Світ 2019-11-07 18:06 Ворожбит Ольга
  ▪  

Аттіла був би радий

Чого чекати від зближення Угорщини та Туреччини
З вершини Пагорба троянд, що на правому березі Дунаю, відкривається чудовий вид на Будапешт. Туристи приходять сюди дедалі частіше, так само й турецькі паломники. 9 жовтня 2018 року на цьому пагорбі свої промови виголосили два політики з на той час уже сумнівною репутацією та авторитарним баченням. Одним із них був угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, другим — турецький президент Реджеп Таїп Ердоган. Вони презентували відреставрований мавзолей турецького поета-дервіша Ґуль Баби. Той прийшов до Буди разом з османськими завойовниками у XVI столітті, де й помер. Місце вічного спочинку цього поета (пізніше його визнали святим) врешті стало найпівнічнішим місцем паломництва мусульман, а після спільного відкриття цілком може стати символом нового політичного союзу між Угорщиною і Туреччиною. 

У передвиборчій програмі керівної угорської партії «Фідес» ще 2010-го зазначалося, що країні потрібне «нове відкриття світової економіки, яке включатиме й східний напрямок». Відтоді стартує відлік посиленої угорсько-китайської та угорсько-російської економічної співпраці, а також налагодження відносин і пошук ринків у тюркських країнах.
 

Неотуранізм — історична концепція, яку на початку свого входження до парламенту активно поширювала нині друга за величиною політична сила в країні — праворадикальна партія «Йоббік». Згідно з цією ідеологією угорці є культурно близькими з народами, що розмовляють мовами алтайської мовної сім’ї: турками, азербайджанцями, татарами, казахами та монголами. Саме тому «Йоббік» підтримує проведення курултаїв представниками тюркських народів в Угорщині та, на відміну від своїх колег з інших європейських праворадикальних партій, певний час була дуже прихильною до ісламу, щоправда, не того, який сповідують мігранти, ненависть до яких вона відчуває. У 2013 році лідер «Йоббіка» Ґабор Вона навіть заявив, що «іслам — це остання надія людства в тьмі глобалізму та лібералізму». Однак сьогодні партія дещо зменшила таку ідеологічну активність, перейшовши до тісніших економічних відносин із тюркськими країнами.
Саме під час саміту держав Тюркської ради (об’єднання країн, що розмовляють мовами однієї групи, до якого прагне вступити Угорщина, хоч угорська належить до фіно-угорської, а не тюркської групи) в Баку 15 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто фактично підтримав вторгнення Туреччини до Сирії всупереч офіційній позиції Євросоюзу, який протистояв такому розвитку подій. У коментарі журналістам міністр пояснив своє рішення тим, що в турецькій кампанії в Сирії його цікавить тільки одне — національний інтерес, який полягає в подоланні міграції.
 
Понад те, як 9 жовтня повідомляло німецьке видання Spiegel, фактично через позицію Угорщини спільна заява ЄС щодо вторгнення Туреччини до Сирії вийшла «беззубою» і з’явилася значно пізніше, ніж мала бути опублікована. Міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн у коментарі Spiegel заявив: «Якщо країни ЄС не можуть видати спільно таку заяву, отже, їх не існує в міжнародних відносинах». Угорщина не вперше блокує рішення ЄС, коли воно стосується її відносин з авторитарною країною. Так, вона не раз блокувала заяви Євросоюзу, у яких критикувалося недотримання прав людини в Китаї. Останній вкладає чималі інвестиції в економіку Угорщини.

Економічна та політична співпраця Угорщини з Туреччиною значно активізувалася протягом останнього часу. 15 жовтня Віктор Орбан та Реджеп Таїп Ердоган зустрічалися на полях саміту держав Тюркської ради, а вже 7 листопада турецький лідер відвідає Будапешт для участі в турецько-угорському урядовому саміті.
 

