приватна урбаністика

Чернівці. Бруньки та коріння

Є в мене один білінгвальний товариш. То каже, як говорить німецькою, почувається строгішим і «розкладеним по полицях», а як переходить на українську — одразу інша людина: балакуча й невимушена. Мова конструює нашу реальність, дає можливість сприймати її як «сепарабельні множини», називати речі та явища, надавати їм сенсу й значення. Тому такі різні мови (аналітична й синтетична) по-своєму конструюють цей світ. До чого це я? Адже це блог про місто.

16 Серпня 2018 Андрій Тужиков

Ужгород для своїх і чужих

Туристи, як і закохані, люблять обманюватись.

10 Серпня 2018 Олександр Гаврош

Біла Церква. Повітовий дзен

Моє знайомство з Білою Церквою почалося несподівано і, правду кажучи, вимушено — після того, як метастази «русского мира» перекинулися на Донбас.

7 Серпня 2018 Максим Віхров

Чернівці. «Тікаючи від сенсу»

Простіше не знати Чернівці. Значно легше жити в Чернівцях як у невеличкому місті Західної України, котре має якусь там довгу історію та красивий університет. Але якщо вже трішки відчув його серцем, то не вирвешся з нього ніколи. Ти влип. Як і я.

3 Серпня 2018 Христя Венгринюк

Павлоград. Страх і ненависть у Павлєгасі

У мого колеги була звичка: щоразу, коли справи заносили нас у Павлоград, він робив селфі на фоні дорожнього вказівника та постив у Facebook, додаючи віршик суржиком. Щось на кшталт: «Здравствуй місто Павлоград, я оп’ять тобі не рад».

30 Липня 2018 Юлія Трофімова

Харків. Екзотика

«Харків — місто контрастів», «перша столиця», хвалькувате «найкраще місто для життя», зухвалий «Ха» молодших од мене поколінь — кожна з версій мені цікава, бо всі чужі. Єдине Місто, що насправді існує, — моє власне.

24 Липня 2018 Олександра Суховєєва

Славутич: Under Construction

У Славутичі мене не покидало відчуття дежавю та певної іронії.

20 Липня 2018 Назарій Заноз

Херсон: мрії та марення від заснування до сучасності

Херсон — моє місто сили й слабкості водночас.

12 Липня 2018 Альона Маляренко

Київ, Бессарабка. Ностальгія за теперішнім

Щовесни, перед тим як дерева мали вкритися листям, я фотографувала зі свого балкона круглий зад Бессарабського ринку. Щовесни я була непевна, чи добуду тут, у Києві, до осені, коли листя з дерев, що стоять між моїм балконом і ринком, упаде – і знову можна буде безперешкодно побачити той самий круглий зад Бессарабки.

3 Липня 2018 Анастасія Левкова

Рівне. Ще б трохи чарівності

«Рівне — чарівне». Рима очевидна. Місцевий новинний ресурс узяв прикметник собі до назви. Останніми роками в Рівному я бував понад десяток разів і чарівність міста не заперечуватиму. Але на правах постійного відвідувача наведу кілька думок, за яких обставин шарм міста був би очевиднішим.

22 Червня 2018 Григорій Пирлік