Світ 2012-04-06 14:20 Райхель Юрій

Поразка в Ярославлі: мером російського індустріального центру став опозиційний кандидат

Виборами мера Ярославля зацікавилася не лише вся Росія, а й світова преса. До другого туру пройшли самовисуванці: Євґєній Урлашов і ставленик губернатора та чинного мера Яков Якушев. Другий, хоч формально і не був висунутий партією «Единая Россия», однак мав її цілковиту підтримку. Вибори були доволі показовими

Під час голосування у грудні того року на виборах до Державної думи в Ярославлі партія влади зазнала нищівної поразки. Тоді за неї віддали свої голоси 28% виборців, а це найнижчий показник у країні. Зрозуміло, що місцева влада намагалася на місцевих перегонах реабілітувати себе та довести, що грудневі результати – лишень прикрий епізод.

Провладний кандидат Якушев всіляко наголошував на своїй незалежності. Утім, все білими нитками шито. Два тижні тому з ініціативи мера міста Віктора Волончунаса, яких у цих виборах участі не брав, і за підтримки депутатів міської думи єдинороса Якова Якушева призначили першим заступником мера з питань соціально-економічного розвитку, а оскільки чинний голова міста нині перебуває у відпустці, Якушев тимчасово виконує його обов’язки.

На користь останнього було мобілізовано адміністративний ресурс у повному обсязі. Напередодні другого туру, 30 березня, у штабі кандидата Євґєнія Урлашова поліція вилучила документи. Підставою для таких дій були звернення жителів міста, що надійшли до міського виборчкому. У цих них ішлося про те, що кандидати витратили більше коштів на передвиборчу кампанію, ніж це передбачено законом (виборчий фонд обох претендентів сягнув 7,2 млн руб.).

Компетентні органи заходилися перевіряти, чи правда це. Також Урлашова звинувачували у причетності до друкування екстремістської газети. Натомість у штабі політика спростували таку інформацію, заявивши, що сумнівне видання з їхнім кандидатом аж ніяк не пов’язане і є виключно чорним піаром. Понад те, є дані, що обласна та міська влада намагалися взагалі зняти Урлашова з виборів у другому турі, однак московські товариші на це не погодилися, справедливо вважаючи, що це спричинить вибух невдоволення.

З провокації розпочався для штабу Урлашова і сам день виборів. Як повідомила начальник штабу Свєтлана Єфімова, з восьмої ранку на її телефон і телефони працівників штабу розпочалися DDoS-атаки. Про аналогічні випадки повідомляли і працівники асоціації «Голос», котрі фіксували порушення з перших хвилин виборів.

Важливою особливістю виборів у Ярославлі стали два факти. По-перше, Урлашова підтримували як системна, так і несистемна опозиції. На його бік пристали регіональні відділення партій «Яблоко», «Справедливая Россия», КПРФ, «Патриоты России», а також екс-кандидат у президенти Міхаіл Прохоров. По-друге, на другий тур перегонів з’їхалися понад 1300 спостерігачів від різних об’єднань і партій.

Понад 200 спостерігачів відправив Міхаіл Прохоров. Більш ніж 100 привезла громадська організація «Гражданин наблюдатель», близько 50 – «Демократический выбор». Асоціація «Голос» у Ярославлі створила кол-центр, а також 30 мобільних груп, котрі відстежували порушення на всіх 269 виборчих дільницях. Крім того, численною була кількість журналістів із Москви, Твері, Нижнього Новгорода, зокрема, дуже багато іноземних кореспондентів провідних газет і телекомпаній. Достатньо зауважити той факт, що 1 квітня в місті не залишилося не лише вільних місць у готелях, а вперше спостерігачі охопили абсолютно всі виборчі дільниці. Та сама асоціація «Голос» проводила тренінги спостерігачів, її фахівці навчали методом виявлення підтасовок, вкидань бюлетенів та інших протизаконних дій.

