ut.net.ua 2010-08-29 09:05 Пастухова Аліна

Всю владу – президенту

У Партії регіонів розглядають варіанти надання Януковичу повноважень Кучми

«Усе обнулилось, усе повертається», - такими словами зустрів екс-президент Леонід Кучма звістку про перемогу Віктора Януковича на президентських виборах. Тепер Янукович намагається і словом, і ділом довести, що пан Кучма мав рацію: у команді біло-блакитних розробляють сценарії повернення конституційної моделі, що існувала в період президентства Леоніда Даниловича.

Заяви про необхідність повернення до президентсько-парламентської моделі часів Кучми злітають з вуст президента та його найближчого оточення ледь не щодня. Для досягнення цієї мети вже зроблено перші кроки. У Конституційному суді лежить звернення 252 депутатів від провладної коаліції з приводу визнання неконституційним закону №2222 про внесення змін до Основного Закону. Нагадаємо, що Конституційний суд у 2008 році за зверненням екс-президента Віктора Ющенка вже виносив вердикт: закон №2222 припинив діяти одразу після внесення змін до Конституції, сьогодні його норми є нормами Конституції, тому про скасування політреформи мова йти не може. Але зважаючи на те, що нині КС очолює  донеччанин Анатолій Головін, близький до Партії регіонів, а суддею-доповідачем у справі щодо неконституційності політреформи 2004 став суддя Сергій Вдовиченко, який також є вихідцем з Донеччини, КС цього разу може дійти протилежного висновку.

За словами опозиціонерів, цим справа не обмежиться: мовляв, у ПР розробляють законопроект, згідно з яким повноваження президента продовжуються до семи років, а парламенту - до 2015 року.

Тиждень з’ясовував, які наслідки може мати реалізація цих планів влади.

Олексій Гарань, науковий директор Школи політичної аналітики, професор НаУКМА:

- Якщо такі зміни будуть прийняті, це призведе до зменшення ролі парламенту, а відповідно і до зменшення ролі невеликих фракцій. Що ж стосується бізнес-еліт у Партії регіонів, то насправді для них концентрація влади в руках однієї людини, навіть якщо вона із ПР, дуже небезпечна. Очевидно, що основні бізнес-еліти не були б зацікавлені в тому, щоб Янукович отримав повноваження Кучми, або повноваження, які колись були у Путіна. Це небезпечно для них самих, тому набрати 300 голосів у парламенті Януковичу буде не просто. Кучма свого часу теж не зміг проштовхнути зміни до Конституції через парламент навіть після референдуму. На думку тих, хто проштовхує ідею скасування політреформи через Конституційний Суд, а це насамперед група Льовочкіна з Адміністрації президента, цей шлях найменш затратний. Але з правової точки зору це викличе хаос. Скасовувати те, що уже стало Конституцією і працює чотири роки… Ми б стали унікальною країною у світі, яка б це застосувала. Але це матиме катастрофічні наслідки для іміджу України і для самого Януковича, тому що підірве його позиції на міжнародній арені. Та враховуючи, що Конституційний Суд зараз контролюється Партією регіонів, знаючи, хто його очолює, і хто суддя-доповідач у справі, я не виключаю такого повороту подій.

Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократії:

- Ініціатори мотивуватимуть це необхідністю проведення реформ. Я думаю, що пікантність ситуації полягає в тому, що вони шукатимуть підтримки не лише у середовищі Партії регіонів, а й у інших політичних силах. Водночас у самій ПР вони можуть знайти супротивників. Адже зміна Конституції у бік повернення до Конституції Кучми означає, що для влади президенту не потрібна сама Партія регіонів. Основними противниками повернення Януковичу повноважень Кучми будуть олігархічні групи в середовищі ПР, які чудово розуміють, що подібна зміна фактично означає знищення їхньої впливовості в Партії регіонів і перетворення ПР просто на політичний труп. Усе вирішуватиметься в Адміністрації президента, а не коаліцією чи групами впливу у парламенті, і ті, хто вкладав у ПР, стануть політичними банкротами.

