Пандемія. Герої та антигерої 2021-03-01 12:31 Олег Фея

Вакцинація, надлишкова смертність та нові штами – огляд наукових статей про коронавірус

Як оцінити реальну кількість людей, що померли від COVID-19

Чи варто вакцинувати тих, хто вже одужав  та чому нові штами гірше піддаються дії імунітету – про це докладніше в науковому огляді Тижня

 

Вакцинація перехворілих

 

Що відбудеться, якщо людина, що вже одужала від COVID-19, буде провакцинована? Це питання дослідила група науковців із Університетського коледжу Лондона і опублікувала результати в журналі The Lancet. Вчені зазначають, що більшість із існуючих вакцин потребує двох доз для утворення ефективного імунітету у людей. Друга доза значно підсилює набутий імунітет, що був створений першою дозою. Та чи варто двічі вакцинувати людей, які вже одужали?

 

Читайте також: 15 тез щодо ситуації в Україні

 

Науковці дослідили рівень антитіл в крові 51 медичного співробітника із Лондону, яким з часу першого локдауну щотижня робили ПЦР-тести. 24 з них за цей час перехворіли на COVID-19  в легкій чи асимптоматичній формі, і в них сформувалися антитіла до нуклеокапсиду вірусу та до S-білка. Усі учасники дослідження були вакциновані препаратом від компанії Pfizer, і рівень антитіл у них заміряли протягом трьох тижнів з цього моменту.

 

В тих людей, що раніше не хворіли і отримали першу дозу вакцини, максимальний титр антитіл співпадав із таким, що утворювався в одужавших. При цьому в останніх перша доза вакцини спродукувала в 140 разів більшу концентрацію антитіл до S-білка, ніж до вакцинації. І це на порядок більше, ніж звичайний показник після другої дози вакцини в тих людей, що не хворіли. Науковці пропонують схему, за якої перед вакцинацією люди мають здавати тести на антитіла. Ті, хто вилікувався від інфекції, потребуватимуть усього однієї дози, що прискорить вакцинацію усього населення.

 

 

Надлишкова смертність у Вухані

 

Один із методів оцінити реальну смертність від COVID-19 – за показниками надлишкової смертності від усіх причин в певному регіоні. Через неідеальність системи тестування в коронавірусну статистику потрапляють не всі випадки смертей від цієї інфекції. 24 лютого в журналі The BMJ вийшла стаття, автори якої оцінили кількість смертей від коронавірусу під час спалаху у Вухані в січні-березні минулого року. Навіть локальний спалах, який вдалося доволі ефективно подавити локдауном, підвищив загальну смертність в регіоні на 56%, тоді як в інших китайських провінціях, не уражених вірусом, смертність залишилася приблизно на рівні 2019 року.

 

Читайте також: Протистояння двох Китаїв

 

Вчені зібрали статистику по 605 районам КНР, де за вказаний період померли загалом понад 580 тис осіб. Смертність в Вухані підвищилася більше ніж в 1,5 рази, і склала 1147 людей на 100 тис. населення проти очікуваних 735 (за даними попередніх років). При цьому від пневмонії померло в 8 разів більше людей, ніж роком раніше. У місті зареєстрували загалом на 6 тис. смертей більше, з них 4573 від пневмонії. При цьому надлишкова смертність була істотно вищою в центральних районах міста з великою густиною населення, ніж на околицях (на 50% проти 15%).  Також дещо підвищилася смертність від серцево-судинних хвороб та діабету – можливо, через невчасно отриману людьми допомогу в умовах перевантаженої системи охорони здоров’я. Відсутність спалахів в інших районах країни дозволила чітко виділити в статистичних даних уражений коронавірусом регіон і пояснити надлишкові смерті саме новою інфекцією.


Спроби оцінити реальний масштаб епідемії за статистикою надлишкової смертності робляться і в Україні. За даними «Радіо свобода» з посиланням на Держстат, у грудні минулого року смертність на 42,9% перевищила аналогічний показник 2019 року. В листопаді на 35% і на 17,5% у жовтні. Таким чином, в грудні кожного дня помирали в середньому на 552 людини більше, ніж за попередні роки. Що в 2-3 рази більше за дані офіційної коронавірусної статистики.

 

Як південноафриканський штам уникає імунної відповіді

 

Через те, що дія вакцин націлена на S-білок коронавірусу, яким той приєднується до рецепторів клітин, структурні зміни в ньому можуть зменшувати ефективність вакцинації. Група науковців із Оксфордського університету дослідила ключові мутації штаму B.1.351, які зменшують ефективність антитіл у протистоянні йому. Результати своєї роботи вони опублікували в журналі Cell. Порівняно із «диким» вірусом з Вуханю, в британського штаму B.1.1.7 є 9 мутацій в S-білку, в південноафриканського B.1.351 – 10 мутацій, а у бразильського P.1 – 12 змін. Найбільш цікаві для науковців зміни саме в рецептор-зв’язуючій ділянці вірусу, кінчику S-білка, адже ці мутації пов’язані із рівнем інфекційності та здатністю коронавірусу уникати дії антитіл. В британського штаму в цій ділянці виникла амінокислотна заміна N501Y, в південноафриканського – N501Y, E484K та K417N, а у бразильського N501Y, E484K та K417T. Мутації N501Y та E484K пов’язують із кращою здатністю вірусу приєднуватися до рецепторів і, як наслідок, з більшою заразністю.

 

Читайте також: Судова система. Вразлива ланка

 

Вчені перевірили дію на B.1.351 моноклональних антитіл, конвалесцентної плазми від людей, що перехворіли на початку пандемії, перехворіли на штам B.1.1.7 та вакцинованих препаратами від компаній Pfizer та AstraZeneca. Усі зразки плазми показали гіршу дію на новий штам, ніж на оригінальний вуханський вірус. В конвалесцентній плазмі, зібраній в людей, які перехворіли в червні 2020 року, титр нейтралізуючих антитіл до B.1.351 був в середньому у 13,3 рази нижчим, ніж до дикого вірусу. При цьому деякі зразки плазми все ж показали хорошу дію на цей штам. Плазма тих, хто хворів уже на британський штам, схожий деякими мутаціями на B.1.351, показала гірший в 3,1 рази результат, ніж проти вуханського вірусу. При цьому один зразок показав дуже високу ефективність – вчені припускають, що це була плазма крові людини, яка хворіла на оригінальний вірус, та потім реінфікувалася B.1.1.7.

 

Плазма людей, вакцинованих препаратами Pfizer та AstraZeneca, в середньому в 8 та 9 разів гірше нейтралізувала південноафриканський штам відповідно. Моноклональні антитіла ж діяли на нього в 10 разів гірше. За висновками вчених, хоча нові штами краще уникають дії антитіл, та все ж їхня наявність здатна зменшувати тяжкість хвороби. До того ж, ці мутації можуть не впливати на дію Т-клітинного імунітету, який досліджений наразі менше.

 

схожі публiкацii