Вікторія Малишева

Незворотні процеси

Уже який день я збираю подібно до славно­звісного Шурика з відомої комедії слова та мовні звороти воєнного часу: «Ремонт хороший, бо до війни зробили», «Знайди мені хоч когось у «республіці», кого задовольняли б ціни та зарплати», «Люди повертаються», «Де були? Виїжджали?».

21 Січня 2017

Заради близьких

Гроші, гроші… Свята з’їдають безліч грошей. Ніби перетворюєшся на Пантаґрюеля, здатного жерти безкінечно… Я навіть потайки ходжу «в гості» до нашого холодильника переконатися, що маю запас продуктів. Є в мене таке дивацтво після літа 2014-го. Якщо запас чомусь зменшується, починаю нервуватися.

14 Січня 2017

Про що пишуть газети в «ЛНР»

Усі друковані видання, які виходять зараз на території ЛНР, відповідають декільком умовним завданням: - Критика будь-яких дій влади України. - Вихваляння будь-яких дій місцевої влади.

5 Січня 2017

Порушені зв’язки

Третій Новий рік у цьому дивному стані. І якщо за святковим столом, зустрічаючи 2015, без світла, але цілком щиро та щасливо ми промовляли: «Нехай лише більше не стріляють!», то зараз щастя набагато менше при колишній цілковитій щирості.

3 Січня 2017

Трансформація

Моя дитина напередодні свого чотириріччя збагатила власний словниковий запас новим словом «трансформація», а я підписалася в Instagram на нове слово щодня задля збагачення свого словничка. Так от та «трансформація», яку мій син вживає у значенні перетворення людини на робота, стосується, як виявилось, і мене. Причому стосується так яскраво, що ілюстрації моїх змін прекрасно підійшли б для унаочнення значення цього слова…

30 Грудня 2016

Передноворічне

Чесно кажучи, ці нескінченні спроби довести світові, що в «республіці» все гаразд, мені чомусь дуже нагадують оповідки дружини, яка покинула чоловіка й за всілякої нагоди розповідає спільним знайомим, як їй нині прекрасно живеться, хоча сусід, до якого вона пішла, так чомусь із нею і не побрався. Часто натрапляю на саме такі життєствердні реляції: у місцевих новинах, газетних матеріалах, промовах доповідачів із високих трибун. І коли чую те все, мене охоплює гордість, адже спільно ми здатні подолати будь-які негаразди…

24 Грудня 2016

Кризова торгівля

Межа між моїм дитинством і юністю припала на часи розпаду СРСР. Зараз я думаю, що була абсолютно щасливою дитиною: мене зовсім не турбувало питання родинного добробуту й заробітку моїх батьків.

17 Грудня 2016

Прибулець

Перший російський військовий, якого я побачила, був майже точною копією президента своєї держави. Невисокий, з типовою зовнішністю, усміхнений, але абсолютно холодний до всього, що не стосувалося безпосередньо його. Зовнішність прекрасно підійшла б для розвідника: типовий чоловік між 30 та 40 роками, швидше худорлявий, без виразних ознак ані в рисах обличчя, ані в мові.

10 Грудня 2016

Безрадісний шопінг

Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.

3 Грудня 2016

Бідний платить двічі

Я з тих оптимістів, хто на всі запитання про життя в «республіці» завжди відповідає «нормально». Кожне моє позитивне ствердження про наше нормальне життя в нових реаліях відсікає певну частку моїх знайомих, бо не всі готові до тотального позитиву та відсутності скарг.

26 Листопада 2016