приватна урбаністика

Львів. Місто-чоловік

Напевно, все почалося значно раніше, але вважаймо, що віхою були Андруховичеві тексти. У “Перверзії” він писав про Венецію так, що уявлявся Львів, у “Дванадцяти обручах” він писав про антоничівський Львів, у “Таємниці” він писав про своє львівське студентство, кажучи, що завжди хотів “мати щоденний стосунок до тих стін”.

8 Листопада 2016 Анастасія Левкова

Чорноморськ: у пошуках утраченого пляжу

На пляжі вони з’явилися непомітно. Поставали по одному, викривлюючи простір і, зрештою, змінюючи нас.

4 Листопада 2016 Анна Карр

Інший Львів

Люблю Місто Лева. Обожнюю шарм, притаманний лише йому.

1 Листопада 2016 Андрій Романюк

Гусятин і його переходи

«Йду до гальонів» або «Йду подивлюся до москалів», — казали колись люди й вирушали через місток на Збручі до своїх сусідів з іншої імперії — Австро-Угорської або Російської.

28 Жовтня 2016 Марія Котик-Чубінська

Львів. Історія любові

Як показує досвід, стосунки можна мати не тільки з людьми. Стосунки з містами можуть розвинутися в не менш захопливий сюжет, зі своїми емоційними підйомами і спадами, розлуками й повертаннями. Ми непомітно проживаємо ці стосунки як паралельне життя у своїй свідомості, на тлі решти вагомих подій, і тільки зрідка оглядаємося, щоби спробувати збагнути: що ж це було в мене з тим містом: може, любов? Чи тільки нудний шлюб із розрахунку?

24 Жовтня 2016 Ірина Пухта

У Городок, до серця Ягайла

Як можна було, стонадцять разів ходячи у Львові вулицею Городоцькою, однією з найдовших, не відвідати того-таки Городка?

21 Жовтня 2016 Людмила Таран

Чернігів: обійми пустих дворів

Літня жінка з охайною високою зачіскою виходить із під’їзду щоранку в той самий час. На неї вже чекають.

12 Жовтня 2016 Олена Кухар

Косів — палімпсест легенд

Цей, другий, бік Карпат завжди притягував мене, поляка. Що там лежить на схід від містечка Устшики-Дольне, котре на самому кордоні з Україною? Які вони, оті гори, що їх бачив із польських полонин? Десь довкола мене загадковим птахом кружляла легенда Гуцульщини. До мого краю доходили далекою луною розповіді про Олексу Довбуша. Дідусь при вогнищі подеколи співав сентиментальну пісню «Червоний пояс» — про гуцула, який не може жити в низинах.

6 Жовтня 2016 Віктор Трибус

Старі світи Тернополя

Ну ось: я трохи почекала — і почалася осінь. І це добре, бо саме ця пора найбільше пасує моїм улюбленим місцям Тернополя. Вона увиразнює тріщини, патьоки, рани, синці, подряпини. Тепер пробираєшся містом, ніби це паноптикум образів стертих, побляклих, і вони чекають, аби їх пригріли та відживили.

3 Жовтня 2016 Анна Золотнюк

Луцьк: місто, де зорі низько

Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.

26 Вересня 2016 Ярослава Тимощук