Суспільство 2020-03-02 20:00 Ганна Чабарай

Як Україна готується до коронавірусу

В Україні немає зареєстрованих випадків COVID-19, але система охорони здоров'я перебуває на низькому старті

На коронавірусну інфекцію COVID-19 станом на 2 березня у світі захворіли понад 89 тис. людей, понад 3 тис. із них померло і 45 тис. – одужало. Найбільше випадків зафіксували в Китаї. Віднедавна вірус дуже швидко поширюється в Італії – вже майже 1,7 тис. осіб захворіло, з них померло 34.

 

В Україні підтверджених випадків коронавірусу поки що немає, проте, як зауважують фахівці, це – питання часу. 2 березня на засіданні парламентського Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування заступник міністра охорони здоров’я та головний санітарний лікар Віктор Ляшко розповів, які заходи вживаються щодо підготовки до поширення вірусу на території країни.

 

Про алгоритми дій

 

Ще 3 лютого Кабінет міністрів затвердив план запобігання занесенню і поширенню коронавірусу, а також Національний план протиепідемічних заходів реагування на поширення вірусу. Тоді був встановлений режим підвищеної готовності для систем цивільного захисту, українцям рекомендували утриматися від поїздок до провінції Хубей та міста Ухань, де на той час (і зараз) існував найбільший ризик зараження, та відкласти подорожі до інших провінцій Китаю. Китайським студентам, які навчаються в Україні, продовжили канікули. Лікарням доручили підготуватися до можливого випадку захворювання та визначити потребу в ліках і обладнанні.

 

За тиждень до того у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) створили оперативний штаб, який почав роботу над проблемою.

 

«За цей період МОЗ розробив низку нормативно-правових актів, спрямованих на покращення ситуації щодо готовності  реагування на ситуацію з коронавіруом. Зокрема, ще 24 січня був розроблений перший наказ щодо недопущення занесення і поширення на території України випадків коронавірусної інфекції. У цьому наказі прописані алгоритми дій. Ми не раз вносили зміни до цього наказу і будемо продовжувати вносити, оскільки клінічне визначення випадку змінюється досить часто. Спочатку були рекомендації ВООЗ у зв’язку зі значним збільшенням випадків у європейському регіоні. Зараз рекомендації змінюються, оскільки не всі країни мають достатньо тест-систем і не можуть забезпечити скринінгові дослідження на коронавірусну інфекцію, як того хотілось би всім. Тому відпрацьовуються алгоритми, розподіляються засоби індивідуального захисту на глобальному рівні за квотним принципом», – повідомив Віктор Ляшко.

 

Крім того, в Україні були створені госпітальні бази – у кожні області МОЗ визначив щонайменше дві медичні установи, які першими прийматимуть хворих на коронавірус. Також у кожній області є щонайменше дві бригади екстреної медичної допомоги, які першими виїдуть на виклик і мають транспортувати хворих саме в ці дві клінічні бази.

 

«Ми затвердили методику розрахунку засобів індивідуального захисту, які повинні бути у визначених госпітальних базах, направлених на перші прийоми хворих із коронавірусом. Як тільки стало відомо про перші випадки поширення вірусу (за кордоном, – Ред.), ми запитали в областей про наявність засобів індивідуального захисту. Ми побачили велику проблему, оскільки табелів оснащення в інфекційних лікарнях в останні два-три роки немає і ніхто не розуміє, скільки й чого повинно бути. Тому ми розробили методику розрахунку місячної і тримісячної потреби в засобах індивідуального захисту для закладів охорони здоров’я», – розповів заступник міністра.

 

Також, як повідомляє сайт МОЗ, Центр громадського здоров’я за підтримки ВООЗ проводить дводенний тренінг для епідеміологів та вірусологів щодо того, як готуватися та реагувати на спалах COVID-19.

 

«28 лютого по всій Україні у визначених медичних закладах почались навчання на випадок фіксації коронавірусу. Вже відбулись навчання у Києві в Олександрівській лікарні та в Луцьку. У них взяли участь медики, рятувальники, представники поліції та органів місцевої влади», – ідеться на сайті міністерства.

 

Швидка приїздитиме до хворих із підозрою на коронавірус

 

Із моменту переведення систем цивільного захисту в режим підвищеної готовності швидка допомога зобов’язана виїздити на виклики до пацієнтів із підвищеною температурою, якщо перед цим вони відвідували країну, де є хворі на коронавірус. Нагадаємо, за звичайних умов закон про екстрену медичну допомогу не передбачає таких виїздів.

 

«МОЗ поінформувало диспетчерські центри екстреної медичної допомоги, також поінформуємо сімейних лікарів про те, що на цей період у системі цивільного захисту працюють зовсім інші алгоритми. Тобто коли в людини лихоманка, кашель, а також в анамнезі подорож до країни, в якій зареєстрована внутрішньокраїнна передача коронавірусної інфекції, це значить, що швидка буде виїжджати до хворих з температурою, так як і сімейний лікар. Це буде виконуватися, коли діє режим підвищеної готовності систем цивільного захисту», – зазначив Ляшко.

 

Про готовність лікарень приймати хворих на COVID-19

 

Наразі в Україні є 12 тис. ліжок в інфекційних відділеннях, 2,5 тис. боксів для ізоляції хворих, 1,5 тис. лікарів, які працюють у цих закладах та близько 6 тис. медичного персоналу. Усі вони мають засоби індивідуального заходу, костюми біологічного захисту, респіратори, аби зустрічати хворих, запевняє заступник міністра.

