Економіка 2010-12-09 11:33 Веремко Вілен

Довгі руки

Податковий кодекс не сприяє прозорому веденню бізнесу в Україні, а розв’язує руки фіскалам

Президент Віктор Янукович відкоригував і підписав Податковий кодекс – з 1 січня 2011 року документ набере чинності. Принцип, коли спочатку гайки закручують на повну, а потім трохи відпускають, нібито на догоду громадськості, вкотре спрацював. Дісталося на горіхи розробникам документа, щоправда, неключовим – Тетяну Єфименко звільнили з посади заступника міністра фінансів. А прем’єр-міністр Микола Азаров, як виявилося, «сам запропонував президентові ветувати кодекс».

Поправки гаранта до ПК були представлені громадськості як рятівне коло для малого та середнього бізнесу. Утім, насправді корективи полягають лише у вибірковому вилученні з документа деяких найодіозніших норм. Безперечно, це позитивний момент. Але при цьому в кодексі лишилося чимало позицій, нищівних для бізнесу. Його побудовано на старій філософії: податки не сплачують, а збирають… Тож говорити про більш-менш конструктивну податкову реформу не випадає. Крім того, ухвалення ПК зовсім не означає, що бізнес отримав якісь (хай не найкращі) сталі правила гри. «Ймовірно, на початку наступного року ми повернемося до Податкового кодексу, щоб без поспіху внести необхідні поправки, які відображають потреби держави та інтереси громадян», – повідомив Віктор Янукович. Із тексту президентських коректив до підписаного кодексу випливає, що передусім ці зміни стосуватимуться платників єдиного податку, які поки що відстояли (хоч і в урізаному вигляді) спрощену систему оподаткування.

Фікція презумпції

Головним аргументом провладних спікерів у роз’ясненні переваг кодексу, прийнятого з поправками гаранта, стало те, що в документі відновлено конституційний принцип презумпції невинуватості, закріплений у ст. 62 Основного Закону. Нагадаємо, що стара редакція містила норму, яка покладала тягар доведення помилковості рішення податківців (зокрема, про застосування штрафних санкцій) на платника. Ухвалений ПК зобов’язує контролюючі органи доводити правомірність рішення в суді. Це зауваження президента слушне, проте сама правка радше технічна. Адже неконституційність відповідних норм ПК, швидше за все, було б визнано на рівні Конституційного Суду. Тим більше що чинний Кодекс адміністративного судочинства покладає обов’язок доведення правомірності рішень або дій органів держвлади саме на них, а не на громадян чи юросіб. Хоча главі держави варто подякувати – зараз не всі суди сповідують цей принцип, змушуючи громадян доводити неправомірність дій чиновників.

Було б дуже добре, якби Віктор Янукович виявив послідовність і звернув на увагу на це явище, тим більше з огляду на той факт, що після судової реформи українська Феміда залежна від президента.

Позитивними є зауваження глави держави щодо відновлення гарантій захисту прав громадян у судовому порядку. Попередня редакція ПК містила норми, відповідно до яких платник, зокрема, мав сплачувати податки, з якими він не згоден, до винесення судового рішення. У підписаній редакції передбачено, що податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання чинності судовим вердиктом.

Також в Адміністрації президента, начебто, обурилися, що Кабмін хотів дозволити в деяких випадках проведення податкових перевірок без наказу керівника органу ДПА. На практиці це позбавило б платників права оскаржити такий наказ у суді й призвело б до фіскального свавілля. З 1 січня 2011 року для здійснення перевірок податківцям обов’язково треба мати наказ начальника органу ДПА (або його заступника), його копію перевіряльники зобов’язані надати підприємцю. Таким чином, ПК нібито покращився…  

Але ж потрібно розуміти, що зараз, наприклад, коло підстав для проведення позапланових перевірок (неприємних своєю раптовістю) дуже вузьке, поза його межами вони можливі лише на основі судового рішення. З 1 січня 2011-го перелік підстав стає дуже широким: виявлення фактів про можливі порушення, потреба в перевірці повноти й своєчасності сплати податків, скарга про ненадання покупцю накладної і навіть інформація від найманого працівника про отримання зарплати в конверті… А начальникові органу ДПА (або його заступникові) підписати наказ про призначення перевірки неважко. Отже, передбачений Конституцією принцип презумпції невинуватості – фікція. У 2011 році податківці без суду й слідства, на будь-яких підставах зможуть визнати підприємця винним і розпочати перевірку. Причому навіть якщо бізнесменові пощастить довести свою невинуватість у суді, жоден чиновник не відповідатиме за свої прорахунки. Оскільки кодекс передбачає, що платник податків має право на відшкодування збитків та компенсацію немайнової шкоди, завданих податківцями, але… коштом бюджету. Тобто коштом інших платників податків, яких також перевірятимуть. І жодного регресного відшкодування завданих державі збитків винним чиновником у кодексі не передбачено.

