Володимир Василенко

Сигнали для президента

27 Квітня 2019
За роки незалежності в Україні так і не було подолано численних розламів у тілі держави.

Жоден український президент і жоден уряд не проводили системної україноцентричної гуманітарної політики. Завдання нового президента, якщо він хоче бути успішним, — приділити цьому чільну увагу та провадити політику, усвідомлюючи, що Україна повинна виробити системні заходи протидії гібридній війні, яку веде Росія проти України. При цьому варто мати на увазі, що йдеться не лише про збройну агресію. Гібридна війна ведеться за чотирма напрямами: мовно-культурним, інформаційно-пропагандистським, історичної пам’яті та конфесійним. Метою такої війни є знищення української ідентичності, а відповідно й української державності. Цьому можна протидіяти, лише чітко й потужно здійснюючи системну україноцентричну гуманітарну політику.

 

Це не український винахід. Кожна успішна європейська держава провадить націєцентричну внутрішню та зовнішню політику. І Україна, якщо хоче бути успішною, повинна також стояти на позиції пріоритетності національних інтересів в усіх сферах: гуманітарній, економічній тощо. Тому україноцентризм є нормою, порушення її призвело до втрат, яких Україна вже зазнала й ще може зазнати в майбутньому. 

 

Ось десяток червоних ліній, які за жодних обставин не можна переходити, інакше виникне загроза державності України. Якщо навіть деякі з них будуть перейдені, це призведе до внутрішніх конфліктів, хаосу та знищення Української держави. Йдеться про:
1. Неприпустимість відмови від європейського та євроатлантичного цивілізаційного вибору, від курсу на повноправне членство України в ЄС та НАТО.
2. Неприпустимість внесення правок до Конституції чи ухвалення законів, які означали б відмову від унітарного державного устрою України в будь-яких варіантах. 
3. Неприпустимість запровадження національно-територіальної автономії.
4. Неприпустимість запровадження двопалатного парламенту чи федеративного устрою. Неприпустимість поділу України на кілька великих адміністративно-територіальних одиниць та обрання керівників таких одиниць всенародним голосуванням громадян, які проживають у їхніх межах.
5. Неприпустимість надання окремим регіонам України особливого статусу.
6. Неприпустимість скасування інституту президентства.
7. Неприпустимість обрання президента парламентом, а не всенародним голосуванням.
8. Неприпустимість запровадження парламентської форми правління.
9. Неприпустимість запровадження подвійного громадянства.
10. Неприпустимість будь-яких дій, що підривають статус української мови як єдиної державної. Скажімо, через надання російській або іншим мовам меншин державного чи ще якогось офіційного статусу.

 

Читайте також: Погрози і надії. Як у Росії реагують на перемогу Зеленського

 

Незалежною, демократичною, успішною державою може бути лише українська Україна. Потужним інструментом розбудови саме такої країни має стати українська мова. Подібно до того, як французькою була творена Франція, німецькою Німеччина, польською Польща, турецькою Туреччина тощо. Варто усвідомлювати, що Україна втратила саме ті регіони, де протягом тривалого часу зусиллями місцевих еліт за потурання центральної влади культивувалося зневажливе ставлення до української мови, ще з радянських часів тривала русифікація та відбулася тотальна зачистка всього українського. Якщо не буде побудовано української України, тоді вона просто перетвориться на частину «русского мира».