ut.net.ua 2008-11-07 00:00 Чекан Олена

Версаль по-українському

Осінь – найкращий час зайнятися ландшафтним дизайном

 

Якщо будинок уже є, не засмучуйтеся, запрошуйте дизайнера – пік ландшафтного проектування припадає саме на осінь-зиму. А до весни ви ще встигнете внести зміни, скориставшись правилом японських фахівців: відчути красу ділянки впродовж доби і в різні пори року.
 
«Нові українці» на своїх гектарах хочуть бачити щось пафосне й престижне, тож їм пропонують класику. Скажімо, англійський, або пейзаж ний, сад із невимушеним поділом простору рослинами досконало імітує природні гаї, галявини й водойми. Французький, або регулярний, в якому кущі й дерева нагадують геометричні форми, а квіти закуті килимовими візерунками, заперечує красу незайманої природи і прагне всупереч їй створити власну. Патіо – італійський дворик, де обов’язково є рослини в керамічних горщиках, садові меблі, скульптури й фонтани. А ще японські сади каміння, альпінарії, водяні сади, сади прерій тощо. Крик цьогорічної моди – шалена еклектика, що, разом з тим, суворо підпорядкована канонам фен-шую.
 
«Ми працюємо для людей різного статку, і якщо по-справжньому багаті люди майже ніколи не замовляють куточків із плодовими дере вами й городом, то для середнього класу це обов’язкова складова, – ділиться своїми спостереженнями дизайнер студії «Садок» Олена Михайлова-Фрідріксон. – Тобто наразі зароджується стиль-мішанка, який я би назвала «українським котеджним». Він поєднує традиції нашого народу з усім розмаїттям, що може запропонувати світ сучасного декоративного садівництва».
 
ЦІНА ВІЧНОСТІ
 
Перед тим як замовляти проект, треба визначитися, чи довго ви ладні чекати на свою мрію. Якщо хочете отримати її відразу, дизайнер буде працювати з дорослими рослинами. Вони дорогі, важко приживаються, тому вартість саду різко зростає. Оптимальний варіант: дорослі рос лини розмістити на ключових точках композиції, в усіх інших – молоді недорогі саджанці. Такий садок виросте за 5-7 років. Малобюджетний підхід: усі рослини молоді, а сад росте разом із вашими дітьми. Зазвичай, проект складається з двох частин. Жорсткий ландшафт: доріжки, підпірні стіни, тераси, альтанки, системи дренажу, зрошення й освітлення ділянки – та м’який: план посадки декоративних рослин. Ціна проекту залежить від насиченості й складає від $100 до $300 за одну сотку. Реалізація деяких най більш поширених складових: га зони – до $10, альпійська гірка – до $150 за квадратний метр (без вар тості каміння), посадка дорослих рослин – до 50%, молодих – до 20% вартості самої рослини.
 
На стадії проектування важливо також вирішити, хто доглядатиме сад. Бо складний структурований сад із багатьма компонентами потребує професійного нагляду, а із простішим ви впораєтеся самі. І запам’ятайте: в договорі з дизайн-студією обов’язково мають бути точно визначені всі гарантійні позиції, а купувати рослини слід тільки в розсадниках.
 
МІНІ Й СУПЕР-МІНІ
 
Плекати сад – естетичне задоволення, психотерапія, інвестиції в майбутнє своїх дітей. І мізерність квадратних метрів цьому не завадить. Тим більше, що мінімалізм сьогодні в авангарді моди.
 
Навесні за сприяння Британської Ради в Україні відбувся конкурс українських ландшафтних дизайнерів під гаслом «Не бійтеся забруднити руки землею». На площі лише у 25 квадратних метрів треба було створити екологічно дружній сад: життєвий оптимізм як філософська складова та недорогі місцеві рос лини. Один із переможців – Олександр Кобилецький із проектом «Новий подих». Домінантою свого міні-садочка він зробив усохле де рево, якому надав нового життя, – годівнички та напувалки принаджують пташок, за якими так люблять спостерігати діти.
 
А одна моя приятелька, наслідуючи андерсенівських Кая і Герду, виростила на балконі справжній зелений газон, у центрі якого розмістила сонячний годинник. Таке собі поєднання філософії та прагматизму.
 
За тиждень я відвідала майже двадцять приватних ландшафтних садів Київщини. Найбільше враження – наруга над рослинною красою, яку чинять огидні пластикові колони, портики, розфарбовані Венери й гноми. Найкращі з садочків: справжній шевченковий едем на 4-х сотках – із вишнями, калиною, мальвами та криницею копанкою, який втілила в життя сільська бабуся мого приятеля; англійсько-японський на двадцяти гектарах із полем для гольфу й ва лунами льодовикового періоду, які залізницею доставили з Карелії, – творіння британської фірми Kim Wilkie Associaties і, нарешті, той, поки ще віртуальний, який обов’язково з’явиться на моїй родинній дачі.

[983]

 
Дзенський сад каміння
Віктор Пєлєвін
«Числа»

 

Стьопа прочитав у журналі замітку про дзенський сад каміння...Стьопа подумав,  що цілком можна влаштувати щось подібне на дачі...
 
  Дзенський сад? – енергійно перепитав ландшафтний дизайнер. – Знаємо. Зробити можемо. Але коштувати буде дорого...
 
Замість корту Стьопа побачив перед собою ковзанку... Замість льоду під ногами була  трава – смуги японського дерну, які то перекривали, то, навпаки, не досягали одна до одної. Якби Стьопа не знав, скільки коштує така продумана неохайність, він би, напевно, вирішив, що тут працювали похмільні будбатівці за день до демобілізації...
 
Жодного каменя на всьому огородженому просторі Стьопа не побачив... У голові майнула ймовірна відповідь: мовляв, дзенський сад каміння з камінням – це вже не дзенський сад каміння.