 млн), попри те що їхню левову частку становлять нафтопродукти, ціни на які за цей час значно просіли.


Росія і тісно пов’язана з нею економічно Білорусь щоразу більше відчували стискання економіки та зменшення можливостей для торгівлі через зниження нафтогазових доходів у РФ. І цей процес, незалежно від поширення пандемії, хоча, напевно, і меншими темпами, зменшував можливості для торгівлі з ними, навіть якщо не брати до уваги російську агресію на Донбасі та взаємні торговельні обмеження через це.


Натомість тривало зростання питомої ваги в зовнішній торгівлі України найбільшого західного сусіда — Польщі. Попри просідання цін на частину продукції та загальний спад українського експорту до ЄС через кризові тенденції там, обсяг поставок вітчизняних товарів на польський ринок зберігся фактично на торішньому рівні (у березні 2019-го — $287,9 млн, у березні 2020-го — $286,2 млн). Водночас постачання польських товарів на український ринок зросло із $335,7 млн до $355,9 млн, а його частка в українському імпорті товарів — із 6,8% до 7,5%. Це майже відповідає частці Польщі в українському експорті, яка сягнула 6,9%.