Пошук за тегами

Всі матеріали, позначені тегом:

приватна урбаністика

Інший Львів

Люблю Місто Лева. Обожнюю шарм, притаманний лише йому.

2016-11-01

Гусятин і його переходи

«Йду до гальонів» або «Йду подивлюся до москалів», — казали колись люди й вирушали через місток на Збручі до своїх сусідів з іншої імперії — Австро-Угорської або Російської.

2016-10-28

Львів. Історія любові

Як показує досвід, стосунки можна мати не тільки з людьми. Стосунки з містами можуть розвинутися в не менш захопливий сюжет, зі своїми емоційними підйомами і спадами, розлуками й повертаннями. Ми непомітно проживаємо ці стосунки як паралельне життя у своїй свідомості, на тлі решти вагомих подій, і тільки зрідка оглядаємося, щоби спробувати збагнути: що ж це було в мене з тим містом: може, любов? Чи тільки нудний шлюб із розрахунку?

2016-10-24

У Городок, до серця Ягайла

Як можна було, стонадцять разів ходячи у Львові вулицею Городоцькою, однією з найдовших, не відвідати того-таки Городка?

2016-10-21

Чернігів: обійми пустих дворів

Літня жінка з охайною високою зачіскою виходить із під’їзду щоранку в той самий час. На неї вже чекають.

2016-10-12

Косів — палімпсест легенд

Цей, другий, бік Карпат завжди притягував мене, поляка. Що там лежить на схід від містечка Устшики-Дольне, котре на самому кордоні з Україною? Які вони, оті гори, що їх бачив із польських полонин? Десь довкола мене загадковим птахом кружляла легенда Гуцульщини. До мого краю доходили далекою луною розповіді про Олексу Довбуша. Дідусь при вогнищі подеколи співав сентиментальну пісню «Червоний пояс» — про гуцула, який не може жити в низинах.

2016-10-06

Старі світи Тернополя

Ну ось: я трохи почекала — і почалася осінь. І це добре, бо саме ця пора найбільше пасує моїм улюбленим місцям Тернополя. Вона увиразнює тріщини, патьоки, рани, синці, подряпини. Тепер пробираєшся містом, ніби це паноптикум образів стертих, побляклих, і вони чекають, аби їх пригріли та відживили.

2016-10-03

Луцьк: місто, де зорі низько

Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.

2016-09-26

Ромни. Доміки мрій

Таксист запитує, куди везти, і я щоразу відповідаю: «Доміки. Перший будинок».

2016-09-09

У пошуках одеського міфу

Одеса – мабуть, чи не найбільш міфологізоване місто на теренах колишнього СРСР.

2016-09-05