Економіка 2013-05-09 10:38

Жан-Люк Грео: Потрібно перебудувати зону євро навколо чотирьох чи п’яти валют

В інтерв’ю Тиждень.ua Жан-Люк Грео спрогнозував нову хвилю економічної кризи, корені якої, на його думку, цього разу в Європі та Китаї.

Відомий французький економіст Жан-Люк Грео - один із небагатьох економістів, які передбачили фінансову кризу в США 2007 року (книжка «Майбутнє капіталізму», 2005). Наприкінці квітня на запрошення «Українського тижня» він  взяв участь у панельній дискусії «Як забезпечити економічне зростання в країнах, що розвиваються. Український аспект у глобальному контексті». В інтерв’ю Тиждень.ua Жан-Люк Грео спрогнозував нову хвилю економічної кризи, корені якої, на його думку, цього разу в Європі та Китаї.   

Тиждень.ua: Які, на вашу думку, головні ризики глобальної економіки 2013 року?

- Великі короткочасні ризики є очевидними для провідних економік світу. Перший пов'язаний із падінням економіки Євросоюзу, яке поглиблюється, руйнуючи  підприємства, продуктивну зайнятість. Це робить вразливими державні фінанси, які слабнуть від зменшення податкових надходжень, і загрожує банкам збільшенням числа прострочених кредитів. Спад економіки спричинений рішенням підтримати зону євро, яка є нежиттєздатною, а також проведенням політики жорсткої економії на зарплатах та державних видатках. Всі країни єврозони сьогодні  перейшли до жорстких заходів: жодна не може покластися на допомогу сусідів для покращання свого становища.

Про другий ризик дедалі частіше говорять в економічних медіа. Китай бореться із мильними бульками, спричиненими бумом кредитування, яке лягло тягарем на територіальні громади та будівельні підприємства, що виконують громадські роботи.  Коріння цих проблем - у політиці посиленого стимулювання економіки, яка здійснюється від 2008 року китайською владою і спирається на громадські й приватні інвестиції. Виходячи з цього факту, половина ВВП Китаю сьогодні представлена інвестиціями. І це створює диспропорції. Численні громади, відчуваючи нерозв’язаність своїх питань, беруть нові позики, щоб мати змогу повертати старі, і їх їм дають. Кредитні бульки, як передбачають, почнуть лускати в 2014 році або й пізніше.

Це значні ризики, які лежать на поверхні. Якщо вони матеріалізуються, то все це невдовзі рикошетом вдарить по виробниках обладнання (США, Німеччина, Японія) і виробниках сировини.

Тиждень.ua: Яких заходів необхідно вжити для того, аби уникнути у світі другої хвилі економічної кризи?

- Якщо говорити про європейські країни, то превентивні заходи полягають в наступному. По-перше, потрібно перебудувати зону євро навколо чотирьох чи п’яти валют, що було б більш реалістичним, ніж єдина валюта, найбільш переоцінена у світі. По-друге, слід встановити найвищу винагороду за працю в країнах із найбільш ефективною економікою, таких як Німеччина і Нідерландах. По-третє, варто дозволити державі друкувати гроші для фінансування науково-дослідних робіт, чого зараз уникають заради забезпечення збалансованості бюджету.  

Щодо китайських ризиків, то тут потрібно, щоб китайська держава оголосила про банкрутство неспроможних громад і взяла на себе їхні борги, аби уникнути банківського й біржового краху. Саме на ній лежить обов’язок поступово переорієнтувати економіку на зростання споживання на базі збільшення винагороди за працю, яка стане тоді суттєво продуктивнішою.

Тиждень.ua: Як, на ваш погляд, розвиватиметься світова економіка протягом наступних 3-5 років, якщо економічна політика розвинених країн залишатиметься незмінною?

- На жаль, два великих ризики, які були визначені, реалізуються скоро. Якщо з цим нічого не робити, вони призведуть до серйозних рецидивів спаду 2008-2009 років.

Тиждень.ua: Що потрібно зробити у країнах, які розвиваються,  щоб забезпечити стійке економічне зростання в умовах глобальної нестабільності?

- Країни, які розвиваються, мають докласти зусиль, щоб побудувати власну модель розвитку. Це вимагає визначити сильні сторони країни, переваги, які може дати саме те, а не інше виробництво. Найбільша небезпека тут полягає в тому, щоб не зосередитися винятково на якісь спеціалізації. Навіть країни середнього рівня розвитку можуть знайти для себе якісь свої унікальні ніші для налагодження виробництва.

Два інші питання заслуговують детальнішого розгляду. По-перше, формування здорової банківської системи, спрямованої на фінансування виробництва, як старого, так і нового. По-друге, стимулювання зростання капіталізації підприємств, щоб гарантувати їхню незалежність та стабільність.

Тиждень.ua: Як ви вважаєте, яких заходів треба вжити Україні, щоб уникнути другої за останні 5 років рецесії?

- Україні буде важко уникнути другого спаду, враховуючи економічну драму, яка розігрується в Європі. Місцева влада мала б передбачити це і заздалегідь сформувати заходи для того, щоб підтримати достатній рівень ділової активності і приглушити удар від європейського спаду.

Тиждень.ua: Українська влада говорить про державну підтримку національного виробника мало  як не панацею від усіх хвороб економіки.  Чи можна за допомогою протекціонізму забезпечити зростання економіки України?

- Жоден з тих, хто вимовляє це слово, не захищає повне закриття кордонів. Але дозована політика комерційного протекціонізму змушує місцевих виробників діяти так, щоб стати конкурентоздатними. Наприклад, віддається перевага організації іноземцями виробництв на території України, а не експорту в країну.