Загалом для запровадження в Україні широкомасштабних економічних реформ справді потрібна жорстка президентська республіка. У парламентській республіці нереально проводити економічні реформи, оскільки депутати в парламентській республіці схильні до популізму, а прем’єр-міністри від цього популізму залежні. Але президентська республіка повинна обов’язково мати в собі механізм відповідальності і контролю за президентом. У США, наприклад, де існує президентська система управління, журналістське розслідування свого часу призвело до відставки президента Ніксона. У нас ніколи не було таких механізмів, а модель Кучми – не президентська республіка з чітко окресленою відповідальністю президента, а напівмонархія, де все залежить від волі однієї людини. А коли влада залежить від однієї людини, прогнозувати щось неможливо,  закони політології тут безсилі.

Володимир Фесенко, директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна:

- Задля скасування конституційної реформи 2004 року було подано звернення до Конституційного Суду і очікується, що в жовтні відповідне рішення буде ухвалене. Що ж до продовження термінів повноважень, то, я думаю, зараз це передвиборні страшилки. Хоча не виключаю, що частина оточення Януковича просуває такий план. Але реалізувати його буде складніше, оскільки потрібно триста голосів у Верховній Раді, експертиза в Конституційному Суді. Тобто для проведення цього рішення через парламент потрібний час і достатньо серйозні ресурси.

Саме по собі скасування конституційної реформи - це суперечлива дія. Більшість юристів, зокрема і колишніх членів Конституційного Суду кажуть, що скасувати її не можна, оскільки вже немає законопроекту «чотири двійки», а є цільний текст Конституції. Можна було скасувати в 2005 році, поки не набули чинності всі норми цього законопроекту. Але зараз Конституційний Суд може ухвалити таке ж рішення, як і щодо формування коаліції. Знаючи політичні розклади Конституційного Суду, я сюрпризів не очікую.

Згідно ж класичної процедури, потрібно спочатку проголосувати проект конституційних змін на одній сесії Верховної Ради, потім цей проект надсилається на експертизу до Конституційного Суду, де перевіряється з точки зору дотримання прав і свобод громадян. А потім повертається до Верховної Ради, і на наступній сесій парламенту не менше ніж 300 депутатів мають проголосувати за такі зміни.

І перший і другий сценарій спрямовані на посилення особистої влади президента Януковича. Припускаю, вони хочуть не лише посилити повноваження президента, а й подовжити термін його перебування при владі. Ще й дати політичний хабар парламентарям, щоб вони затвердили ці зміни - збільшити термін  їх перебування в нинішньому статусі до 2015 року. Думаю, ці ініціативи не сприйме суспільство. І це шанс для опозиції організувати відповідні протестні дії. З юридичної точки зору, це порушення Конституційних норм. Якщо ПР так хочеться збільшити термін повноважень для депутатів чи для президента, то варто і з політичної, і з юридичної точки зору зробити це для наступних президента та складу Верховної Ради.

Андрій Єременко, директор Спілки молодих політологів:

- Не думаю, що змінами до Конституції займатимуться у найближчі два місяці. Швидше за все, це відбудеться після виборів. Але під час виборчої кампанії про це будуть часто говорити, тому що це тема, на якій можна робити додаткову рекламу. Я думаю, ймовірність того, що цю ініціативу протягнуть, - 60%. Швидше за все, Конституцію змінять через парламент. У Регіонів дуже хороший досвід створення парламентських більшостей, навіть коли це здається неможливим.

Якщо Конституцію таки змінять, посилиться президентська вертикаль влади. Думаю, про свободу слова можна буде забути. Повернеться «кучкізм». Щодо позитивів: буде більше ладу, буде порядок у місцевих адміністраціях. Відповідальність чиновників збільшиться. Але не думаю, що набагато. Щоб ця реформа дала ефект, потрібно побудувати вертикаль відповідальності. Якщо її не побудують, до низу вона не дуже дійде.

Новини RedTram

Loading...