96 годин

Ще одна анонсована «поступка бізнесу» – обмеження терміну адміністративного арешту майна підприємства. Попередня версія ПК передбачала, що за рішенням керівника органу ДПА майно могло бути заарештоване на 96 днів, а в разі потреби цей термін можна було продовжити (згідно з рішенням суду). При цьому після звернення податкової до Феміди термін арешту було би автоматично пролонговано на невизначений час, аж до ухвалення відповідного рішення судом. В остаточній редакції ПК закріплена норма, за якою податківці зобов’язані отримати згоду суду на арешт майна протягом 96 годин після застосування відповідного заходу. Якщо суд відмовить фіскалам, то в цей термін арешт автоматично скасовується.

Також у кодексі враховано президентську пропозицію, відповідно до якої підприємці, щоб уникнути простою, матимуть право користуватися виробничими потужностями. Але для цього вони мусять отримати відповідний дозвіл у податківців. Кому його давати, а кому ні, фактично вирішуватиме та сама людина, яка й наклала арешт. Чим вона керуватиметься, приймаючи рішення, можна лише здогадуватися. А зупинення виробництва навіть на чотири доби може завдати підприємству чималих збитків. Чи є покращенням ініціатива президента з цього приводу? Навряд чи.

Підписаний Податковий кодекс зберігає сумнозвісну «податкову заставу». Щоправда, в останній редакції вона поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу (Кабмін пропонував описувати майно на вартість двократного розміру боргу). Однак залишається норма, згідно з якою, якщо вартість основних фондів не покриє суми податкового боргу, фіскали зможуть стягувати будь-яке інше майно (зокрема, і те, на яке платник податків матиме право в майбутньому). Це може призвести до рейдерських захоплень за участю податківців та спровокувати ще більшу корупцію.

Передчасна радість

Головною відступною з боку держави для учасників акції протесту підприємців стало вилучення з кодексу розділу ХІV, який передбачав фактичне знищення спрощеної системи оподаткування. Але ж таке рішення не означає, що для спрощенців із 1 січня все залишиться по-старому. Зокрема, в останній редакції документа лишилася норма, відповідно до якої всі суб’єкти господарювання не мають права відносити до валових витрат гроші, спрямовані на закупівлю товарів і послуг у платників єдиного податку. Це означає, що на практиці багатьом підприємствам буде невигідно та нецікаво працювати зі спрощенцями.

Також кодексом зменшено з десяти до чотирьох кількість найманих працівників для спрощенців-фізосіб. Крім того, слід пам’ятати, що з 1 січня 2011 року набирає чинності Закон «Про єдиний соціальний внесок», який збільшує бюджетні зобов’язання всіх платників єдиного податку, а також вводить їх до зони податкових перевірок щодо дотримання трудового законодавства.

Зрештою, погодившись не чіпати дрібний бізнес у 2010-му, держава відклала ускладнення спрощеної системи оподаткування на 2011-й. Після того як президент ветував ПК і запропонував свої корективи, до Верховної Ради відразу було внесено проект закону «Про спрощену систему оподаткування», погоджений із підприємцями. Однак пропрезидентська більшість його не підтримала. Найближчим часом уряд може внести до парламенту свою версію базового законопроекту, яка, найімовірніше, нагадуватиме вилучений ХІV розділ ПК.

Загалом, філософію авторів Податкового кодексу (суть якої зводиться до доволі сумнівної тези: малий і середній бізнес не сплачує податки, внаслідок чого страждають пенсіонери, вчителі та лікарі) варто було б визнати хибною на офіційному рівні. Натомість у 2011 році буде встановлено цілковитий контроль фіскалів над підприємцями… Парадоксально, але навіть після листопадових акцій протесту чиновники так і не збагнули, що вирішення поточних бюджетних проблем шляхом закручування гайок неприпустиме під час економічної кризи. У болта є межа.