Анастасія Левкова

Онджей Черни: «Чеські центри постали на сильних особистостях своїх керівників»

Люди, які працюють у сфері культури та знаються на відповідних інституціях, що діють у нашій країні, неодмінно чули про діяльність Чеського центру в Києві.

18 Липня 2018

Київ, Бессарабка. Ностальгія за теперішнім

Щовесни, перед тим як дерева мали вкритися листям, я фотографувала зі свого балкона круглий зад Бессарабського ринку. Щовесни я була непевна, чи добуду тут, у Києві, до осені, коли листя з дерев, що стоять між моїм балконом і ринком, упаде – і знову можна буде безперешкодно побачити той самий круглий зад Бессарабки.

3 Липня 2018

Ахтем Сеітаблаєв: «Дуже хочу зняти комедію»

Тиждень зустрівся з Ахтемом Сеітаблаєвим, щоб поспілкуватися про сучасне українське кіно, зокрема про пропаганду в ньому, про те, що об’єднує нині кримських татар, а також про Кримський дім у Києві, який Ахтем очолює від початку 2017 року.

24 Березня 2018

Львів. Обіцянка визволення

Я не знаю зим, затишніших, ніж у Львові.

8 Лютого 2018

Старокостянтинів, Старкон. Говорити про когось, мовчати про тебе

Він посередині, на рівній віддалі від обох важливих для мене міст: майже 300 км на захід від Києва, стільки само — на схід від Львова, і незалежно від того, де живу, ось уже мало не півтора десятиліття я щомісяця сюди навідуюсь.

16 Березня 2017

Київ. Марнота. Французьке кіно

Вечірні повернення. Втомлені лиця в метро, радісні втомлені лиця в метро, лиця зі зморшками, пальці з перснями – дорожчими та дешевшими. Випірнаєш назовні – й потрапляєш під дощ, який лупить бруківкою і асфальтом.

13 Лютого 2017

Ґезлев (Євпаторія), Судак. Післяанексійне

У перший день по прибутті до Криму я запропонувала подрузі поїхати до Ґезлева. Ми завжди, не змовляючись, називали його тільки Ґезлевом – так, наче інших назв це місто не має, так, наче ще після першої анексії Криму (1783) цю назву не було русифіковано в Козлов і відібрано в міста на безвік. Подруга погодилась. Був серпень 2014 року.

25 Січня 2017

Вилкове. Східний край Центральної Європи

Це місце невідь-чому завжди уявлялось мені краєм світу. Надто важкодоступним, щоб отак, просто захотівши, скоро до нього дістатися. Я не помилилась. П’ять годин від Одеси вибоїстими дорогами, коли підкидає й від цього нудить. Раз за життя можна, – кажу своєму супутникові, іноземцю. Раз за життя треба, – кажу собі, українці.

6 Грудня 2016

Львів. Місто-чоловік

Напевно, все почалося значно раніше, але вважаймо, що віхою були Андруховичеві тексти. У “Перверзії” він писав про Венецію так, що уявлявся Львів, у “Дванадцяти обручах” він писав про антоничівський Львів, у “Таємниці” він писав про своє львівське студентство, кажучи, що завжди хотів “мати щоденний стосунок до тих стін”.

8 Листопада 2016

Форум видавців-2016: виходячи за межі

На відкритті 23-го Форуму видавців, який відбувся минулого тижня у Львові, Оксана Забужко сказала, що за історією цієї щорічної книжкової події можна писати історію українського книжкового ринку. Письменниця пригадала, як у перші роки цей ринок поміщався у невелику кількість коробок, які туди-сюди носили люди у футболках із логотипом Форуму.

20 Вересня 2016