Світ 2020-03-05 12:02 Христина Вовчук

Президентський гемблінг

Чи зможе Майкл Блумберґ здолати Дональда Трампа

«За останні кілька десятиліть американська політика стала схожою на спортивне суперництво, у якому сторони згуртовуються переважно через повну ненависть до іншої команди, а не через наявність спільної мети». Ці слова Алана Абрамовіца, політолога з Університету Еморі, дедалі частіше використовують для опису президентських перегонів у Сполучених Штатах. Себто прихильників Республіканської партії може не влаштовувати висуванець у президенти, але вони більше ненавидять його противників із демократичного табору. «І це стосується також демократів, яких може поглинути внутрішня ворожнеча на ґрунті зовнішньої політики та належної ролі уряду», — зазначає політолог у своїй концепції «негативної партійності», яка полягає в тому, що виборці більше мотивовані перемогти іншу сторону, ніж орієнтовані на досягнення будь-яких конкретних цілей політики.


Водночас серед цьогорічних кандидатів у президенти є той, хто прагне зламати систему такого двоборства. Це медіа-магнат і колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберґ. Бізнесмен витрачає рекордні суми на президентські перегони, перетворюючи власну політичну кампанію на азартну гру, що часто відбувається в стані втрати контролю над собою. Він вважається центристом і сподівається, що така репутація допоможе йому завоювати прихильність виборців обох партій. Та чи є в нього шанси стати 46-м американським президентом?

 

Читайте також: "Супервівторок" у США. Хто перемагає у праймеріз і чому це важливо


Кар’єру майбутній мільярдер розпочав у компанії Salomon Brothers, де відповідав за торгівлю акціями та інформаційні системи, а згодом заснував новинне агентство Bloomberg LP, що повідомляло про стан фінансових ринків. За інформацією Business Insider, Bloomberg LP першим стало використовувати власне програмне забезпечення (Bloomberg Terminal), що давало змогу автоматизувати обробку й аналіз фінансових даних, для підготовки новин про фондовий ринок. Згодом компанія розширила свою діяльність, запустивши Bloomberg News і Bloomberg TV. У рейтингу мільярдерів Forbes у реальному часі Блумберґ посідає 10-те місце з чистим капіталом $61,9 млрд. Для порівняння: статки Дональда Трампа, за оцінкою Forbes, трохи більш як $3 млрд він опинився відповідно на 793-й сходинці. Багато років поспіль Блумберґ був членом Демократичної партії, однак у 2001-му висувався в мери Нью-Йорка від республіканців. Здобувши перемогу, перше з чим мав справу на цій посаді, — відновлення міста після знищення веж-близнюків. Окрім того, він успішно просунув нові закони для Нью-Йорка про заборону куріння в барах, ресторанах, міських парках, на більшості робочих місць, на пляжах.

 

Блумберґ започаткував молодіжну програму, яка опікується представниками різних рас для зниження рівня бідності та поліпшення якості життя, а міський Центр економічних можливостей фінансує безліч ініціатив проти скрути. Іншим нововведенням Блумберґа стала реформа освіти, у межах якої школи отримували бюджетне фінансування, тільки якщо результати учнів поліпшувалися порівняно з минулим роком. Він відмовився від зарплати, а його управлінська діяльність була схожа на ведення бізнесу. У 2005 році був переобраний на другий термін із рекордною перевагою в 20% голосів. На цьому медіа-магнат не зупинився й вирішив балотуватися втретє, однак висувався вже як незалежний кандидат. Тодішній закон штату передбачав обмеження на третій термін, однак Блумберґ домігся його скасування. Найскандальнішою ініціативою мера-мільярдера стала практика «Зупини та обшукай» (Stop-and-Frisk), яку він активно підтримував. Поліцейські дістали право безпідставно зупиняти місцевих та обшукувати на предмет наркотиків, зброї та інших заборонених речей. Однак більшість обшуків проводилися серед афро- та латиноамериканців, за що Блумберґ дістав шквал критики. У 2013-му Верховний суд США визнав практику «Зупини та обшукай» антиконституційною. Через це мільярдер відмовився від участі в наступних виборах мера. А вже в межах політичної кампанії 2019 року публічно попросив вибачення за підтримку цієї ініціативи.

Виборча кампанія колишнього мера Нью-Йорка найдорожча в історії президентства США. За даними Advertising Analytics, на сьогодні Блумберґ витратив $505,8 млн на відеотрансляції, рекламу на радіо та в інтернеті 


Власне, Блумберґ ніколи не приховував прагнення стати президентом. Він розглядався як імовірний кандидат на президентських виборах 2008, 2012 і 2016 років, проте щоразу чомусь відмовлявся від участі в перегонах. У 2016-му мільярдер знову повернувся до лав Демократичної партії, але замість висування своєї кандидатури підтримав Гілларі Клінтон у боротьбі проти Дональда Трампа. Не обійшлося без вагань і цього разу. Офіційне оголошення про участь у нинішніх президентських перегонах Блумберґ зробив дуже пізно — 24 листопада 2019 року. На момент його висування відбулося вже п’ять праймериз. Мільярдер відмовився від збору пожертвувань і вирішив фінансувати свою кампанію з власної кишені. Виборча кампанія колишнього мера Нью-Йорка найдорожча в історії президентства США. За даними Advertising Analytics, на сьогодні він витратив $505,8 млн на відеотрансляції, рекламу на радіо та в інтернеті.