Варто зауважити, що все це дало змогу виявити чималу кількість порушень та нові технології фальсифікацій. Від імені Якушева з багатьма городянами укладалися угоди про певне голосування, корінці яких (найчастіше синього кольору, звідси й їхня назва – сині корінці) мали слугувати підставою для подальшої оплати. Оцінили голоси не дуже високо. Здебільшого обіцяли 200 руб., тобто приблизно $5, декому вдалося вторгувати більше – 300 руб. Наявність великої кількості спостерігачів фактично звела цей план нанівець. Розрахуватися за сині корінці не вийшло. Ошукані й обурені цим підписанти почали звертатися до виборчих дільниць по свої кревні, однак цілком зрозуміло, яка відповідь на них очікувала. Відповідно вони, не добираючи слів, розповіли про все журналістам.

Прикметно, що поразка партії влади в Ярославлі – це непоодинокий випадок. Два тижні тому її кандидат програв на виборах у Тольятті, де переміг самовисуванець Сєрґєй Андрєєв, лідер опозиційного руху «Декабрь». Що важливо, на часі вибори губернаторів, на які влада змушена була погодитися після масових маніфестацій на Болотній площі та проспекті Сахарова у Москві.

І ще один доволі промовистий факт. Голосування на місцевих виборах засвідчують, що перемога Путіна в березні була аж ніяк не такою, як її намагалися подати.

Те, що коїться, є наслідком серйозних зрушень у масовій свідомості. Як зауважує член наукової ради Московського центру Карнегі Ніколай Пєтров: «раніше переможець завжди дуже швидко кооптувався у партію влади, і «Единая Россия» навіть у своїх звітах представляла його перемогу як власну. Нині, напевно, тенденція буде інакшою. Урлашов уже оголосив, що не піде до «Единой России». Ярославль вирізняється тим, що в цьому місті сталося розширення моделі протестного голосування. Це демонстрація того, що певне зростання рейтингу ЕР останнім часом було радше віртуальним, ніж реальним».

Як сказав Пєтров, перемога Урлашова – свідчення сили об’єднаної опозиції. Федеральний центр «уже не укриває єдиноросів, він не схильний давати їм зелене світло. Кремль поводиться значно обережніше, ніж раніше, побоюючись сплесків обурення людей. Нині можна сподіватися, що вибори в Ярославлі стануть прецедентом».

На думку експерта Інституту сучасного розвитку Боріса Макарєнка, цілком очевидно, що у певних випадках працює антивладна мобілізація. «Якщо поглянути на результати, Якушев у другому турі здобув менше, ніж у першому», – зауважив фахівець.

І ще один важливий результат виборів голови міста Ярославля. Бізнесмен Вячєслав Блатов, кандидат від «Справедливой России», котрий здобув у першому турі близько 25% голосів, закликав своїх виборців голосувати за кандидата влади. Однак Якушеву це не допомогло. Його результати змінилися на десяті частки відсотка, причому у бік зменшення. Тож зруйнований ще один політтехнологічний міф: голоси електорату не передаються електоральному союзникові за бажанням кандидатів. Російські виборці стають розбірливими. А може, вони завжди були такими, а нині стали уважніше ставитися до спроб маніпулювати собою.

Політолог Сєрґєй Черняховскій розцінив підсумки як чергову серйозну поразку «Единой России», котра потребує форматувань. «Перемога Урлашова свідчить про серйозні проблеми у партії, котра неспроможна брати участь у політичній конкуренції». На думку голови Міжнародного інституту політичної експертизи Євґєнія Мінченка, вибори продемонстрували, що у великих містах Росії здійнялася протестна хвиля, на яку владі доведеться зважати. У свою чергу, політолог Алєксандр Кинєв вважає, що в ситуації з Євґєнієм Урлашовим іти на конфронтації влада змоги не має. На його думку, влада заявить, що Урлашов – також гідний кандидат. І справді, губернатор області Сєрґєй Вахруков заявив, що працюватиме з тим кандидатом, котрий переможе у другому турі.

Тим не менш, можливості мера навіть такого великого міста, як Ярославль, доволі обмежені, насамперед фінансові. Тому у влади залишається доволі можливостей його дискредитувати в майбутньому.

У Росії відбуваються доволі вагомі зміни. Популярність партії влади «Единая Россия» знижується катастрофічно. І це не пустопорожні розмови та спостереження експертів, а реальні показники виборів. І на це доведеться зважати всім, зокрема, і новому-старому президентові РФ Владіміру Путіну.