Пандемія. Герої та антигерої 2021-02-15 14:46 Олег Фея

БАДи, скомпрометований імунітет і безхатьки – огляд наукових статей про коронавірус

Чи допомагають БАДи від COVID-19

Як лікування спричиняє мутації вірусу, а також як вплинула пандемія на безхатьків – про це докладніше в науковому огляді Тижня.

 

 

Добавки цинку та вітаміну С не допомагають від ковіду

 

Новини про те, що різноманітні біоактивні добавки та вітаміни захищають від коронавірусу (або від зараження, або зменшують тривалість хвороби чи тяжкість симптомів), не рідкість, проте наукових підтверджень цьому небагато. 12 лютого група науковців із клініки Клівленда, США, опублікувала в журналі JAMA результати клінічного дослідження впливу БАДів із цинком та вітаміном С на перебіг коронавірусної хвороби, і не знайшла підтверджень їхньої позитивної дії. 214 пацієнтів середнім віком 45 років із підтвердженим COVID-19 вчені розділили на 4 групи, одній з яких протягом 10 днів давали 50 мг глюконату цинку, іншій – 8000 мг аскорбінової кислоти, третій – обидва препарати, а четверта отримувала стандартне лікування. Дані препарати обрали через наявність обмежених свідчень їхнього впливу на перебіг простудних захворювань.

 

Читайте також: Північний потік – 2: політика чи бізнес-інтерес?  

 

Кожен із пацієнтів заповнював розроблену дослідниками анкету, в якій оцінював тяжкість своїх симптомів. В контрольній групі (яка не отримувала БАДів) зменшення прояву симптомів вдвічі відбулося в середньому через 6,7 днів, в групі вітаміну С через 5,5 днів, глюконату цинку – 5,9 днів та обох препаратів – 5,5 днів. Ці результати вказують на відсутність статистично достовірного впливу БАДів на тривалість хвороби.

 

Як вірус мутує в організмі з ослабленим імунітетом

 

Тиждень раніше писав про те, як хворіють на COVID-19 люди із скомпрометованим імунітетом. Вірус в їхньому організмі іноді не вдається повністю знищити, він розповсюджується знову та активно мутує. Наукова група із Університетського коледжу Лондону та Кембріджу  перевірила, як лікування таких людей впливає на виникнення вірусних мутацій. Результати вони опублікували в журналі Nature.Вчені спостерігали за лікуванням чоловіка, старшого за 70 років, в якого раніше діагностували лімфому, через що той пройшов кілька курсів хіміотерапії і мав ослаблений імунітет – зменшену кількість B- та Т-лімфоцитів. Чоловіка госпіталізували із пневмонією, викликаною SARS-CoV-2, прописали два курси ремдесивіру, а потім – конвалесцентну плазму. Він потрапив у лікарню на 35-ий день після позитивного тесту на коронавірус, а на 102-ий день помер. Протягом цього часу пацієнту зробили 23 ПЦР-тести, кожен з яких засвідчив наявність вірусу. Секвенування геномів взятих зразків показало, що протягом лікування домінуючий в його організмі штам змінювався.

 

Читайте також: Страсті за «берлінським пацієнтом»

 

Чоловік захворів на штам із мутацією D614G, що став домінуючим влітку минулого року. Під час лікування за його організм конкурували кілька штамів, що виникли вже після зараження. Найцікавішим виявився штам із мутаціями D796H та D69-70HV через його схожість на «британський штам», який домінував під час лікування конвалесцентною плазмою. Конвалесцентна плазма – це плазма крові перехворілих людей, що містить антитіла до інфекції. Вчені встановили, що мутація D796H збільшує здатність вірусу уникати антитіл із плазми, проте трохи зменшує інфекційність. Тоді як мутація D69-70HV, навпаки, підвищує її. Таким чином подвійна мутація збільшує опір вірусу до лікування конвалесцентною плазмою, а інфекційність зберігається на рівні штаму D614G. Раніше Тиждень писав про виявлення 16 нових вірусних ліній в Південно-Африканській Республіці, країні з найбільшим поширенням ВІЛ і, як наслідок, з великою кількістю громадян із скомпрометованим імунітетом. Вірогідно, велика кількість нових штамів в ПАР і пояснюється цим чинником – під час лікування вірус активно мутує і потім розповсюджується назовні.

 

 Коронавірус та безхатьки

 

У статті в журналі The Lancet Public Health група французьких дослідників описала як пандемія вплинула на безпритульних людей в Парижі. Так як дослідження найбільш вразливих груп населення поодинокі, їхні висновки в деякій мірі дають уявлення про те, як хворіють безхатьки і в інших країнах. В серологічних дослідженнях (дослідженнях населення на наявність антитіл) важко врахувати людей без певного місця проживання. За наведеною науковцями статистикою, у Франції 900 тис. безпритульних, з яких близько 50 тис. проживають у паризькому регіоні. Ця група ніколи систематично не тестувалася на антитіла до коронавірусу. Вчені обирали учасників своєї роботи в притулках для безхатьків, центрах видачі їжі, а також в десяти паризьких укриттях, побудованих спеціально для допомоги людям на час локдауну. Тестування проводили з березня до червня минулого року – під час першої хвилі у Франції.

 

Читайте також: Стали на якір

 

Усього науковці протестували 818 людей. У 88,7% тих, хто жив у притулках, знайшли антитіла до коронавірусу – що вказує на значне поширення інфекції в таких місцях. Показники в укриттях також дуже високі – 50,5%, а в пунктах видачі їжі найменші – 27,8%. Проте це значно більше оцінок для усього населення Франції на той час (до 1-3% загалом, і до 11% в Іль-де-Франс).  Коронавірус та безпритульність – дві кризи, що зійшлися воєдино, про що свідчать великі показники зараження. Науковці вказують, що найвагоміший фактор – скупчення людей в притулках. Також – відсутність належної медичної допомоги і неможливість вчасно протестуватися на наявність інфекції.

схожі публiкацii