ut.net.ua 2008-11-14 00:00

Той, хто грається з картинками

Більд - володар калейдоскопу

АВТОРИ:більд-редакція

Забудьте все, що ви знаєте про Фотографію. Бо більдредактор – це не фотограф. Часто буває, що більда підбирають «від зворотного» – з фотографів, щоб він міг дивитися на знімки свіжим оком. Бо його завдання, підбирати ілюстрації. Це людина – яка знаходить їх для кожної конкретної статті в журналі, формує ілюстративну базу, координує переміщення фотокорів і робить ще тисячу речей. А йому ж іще й самому хочеться пофотографувати… 

У радянські часи ця професія називалася «фотопідбірниця» – зазвичай це була жінка, яка їхала в архів ТАРС, там відбирала ілюстрації на задану тему й привозила їх у видавництво. Зараз усе значно веселіше.   Будні більда – набір цікавих ігор, які регулярно набридають і дратують. Скажімо, шоу «Вибери найкращу». Щодня перед моїми очима – калейдоскоп із тисяч фотографій, із яких треба обрати одну-дві на визначену тему. А її зазвичай задає редактор – і в нього може бути своє бачення.
 
Є і квест під назвою «Знайди автора матеріалу». Мета квесту – уточнити в журналіста тему чи розібратися, чому він не взяв на редакційне завдання фотокора. Трапляється й інший його різновид – «Знайди коментатора, якого треба сфоткати». Щоб зробити ці ігри не такими захоплюючими, більдредакція розробила бланки «Замовлення фотозйомок». Як гадаєте, їх хтось заповнює?
 
Є і справжній хорор – журналісти часто приносять нам знімки, зроблені аматорами чи скачані з Інтернету. Та ображаються, коли ми відмовляємося ставити розпливчасту фотографію без сюжету. «Тут же портрет людини, яка згадується в тексті?!» – скандалить журналіст. «А чому ти на завдання без фотокора поїхав?» – «Так він би налякав охорону…». Ці нападки на редакцію тих, хто пише, нагадують атаку зомбі – не чують аргументів і не роблять висновків.
 
І наостанок – гра «в чапаєва». Йдеться про відправку фотографів на зйомку. Хтось не хоче їхати за тридев’ять земель, хтось не може, хтось хоче й може, та не з тим журналістом, комусь давно обіцяну лінзу не купили…
 
Відбирати ілюстрації дуже просто: запускаєш на великій швидкості слайд-шоу з декількох сот фото по темі, на перегляд однієї є приблизно півсекунди. Не варто намагатися зупиняти увагу на кожній, потрібно лише слідкувати за реакцією мозку. Раптове здригання якоїсь кінцівки, раптовий короткочасний біль означає стовідсотково правильне влучання, необхідно лише вчасно зупинити слайд-шоу на фото, що викликало реакцію.
 
Головне в нашій роботі – знати, любити й поважати Фотографію. Коли вона відчуває, що ми її любимо та намагаємося зрозуміти, вона сама нам підкине потрібний сюжет і ракурс. І ця любов не дає більдові остаточно перетворитися на «офісний планктон», який просто просиджує штани на роботі. 

схожі публiкацii