Вікторія Малишева

По шкуру невбитого ведмедя

Днями друзі ошелешили: розглядають варіант іпотеки в Росії. Хоча ні, вони вже навіть обирають місто, у якому хотіли б оселитися.

20 Квітня 2018

Луганськ. Вергунка з трамваєм і без

Якщо ви хочете дізнатися, який був Луганськ сто й навіть двісті років тому, вам потрібно піти до Камброда чи до Вергунки — районів, із яких якраз у ті часи починалося місто.

17 Квітня 2018

Окупаційний документообіг

Нещодавно я дізналася кілька речей, які відверто здивували. Це щось на зразок місцевого тренду, який існує вже якийсь час, а ти живеш і нічого про цю дивну моду не знаєш.

30 Березня 2018

Реквієм за луганським трамваєм

Як виявилося, я дуже консервативна людина. І втрачати старе та звичне мені важче, ніж іншим.

23 Березня 2018

Похорон під канонаду

М. був завідувачем кафедри. Такий класичний викладач, мав прекрасну бібліотеку, мешкав неподалік університету. Костюм на всі часи, конференції, студенти, статті... Цікаве життя, яке могло б тривати ще дуже довго. Так, молодість уже була позаду, але за його ритму життя так можна було б працювати ще зо два десятки років…

19 Березня 2018

Кохання в окупації

Подруга, яка вже два роки мешкає в Рубіжному, запитала мене: «Ну і як там у Луганську з коханням?». Вона вже двічі запитує про це й, чесно кажучи, ставить у глухий кут такою цікавістю. По-перше, вона приїздить до Луганська три-чотири рази на рік — не менше, а по-друге, це дивне запитання.

12 Березня 2018

8 березня в Луганську

Ви помічали таку дивну річ, що в тому місці, де вас зовсім не знають, можна поводитися як завгодно? Співати, навіть якщо ти не вмієш цього робити, або танцювати.

8 Березня 2018

Велика імітація

Мушу зізнатися: я просто не уявляю, чим треба займатися зараз у «республіці», щоб забезпечувати себе. І, якщо подивитися на цю ситуацію ширше, яка професія зараз є престижною. Я добре пам’ятаю дев’яності. То були важкі часи: батькам не платили, люди звільнялися, було незрозумілим, чого очікувати далі.

27 Лютого 2018

Хто за кого

До війни у мене був приятель. Майже однаковий вік, спільні базові цінності, схоже дозвілля та багато чого ще спільного. Єдине, що засмучувало – він не міг дивитися фільми українською, а у кінотеатрах тоді усі іноземні кінострічки дублювали українською. З його боку це була певна жертва – ходити зі мною в кіно на те, що він не міг терпіти майже фізично – все українське. Він був за повернення СРСР, а єдиним шляхом цього повернення він бачив дорогу через Росію.

23 Лютого 2018

Побудова «православного суспільства». Досвід «ЛНР»

Коли минуло понад три роки, вже можна підбивати певні підсумки у власному житті в «республіці» та в житті самої «республіки» за цей час. Перше, що чомусь кидається мені в очі найбільше, це показова релігійність нового життя колишньої Луганської області. Здається, це було описано в Ремарка, коли за армією мандрував військовий священик та штат проституток.

19 Лютого 2018