Майкл Бініон

Пастки прямої демократії

16 Квітня 2016
Якщо в червні британські виборці проголосують за вихід країни з ЄС, то ударні хвилі від цього референдуму можуть невдовзі призвести до його розпаду. І тоді амбітна спроба об’єднати держави Західної Європи в стійкий мирний союз, здійснена понад 50 років тому на хвилі післявоєнного оптимізму, може завершитися хаосом і невизначеністю.

23 червня у Великій Британії відбудеться загальнодержавний референдум щодо продовження членства в ЄС. Консервативний уряд Девіда Кемерона пообіцяв провести плебісцит, сподіваючись покласти край тривалим суперечкам, які розколюють лави консерваторів, підігрівають негативне сприйняття Євросоюзу серед британців та ізолюють Сполучене Королівство від Європи. Спершу загрозу Brexit мало хто сприймав серйозно. Кемерон пообіцяв переконати європейських партнерів провести деякі фундаментальні зміни в структурі ЄС, зокрема в питаннях імміграції, вільного пересування, тіснішої політичної інтеграції та повноважень Європейської комісії в Брюсселі. Вони мали вплинути на спосіб управління ЄС та усунути певні моменти, якими невдоволені британці.  

Шанси на те, що Кемерон таки переконає партнерів по ЄС змінити правила, видавалися примарними. Однак, на подив багатьох, на початку цього року Кемеронові таки вдалося домовитися про виконання більшості найважливіших вимог. Тож він повернувся додому з пакетом реформ від ЄС, які, на його думку, виборці мають підтримати на згаданому референдумі. Відтак і його уряд мав би стати на бік табору «за».  

Але не так сталося, як гадалося. По-перше, чимало урядовців і членів Консервативної партії все одно прагнуть виходу з ЄС, стверджуючи, що жодні реформи не зроблять Євросоюз підходящим для Великої Британії. Харизматичний і дивакуватий мер Лондона Боріс Джонсон, головний суперник Кемерона й претендент на лідерство в Консервативній партії, заявив, що проголосує проти членства. За ним й інші. Уряд тепер видається слабким і розгубленим.

Читайте також: ЄС: шви розходяться

По-друге, уже розгорнулася гучна кампанія за вихід із ЄС, що ґрунтується на таких суперечливих питаннях, як імміграція і тероризм, які насправді не мають безпосереднього стосунку до Євросоюзу. Дебати стали емоційними, активізувалися праві сили, зокрема Партія незалежності Сполученого Королівства — протестний рух робітничого класу, що на останніх парламентських виборах здобув мільйони голосів.

Наслідки та економічні аспекти виходу з ЄС усвідомлює мало хто з виборців. Не зрозуміло, як Велика Британія може домовитися про нові відносини з європейськими партнерами. Крім того, позиція Сполученого Королівства «наодинці» за межами ЄС непокоїть його союзників, зокрема США, хоча в самій країні про це майже не говорять. Натомість тут ідеться здебільшого про суверенітет, ідентичність, можливість приймати власні рішення та невдоволення брюссельською бюрократією.

розгорнулася кампанія за вихід із ЄС, що ґрунтується на таких суперечливих питаннях, як імміграція і тероризм, які не мають безпосереднього стосунку до Євросоюзу

Тим часом активістам кампанії на користь членства в ЄС ніяк не вдається знайти позитивні аргументи. Вони більше використовують фактор страху. Їх послаблюють розколи серед консерваторів і лейбористів. Вони не можуть пояснити економічні моменти так, щоб виборці їх зрозуміли. Як наслідок — прихильників виходу з ЄС, як свідчать опитування, стає дедалі більше. На думку багатьох людей, надто британських бізнесменів, Велика Британія, мов сомнамбула, прямує до катастрофи.

Для Європи Brexit — це справжнє лихо. Якщо воно станеться, то в ЄС утвердиться політичне домінування Німеччини (і частково Франції). Союз загрузне у внутрішніх суперечках щодо подальших відносин із Британією. Європейське співробітництво у сфері оборони та безпеки послабиться. Вирішувати проблеми імміграції та тероризму стане складніше. Крім того, з’явиться небезпечний прецедент, адже досі ЄС не полишала жодна країна, крім Гренландії (територія Королівства Данія). А якщо можна буде Великій Британії, то й іншим теж.

В уряді Великої Британії не уточнюють, чи означатиме голосування на референдумі за вихід із ЄС автоматичне завершення її членства, адже країна не має записаної конституції і референдуми в ній проводяться рідко. Однак негативний результат плебісциту, поза сумнівом, потягне за собою ще один, у Шотландії, яка забажає проголосувати за незалежність від Сполученого Королівства (адже шотландці переважно хочуть лишитися в Євросоюзі), а це політична катастрофа для Англії.

Читайте також: Думки про майбутнє

Уряд сподівається, що коли виборці прийматимуть рішення, то ключовим стане аргумент про те, що поза ЄС Велика Британія буде значно біднішою. Торік, схоже, саме економічний аспект спонукав шотландців відмовитися від ідеї незалежності. Та хто знає! За нинішнього непевного політичного клімату у Великій Британії, а також з огляду на удар по репутації Кемерона у зв’язку з оприлюдненням інформації про зберігання його родичами грошей в офшорних податкових гаванях статися може будь-що. Уся Європа чекає на розв’язку з острахом.