Економіка 2012-05-25 09:51 Калинчук Дмитро

«Стабілізєц». В українській економіці простежуються негативні тенденції

Програвши інформаційні війни на зовнішньополітичному напрямку, уряд, схоже, вирішив надолужити на внутрішньому

Програвши інформаційні війни на зовнішньополітичному напрямку, уряд, схоже, вирішив надолужити на внутрішньому. Зокрема, складається враження, що перед основними спікера­ми-економістами поставлено завдання переконати пресу, а з нею і громадськість, мовляв, бюджет виконується, ціни під контролем, гривня стабільна, економіка, якщо не на підйомі, то принаймні дуже далека від рецесії. Тобто не варто особливо перейматися тими показниками (переважно негативного характеру. – Ред.), які в останні місяці називає навіть офіційна статистика (а їй і справді мало віри після того, як щомісяця Держстат фіксує в країні мало не дефляцію) – в Багдаді, чи то пак Україні, все спокійно.

Кілька останніх прес-конфе­ренцій за участю вітчизняних чиновників-економістів та їхніх аналітиків видавалися вищим пілотажем радянського агітпропу: інфляцію контрольовано, валютні резерви зменшуються несуттєво, і взагалі уряд твердою рукою веде країну крізь шторми європейської кризи, реалізуючи всі соціальні ініціативи президента. Зокрема, на прес-конференції за участю Валерія Литвицького, керівника радників голови Національного банку України, було окреслено доволі перспективне, на їхню думку, становище національної економіки за перший квартал 2012 року: основні макроекономічні показники зіставні з відповідними в європейських країнах: зростання ВВП – 1,8%, низька інфляція – 0,7%, бюджет виконується, економіка вийшла на «стабільний тренд розвитку».

Читайте також: Українська економіка не виправдовує довіри

І лише побіжно згадали про негативні, але загалом несуттєві (на їхній погляд) тенденції: так, металургія скоротилася на 2,8%, але ж то Китай почав менше будувати; зменшилося виробництво в АПК й хімпромі – ну, буває… І в такому самому дусі коментування решти негативних процесів, які фіксовано в більшості галузей. Про їх реальні причини «аналітики до запитання» воліють не згадувати. І не дивно, бо в багатьох випадках – це прямий наслідок політики уряду. Наприклад, після минулорічної історії з фактичною забороною експорту зернових та невизначеністю в земельному питанні чимало аграріїв не поспішають нарощувати обсяги виробництва.

Чиновники також визнають, що «обсяги виконання будівельних робіт скоротилися на 2,7%», але водночас не помічають чи, швидше, не хочуть помічати негативних тенденцій, які й надалі тягнутимуть цей ринок донизу: бюджетні кошти, виділені цьогоріч на інфраструктуру (власне, майже повністю під Євро-2012), вже давно успішно освоєні компаніями з когорти «своїх»; великі будівельні підприємства з числа «чужих» відбиваються від атак податкової та прокуратури.

Тобто насправді економічна кон’юнктура нині складається таким чином, що зов­нішній ринок більше не може забезпечити економічного зростання в Україні, а внутрішній – замінити зовнішній. Чи саме такий стан речей називається «стабільним трендом розвитку»? Чиновники на своїх прес-конферен­ціях усіляко намагаються уникати відповідей на такі запитання, натомість як мантру повторюють фрази про «стабільність і зростання».

Валерій Литвицький, до речі, таки визнав, що в Україні спад виробництва (ну не міг із цим не погодитися, адже інші колеги-економісти просто засміяли б), але  рецесії немає, бо  це коли падіння два квартали поспіль, а в нас – тільки кілька місяців: «Країна уникнула долі багатьох країн Європи… Дев’ять країн Європи оголосили технічну рецесію… а в нас зростання». Керівник групи радників Нацбанку водночас зізнався, що сильні надії були на будівництво, але воно зазнає спаду, бо… «дуже склад­­ні погодні умови» (!?).

Читайте також: Капітальні виклики: українська економіка приречена на кризи

На цьому, власне, адекватна оцінка економічної ситуації від Валерія Литвицького закінчилася, далі – суцільний потік агітпропу: «Уряд усе це передбачав… Низька інфляція в історичному вимірі не має прецеденту... По інфляції у нас перевага – дуже низький монетарний навіс… У нас є певна подушка безпеки… Зараз мож­на здійснювати соціальні ініціативи… Це 30–40 млрд грн, і я сподіваюся, вони будуть певним замінником погіршення зовнішнього попиту».

Тобто за старою совковою традицією в усіх бідах винні зовнішні сили, але тільки не ми. Валерій Литвицький, зокрема, переконаний, що на попередньо визначений урядом рівень зростання ВВП Україна вийде, якщо: не влізуть у рецесію ринки Європи; не посилиться вповільнення виробництва в Росії... «Я рекомендував би розглядати ситуацію без ейфорії та без істерії», – намагається заспокоїти він.

У тому, що до економічних реалій треба ставитися принаймні без ейфорії, знову ж таки переконує офіційна статистка: у квітні 2012 року промислове виробництво в Україні залишилося на рівні минулого року, а за січень–квітень порівняно з аналогічним періодом 2011-го зросло лише на 0,7%. Валерієві Литвицькому і К° час готуватися до нової прес-конференції...

Новини RedTram

Loading...