Під час зустріч у Баку Ердоган висловив подяку угорському прем’єру за підтримку на міжнародній арені. Слід зазначити, що Орбан декларував свою підтримку Туреччини й раніше. «Хоч би якими були антитурецькі заяви у важливих країнах ЄС, Угорщина ніколи не приєднається до них», — наполягав він під час відкриття турецько-угорського бізнес-саміту в Анкарі два роки тому. Продовжуючи пошуки економічних партнерів, незважаючи на етнічні рамки, Віктор Орбан став почесним гостем на відкритті фестивалю «Всесвітні ігри кочівників» у киргизькій Чолпон-Аті торік. Разом із фестивалем там відбувався саміт Ради співпраці тюркомовних країн, де угорський прем’єр заявив, що «угорці вважають себе пізніми нащадками Аттіли», а угорська є «родичкою тюркських мов». У своїй промові він був таким улесливим до господарів, що економічний і політичний розвиток тюркських країн назвав «фантастичним», а визнання угорців «східним народом» для нього як похвала. Під час промови він також зауважив, що угорський Ексімбанк відкрив кредитну лінію на $1,5 млрд, щоб розвивати економічну співпрацю з тюркськими країнами.

Попри позитивні тенденції впродовж останніх років рівень економічної співпраці Угорщини з Туреччиною все ще далеко не найвищий. Однак у цій грі є ще третій гравець — Владімір Путін. На відміну від інших європейських столиць, Будапешт приймає російського лідера не вперше протягом п’яти років російсько-української війни. Так само, попри санкції ЄС, товарообмін між Угорщиною та Росією, за словами Орбана, у 2018-му зріс уперше з часу їхнього запровадження проти РФ.

30 жовтня, якраз посередині часового відрізка між двома зустрічами Віктора Орбана з Реджепом Ердоганом і за тиждень після своєї зустрічі з останнім, Владімір Путін відвідав Будапешт. Головна тема, яку російський лідер там обговорював, також мала радше тристоронній характер. Ідеться про газопровід «Турецький потік». 
 

Проект «Турецький потік» з’явився після того, як Росія закрила проект «Південного потоку». Останній започаткували у 2007 році, щоб транспортувати російський газ по дну Чорного моря до Болгарії й далі до Європи. Однак у квітні 2014-го, з початком його будівництва під Анапою в Росії, Європарламент ухвалив резолюцію, у якій рекомендував відмовитися від будівництва цього газопроводу через його невідповідність нормам ЄС. Тоді Болгарія, територією якої мало відбуватися транспортування газу, заявила про призупинення будівництва. Власне, у грудні 2014 року Владімір Путін офіційно оголосив про закриття проекту й початок співпраці з Туреччиною для будівництва такого самого газопроводу. Нині Туреччина є найбільшим ринком для експорту газу з Росії після Німеччини, і через неї РФ збирається транспортувати свій газ «Турецьким потоком» до Болгарії, Сербії, Угорщини та Словаччини. 

Під час зустрічі в Будапешті угорський прем’єр заявив, що його країна прагне приєднатися до «Турецького потоку» якнайшвидше. Віктор Орбан та Владімір Путін на завершальній прес-конференції після зустрічі в Будапешті повідомили, що захист християн на Близькому Сході та питання міграції є ключовими у відносинах двох країн. Зокрема, за словами Орбана, Угорщина разом із Росією відбудовує церкви на Близькому Сході й відкриває фабрики, щоб гнані християни мали робочі місця й могли прогодувати себе та сім’ї. Цікаво, що разом із заявами на зустрічах Тюркської ради Віктор Орбан спрямовує кошти для будівництва церков російського патріархату в Угорщині, де ця конфесія має лише понад 2 тис. прихожан. Аналітики вважають, що таким чином він намагається здобути прихильність Владіміра Путіна. Останній зовсім не проти грати головну скрипку в цьому тріо. 

7 листопада, коли Реджеп Таїп Ердоган приїде до Будапешта, Віктор Орбан буде не менш улесливим. Як повідомляють місцеві медіа, окрім обговорень на рівні двох урядів у Будапешті планують відкрити приватну турецьку школу за фінансування близької до турецького уряду Turkish Maarif Foundation. Обидва лідери, очевидно, також говоритимуть про мігрантів і ситуацію в Сирії. Адже Орбан вважає, що Угорщина має розглядати турецьке вторгнення до Сирії як те, що в її інтересах, а саме стримування міграційної хвилі з Близького Сходу в Туреччині. 

Зближення Угорщини з Туреччиною та Росією на противагу західним блокам — це небезпека як для ЄС, так і для НАТО. Але з угорського боку це здається прагматичним розрахунком Будапешта.