 

«Також 27 лютого ВООЗ випустила рекомендації, в яких переглянула підходи до засобів індивідуального захисту, які повинні використовуватися при наданні медичної допомоги. Ми не повинні використовувати ті протичумні костюми, які зараз використовуються скрізь і всюди. Зараз даються зовсім інші рекомендації. На їх підставі ми вносимо зміни до нашого 185 наказу, і сьогодні плануємо його схвалити», – додав він.

 

Крім того, МОЗ оцінив потребу в оснащенні відділень інтенсивної терапії в інфекційних лікарнях та відправив Кабміну запит про додаткові 165 млн грн із фонду держрезерву на обладнання для цих лікарень.

 

«Це не означає, що система не готова. Це означає, що ми плануємо на майбутнє. В кожній області зараз переглянуто наявність відділень інтенсивної терапії в інфекційних лікарнях, також вони мають чіткі маршрути того, що робити з інфекційними хворими в разі, якщо вони потребуватимуть реанімації, а інфекційних ліжок недостатньо. Наприклад, в Одеській області додатково визначено 11 закладів охорони здоров’я, які будуть приймати у відділення інтенсивної терапії, де є апарати штучної вентиляції легень, кисневі концентратори тощо для надання невідкладної допомоги», – зазначив Ляшко.

 

Він додав, що статистика Китаю та Італії показала: ускладнення виникають у 20% випадків, і лише 3% потребували реанімаційних заходів. Тому ресурсів вистачить для надання медичної допомоги на базі інфекційних стаціонарів.

 

«Я вчора проїхався по лікарнях, спілкувався з персоналом, запитував їх, куди повезуть хворих, якщо ліжок не вистачить. Ми переходили в інші відділення, там вже зараз звільнені місця під інтенсивну терапію на випадок хворих із коронавірусом. Тому в принципі система готова, забезпечена і буде реагувати», – стверджує заступник міністра.

 

Про забезпечення тест-системами

 

19 лютого Кабінет міністрів ухвалив рішення виділити 76 млн грн на додаткову закупівлю тест-систем для виявлення коронавірусу та засобів індивідуального захисту, аби спрямувати їх у лабораторні центри, які будуть проводити діагностику, бригад екстренки та госпітальних баз.

 

Зараз у країні є тест-системи для 3 тис. досліджень, із них використали близько десяти. Невелика кількість тестувань пов’язана з тим, що в Україні немає зареєстрованих випадків коронавірусу, пояснив Ляшко. Коли такий випадок з’явиться, використання тестів зросте.

 

Тест-системами планують забезпечити всі регіони, зараз відбуваються тендерні процедури для їх закупівель.

 

«Наразі питання в тому, що є певний ажіотаж. Якщо ми поставимо тест-системи в регіони, їх використають за три дні, бо підозра на коронавірусну інфекцію буде у всіх. Ми повинні розуміти, що тактика ведення хворого при виявленні коронавірусу, грипу чи грипоподібного захворювання не відрізняється, це виключно моніторингові дослідження. Аби зараз передати біологічний матеріал на дослідження, має бути вироблений алгоритм. У Полтаві не може з’явитися коронавірус нізвідки. Якщо людина подорожувала, має симптоми, виключаються всі інші захворювання, забирається біологічний матеріал, і наступного дня маємо результат. Немає блискавичних форм розвитку коронавірусу», – каже заступник міністра.

 

За його словами, в Україні за прикладом країн Євросоюзу запустять процес самоізоляції, пам’ятка про це вже розроблена і скоро буде опублікована.

 

«Ми працюємо над тим, щоб коли людина самоізолюється, вона могла в телефонному режимі відкрити лікарняний і мати юридичну підставу не ходити на роботу. Ми маємо алгоритм дій у випадку, коли виявимо перший завезений випадок, перший випадок внутрішньокраїнного поширення, і, можливо, тоді ми будемо приймати рішення про запровадження карантину всередині країни, але виключно з метою юридичного врегулювання самоізоляції. У подальшому, залежно від поширення випадків, буде ухвалюватися рішення щодо обмежувальних протиепідемічних заходів або впровадження карантину на окремих територіях», – пояснив Ляшко.

 

Про комунікацію

 

Після ситуації в містечку Нові Санжари на Полтавщині, де місцеві мешканці вийшли протестувати проти розміщення в місцевому санаторії туристів, евакуйованих із Китаю, МОЗ та весь уряд неодноразово були звинувачені в провалі комунікаційної кампанії щодо коронавірусу.

 

Ймовірно, міністерство зробило висновки, адже одразу після цього опублікувало мультфільми від Міжнародного Комітету Червоного Хреста про коронавірус та способи від нього захиститися: уникати контакту з людьми, в яких є підвищена температура чи кашель, мити руки з милом та дезинфікувати їх антисептиком, правильно використовувати медичні маски, добре обробляти сире м’ясо.

 

 

 

Крім того, на урядовій гарячій лінії 1545 запустили меседж-бокси про коронавірус, а консультанти готові інформувати людей на цю тему. Також існує окрема гаряча лінія для лікарів та лаборантів, де вони теж можуть отримати фахову консультацію.

 

Водночас МОЗ звернувся до обласних державних адміністрацій із пропозицією створити локальні гарячі лінії, оскільки надходить багато запитань від людей, які не уклали декларації із сімейними лікарями і не знають, куди звертатися по інформацію щодо коронавірусу.

 

Дані про поширення коронавірусної інфекції можна отримувати на сайтах Всесвітньої організації охорони здоров’я,  МОЗ та Центру громадського здоров’я.