Стратегія Блумберґа переважно побудована на протиставленні Трампу. Мільярдер переконаний, що ніхто інший із кандидатів-демократів не здатний перемогти чинного президента. На його думку, Воррен і Сандерс, які за ідеологією є занадто лівими, можуть втратити велику кількість голосів через свої погляди. Натомість Блумберґ намагається об’єднати незадоволених Трампом виборців обох партій саме завдяки своїм поміркованим цінностям. Деякі американські журналісти навіть припустили, що цифра 2020 на сайті його кампанії не випадково має наполовину синє (традиційний колір Демократичної партії) і наполовину червоне забарвлення (колір республіканців). «Я балотуюся в президенти, щоб перемогти Дональда Трампа та відновити Америку. Ми не можемо дозволити собі ще чотири роки його божевільних та аморальних дій. Він становить екзистенціальну загрозу нашій країні, нашим цінностям і нашій національній безпеці, — сказав Блумберґ, оголошуючи про своє висунення. Вважаючи, що Трампа можна перемогти лише його ж методами, мільярдер розпочав масштабну боротьбу в соцмережах. Зокрема, виділив $100 млн на рекламу в соціальних медіа проти Трампа у штатах, де виборці вагаються і ще не визначилися зі своїм фаворитом. Twitter навіть устиг призупинити роботу 70 облікових записів, імовірно ботів, які поширювали контент на підтримку кампанії Блумберґа. Крім того, до січня 2020-го мільярдер витратив приблизно $15 млн на рекламу в результатах пошуку Google за такими словами й словосполученнями, як «імпічмент», «зміна клімату» та «володіння зброєю». Також у лютому його виборчий штаб розмістив на білбордах у Лас-Вегасі, Неваді та Феніксі слогани на адресу Трампа напередодні його приїзду туди. Свою чергою, глава Білого дому у звичній для себе іронічній манері заявив, що ні з ким не хотів так змагатися, як із «малюком Майком» (маючи на увазі маленький зріст Блумберґа).

 

Читайте також: Die Welt: Вдома у Берні Сандерса


Однак перш ніж перетягувати на свій бік республіканців, Блумберґу потрібно домогтися висування від демократів. Згідно з останнім опитуванням CBS News та YouGov (проводилося 20–22 лютого) за нього готові проголосувати близько 13% виборців демократичних праймериз. Так, серед демократів наразі лідирує сенатор від штату Вермонт Берні Сандерс — його підтримують 28%. 19% віддадуть голос за сенаторку від штату Массачусетс Елізабет Воррен, 17% — за колишнього віце-президента Джо Байдена, 10% — за екс-мера міста Саут-Бенд штату Індіана Піта Буттіджеджа. Постійна критика соціаліста Сандерса на адресу Блумберґа, зокрема через його статки та центризм, заважає медіа-магнатові змагатися за голоси демократів. «Наша кампанія покладе край корумпованій політичній системі, у якій домінують мільярдери та багатії, що вкладають у неї гроші. Наша кампанія покладе край жахливій нерівності в доходах, яка існує нині в Америці. Тому сьогодні ми говоримо Майклові Блумберґу та іншим мільярдерам: нам дуже шкода, але ці вибори ви не купите!» — заявив Сандерс.


Політична програма Блумберґа складається як зі звичних для демократів позицій, так і з деяких нових. Як кандидат він зосереджується на таких питаннях, як контроль над зброєю та зміна клімату. Мільярдер вважає, що зміни клімату не можуть очікувати сприятливих політичних настроїв. Виступає за значне розширення програми охорони здоров’я в США, зокрема за внесення змін до наявної системи медичного страхування з єдиним платником. Як зазначає New York Times, Блумберґ не поділяє думки демократів щодо регулювання банків. Також він розкритикував підхід демократів до великого бізнесу й назвав пропозицію Воррен «розбити» великі банки США поганою ідеєю. Як і більшість інших кандидатів, Блумберґ небагато встиг сказати про зов­нішньополітичний курс Америки. Однак засудив політику Трампа щодо України й підтримав надання нашій країні оборонної зброї. Водночас бізнесмен переконаний, що Сполучені Штати мають співпрацювати з Росією в межах спільних інтересів. «США та наші європейські союзники мають зміцнювати незалежність України через економічну та безпекову допомогу і надалі заохочувати Київ до проведення необхідних реформ. Вільна й стабільна Україна повинна бути мостом між Європою та Росією. Водночас США мають бути відкриті до співпраці з Росією в питаннях спільних інтересів. Росіяни не тотожні їхньому лідерові», — вважає Блумберґ.

 

Читайте також: У Сенаті США вимагають санкції проти РФ за втручання у вибори


Останні тенденції демонструють, що перемога Трампа розглядається як одне з найважливіших питань для демократів. Та чи готові вони підтримати свого висуванця, який може перемогти Трампа, навіть якщо цей кандидат не поділяє їхньої думки? Враховуючи, що більшість американців не надто прихильно ставляться до соціалізму, кандидатура Сандерса може здаватися досить уразливою для двобою з нинішнім президентом. Проте Блумберґ із його поміркованими цінностями, величезними ресурсами та зв’язками в республіканських і демократичних колах має всі шанси зробити те, що не вдалося Клінтон у 2016-му: перемогти в президентських перегонах, здобувши підтримку водночас демократів і республіканців.