приватна урбаністика

Сватове, Старобільськ. Непомітне прикордоння

Хто тільки не називав Україну межею, точкою перетину між Сходом і Заходом. Але площа країни зовсім не скидається ані на межу, ані, тим більше, на точку.

13 Березня 2017 Дмитро Крапивенко

Наша Авдіївка

Вона для нас — принаймні в думках — починається ще в Карлівці або десь одразу за нею. За мостом через річечку Вовчу, укріпленим з обох боків блокпостами, повертаємо вправо. Це та сама Карлівка, що її Баско з Да Вінчі, Безом та іншими з першої хвилі, які з Майдану через «Десну» пішли на фронт, визволяли ще влітку 2014-го.

10 Березня 2017 Олександр Вільчинський

Львів. Шлях до порозуміння

Вісім років тому з квитком в одній руці і валізою на колесах в іншій я з повною впевненістю, що це назавжди, прощалася зі Львовом на вокзалі.

7 Березня 2017 Уляна Сав’як

Бучач. Пінзель і Аґнон, скульптури й запах вареного в медові пшона

Я відкрив для себе Бучач уже тоді, коли добре знав Чортків. Ці два міста, далекі від великих урбаністичних центрів Галичини, дуже близькі між собою і мають подібну історію.

27 Лютого 2017 Марк Саньоль

Ужгород. Місто як посттравматичний синдром

Міста, як і люди, зазнають тиску стереотипів, тільки от, на відміну від нас, вбирають їх і перетравлюють, не страждаючи. Ми ж вибудовуємо досконалі за структурою й виглядом очікування, щоби потім із розгону вгатитися в них – наче в ідеально чисті скляні двері, яких не видно. Іноді місто, яке обіцяє – чудова принадна проекція, ге? – продуктивну працю, вдалу відпустку чи романтичну подорож, стає місцем найбільшого болю. В'язницею. Містом пам'яті про власне безсилля.

20 Лютого 2017 Юлія Кропив’янська

Маріуполь. Простір альтернативної історії

Дорога-бетонка, чад заводів, старенькі трамваї, що ледве човгають, скрегіт товарних вагонів, літак на постаменті — я все це бачив колись давно у кіно.

16 Лютого 2017 Дмитро Крапивенко

Київ. Марнота. Французьке кіно

Вечірні повернення. Втомлені лиця в метро, радісні втомлені лиця в метро, лиця зі зморшками, пальці з перснями – дорожчими та дешевшими. Випірнаєш назовні – й потрапляєш під дощ, який лупить бруківкою і асфальтом.

13 Лютого 2017 Анастасія Левкова

Красногорівка: Welcome to Eastworld

Красногорівка – це ще одна історія про владу та насильство, щедро декорована тілами як жертв, так і насильників. З десятками убитих мешканців просто у своїх городах, зруйнованих будівель шкіл та крамниць, покинутих хат, без газу та постійного електропостачання, це сіра і сира територія, яка тепер є нічим, і саме тому може бути чим завгодно.

9 Лютого 2017 Наталя Дьоміна

Ґезлев (Євпаторія), Судак. Післяанексійне

У перший день по прибутті до Криму я запропонувала подрузі поїхати до Ґезлева. Ми завжди, не змовляючись, називали його тільки Ґезлевом – так, наче інших назв це місто не має, так, наче ще після першої анексії Криму (1783) цю назву не було русифіковано в Козлов і відібрано в міста на безвік. Подруга погодилась. Був серпень 2014 року.

25 Січня 2017 Анастасія Левкова

Кременець. Літній збанкрутілий пан

Кременець — місто, де я виріс, де живу, місто, де жило кілька поколінь мого роду.

13 Січня 2017 Юрій Камаєв