Пошук за тегами

Всі матеріали, позначені тегом:

приватна урбаністика

Теребовля: місто для спостереження

У дитинстві поруч із моїм ліжком нерідко лежала книжка «Завтра дощу не буде». Це брошура-збірка народних прикмет про погоду.

2018-10-08

Чугуїв: усього не вичитати з лиця

Маршрут подобається мені вже від клумби на автостанції до підйому вулицею Харківською, якою в’їжджає у Чугуїв автобус із Харкова.

2018-10-02

Львів і міста поміж ним

Його місто стрімко скочувалося вниз по її долонях. Краплі води дощової, наздоганяючи одна одну, скапували з її змоклого волосся. «Це місто твоє, не моє. Воно ніколи не стане моїм», — рвалися із серця безпомічні фрази. Яке моє, таке й твоє. Ми обоє тут гості. Вона хотіла звільнитися від нього, від міста його, від себе у нім, і страх називати когось «моїм» гнав її гоном із місця на місце.

2018-09-27

Київ, Русанівка. Можливість острова

Житловому масиву Русанівка, на відміну від Хрещатика, пісень не присвячують. По-перше, це лівий берег Києва, який багато хто з родимих вважає несправжнім, вторинним та надто юним, щоб бути Києвом на повну ставку. По-друге, сама назва має складну ритміку, її ще спробуй впиши у пісню. А даремно, бо Русанівка — це острів-утопія, місце-ідеал, один із тих радянських футуристичних проектів, які вдалося втілити в життя, хай і з нюансами.

2018-09-24

Нововолинськ. Специфіка типовості

Дорогу з Володимира на Нововолинськ горбочок за горбочком, ямку за ямочкою, я як пасажир ЛАЗа чи, у найкращому разі, «Ікаруса» знаю всім тілом.

2018-09-08

Угнів — найменше місто України

Від галицьких містечок залишилися самі окрушки, що їх місцеві жителі сприймають як непотріб і прагнуть замінити чимось «сучасним».

2018-09-05

Театральний, серце Луцька

Мої спогади належать мені, а місто самому собі. Але ж ось мені випадає шлях оповідача й межа між цими двома розмивається, спогади стають підґрунтям дійсності, пояснюють теперішнє, місто перестає існувати поза суб’єктивністю думок і бачень. Я покинула його 8 років і 10 місяців тому. Відтоді місто мого мешкання відрізняється від міста мого народження

2018-08-31

Бахмут. «Ми Прага, ми Європа!»

БАхмут чи БахмУт? Артемівськ — навіть через два роки після перейменування ви почуєте від мешканців і побачите на табличках автобусів, що прямують у місто, стару назву. Два дні тут залишили враження, що БахмУт внутрішньо не визначився не тільки з назвою, а й зі своїм місцем у просторі та часі. Проте зовнішньому спостерігачеві від цього ще цікавіше

2018-08-27

Електричкою першого класу до Трускавця, або Поза Галичиною

Насправді, навіть наголос цього міста не до кінця відомий — галицьке «ТрУскавець», яке вживають жінки з навколишніх сіл, що приїжджають працювати санітарками в санаторіях, чи бадьоре «ТрускавЕць», як його називають відпочивальники з Дніпра. Кожному своє.

2018-08-21

Чернівці. Бруньки та коріння

Є в мене один білінгвальний товариш. То каже, як говорить німецькою, почувається строгішим і «розкладеним по полицях», а як переходить на українську — одразу інша людина: балакуча й невимушена. Мова конструює нашу реальність, дає можливість сприймати її як «сепарабельні множини», називати речі та явища, надавати їм сенсу й значення. Тому такі різні мови (аналітична й синтетична) по-своєму конструюють цей світ. До чого це я? Адже це блог про місто.

2018-08-16