Вибори 2020: сила громад проти сили еліт 2021-03-02 11:18 Тетяна Щербатюк
  ▪   Вінниця

Не нова норма. Як міськрада на Віннчині потрапила в національні новини через дозвіл користуватися російською під час сесій

У Ладижинській міськраді майже 20 років існувала норма регламенту, яка дозволяла проводити сесії та засідання постійних комісій українською або російською мовою на вибір

Щоп’ять років за цей регламент, а, відповідно, і за цей пункт регламенту голосують депутати новообраної ради. Дотепер ніхто не акцентував на цьому. Цьогоріч питання двомовності викликало великий резонанс, адже якраз вступив у силу «мовний» закон.

Після розголосу деякі партії почали публікувати заяви, що вони засуджують двомовність і що їхні депутати виступили проти такого рішення міськради. Втім, документи на сайті Ладижинської міської ради свідчать, що лише два депутати проголосували проти ухвалення регламенту: Андрій Скакодуб та Іван Котик. Ще два депутати були відсутні на сесії. Решта проголосували «за». А це три депутати від «Батьківщини», три депутати від «Європейської солідарності», шість депутатів від «Нашого краю», два депутати від ОПЗЖ, один депутат від «Сили і честі», три депутати від «Слуги народу» та чотири депутати від «Української стратегії Гройсмана».

Дехто з обранців згодом виправдовувався, що проголосував «за», тому що були внесені важливі зміни до регламенту з інших питань. Деякі зізнались, що не вбачали в цьому криміналу, адже міський голова Валерій Коломєйцев постійно розмовляє російською і всі до цього звикли. Мовляв, майже всі в апараті міськради у розмові з ним теж переходять на російську. Кажуть, що їхній незмінний вже протягом 20-ти років мер намагається іноді говорити українською, але це у нього не дуже вдало виходить, і він потім все одно переходить на російську. Міський голова ніяких коментарів з приводу «мовного» скандалу у міськраді не давав.

Валерій Коломейцев

Оприлюднили інформацію про ситуацію в Ладижинській міськраді 11 лютого саме ті двоє депутатів, які не підтримали регламент. Андрій Скакодуб та Іван Котик представляють «Партію Вінничан». Вони звернулися зі скаргою до Офісу мовного омбудсмена. І вже 24 лютого Ладижинська міська рада зібралась на позачергову сесію та внесла зміни до регламенту, залишивши в статті «Мова роботи ради» лише державну мову.


Зараз у регламенті йдеться: «Пленарні засідання ради і засідання постійних комісій ради проводяться у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Діловодство ведеться державною мовою». Раніше було записано, що «пленарні засідання ради і засідання постійних комісій ради проводяться українською або російською мовами. Діловодство ведеться державною мовою».

 

Читайте також: Підготувалися. У Кропивницькому за місяць майже не виникло конфліктів щодо нових норм мовного закону


– Чесно кажучи, ми не розраховували, що буде такий ажіотаж навколо двомовності. Звісно, ми знали, що потрібно оприлюднювати цю інформацію, що потрібен розголос. Але що про нас писатимуть й центральні ЗМІ, не припускали, – розповідає Скакодуб. – Ми з Іваном Івановичем (Котиком – Ред.) розробили стратегічний план роботи в міськраді, якого й дотримуємось, для того, щоб Ладижинська міськрада працювала у правовому полі, щоб всі регуляторні акти були приведені у відповідність до законодавства. Отже, перший блок нам вдалось провести. На черзі – тарифоутворення.

Заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай зауважує, що мова нацменшин може використовуватись під час проведення сесійних засідань, але має бути обов’язково продубльована й українською. Так само має вестись і вся документація: двома мовами. Приклад синхронного перекладу продемонстрував голова Миколаївської міськради Олександр Сенкевич на початку лютого. Тоді на сесії депутат від ОПЗЖ відмовився виступати українською, і міський голова перекладав його виступ українською.

 

Читайте також: Херсон початку епохи Колихаєва. «Лакшері-скандал» і радник з окупованого Криму



Люмила Опришко, адвокатка та медіаюристка громадської організації «Платформа прав людини», наголошує:

– Стаття 12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» чітко говорить, що робочою мовою діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова. Також українською повинні спілкуватись на підприємствах, установах та організаціях державної і комунальної форм власності. І використовують державну мову на засіданнях, заходах, зустрічах тощо. І до цього пункту закону немає винятків.

– Отже, прийняття Ладижинською міськрадою пункту регламенту про двомовність йде всупереч чинному закону, – додає Ігор Розкладай.

І внесення змін до регламенту Ладижинської міськради 23 лютого унормовує регламент до вимог чинного законодавства. Інша справа, що досі незрозуміло, чи вдасться Ладижинському міському голові на офіційному рівні спілкуватись українською.

 

схожі публiкацii