Світ 2021-01-08 18:33

Що чекає на Америку після Трампа

Які виклики стоять перед Джо Байденом та новим американським керівництвом?

6 січня американський Конгрес офіційно оголосив Джо Байдена наступним президентом США. Спільне засідання обох палат Конгресу не було схоже на жодне попереднє затвердження американського лідера. Спершу його перервав агресивний натовп прихильників Дональда Трампа та його версії про фальсифікацію результатів виборів. Під час штурму вбили чотирьох осіб, а конгресменів евакуювали. Після того, як поліція вивела з приміщення усіх непричетних до процесу затвердження результатів виборів, конгресмени повернулися на свої місця. Однак далі процедура також не дотримувалася звичної рутини. Згідно з американським законодавством, конгресмени мають право протесту щодо результатів голосування у певному з округів. Напередодні голосування небачена до того кількість сенаторів висловлювалася щодо оскарження результатів виборів (таких мало бути 11). Однак після того, як вони повернулися на засідання вже після штурму Капітолію, дехто відмовився від свого попереднього рішення. Зокрема, сенаторка від штату Джорджія Келлі Леффлер заявила, що події того дня змусили її передумати. Її рішення і в американській пресі і серед політиків називали справді безпрецедентним, адже буквально за кілька годин до того президент Трамп на мітингу «Врятуймо Америку» закликав своїх прихильників особливо підтримати оплесками Леффлер. Напередодні вона програла перевибори у своєму штаті демократу Рафаелю Ворноку. Тим не менш шість сенаторів-республіканців склали письмове оскарження результатів виборів в Аризоні, що дещо затягло сам процес затвердження, але не вплинуло на результат.

 

Читайте також: Повстання еліт

 

«Я знаю, що кожен, хто є тут, скоро йтиме до будівлі Капітолію, щоб мирно і патріотично домогтися, аби ваші голоси були почуті. Ми побачимо, чи республіканці справді відстоюють цілісність та справедливість виборчого процесу», - ці слова із промови Дональда Трампа напередодні штурму Капітолію одне із невеликих консервативних американських видань Washington Examiner виділило у відео, що супроводжувало редакційну статтю під назвою «Трамп та його натовп обезчестили Америку». Позиція видання щодо подій на Капітолійському пагорбі є в цілому показовою для певної частини американських консерваторів. «Президент ввів в оману значну частину американського суспільства щодо результатів виборів», - вважає Міт Ромні, кандидат на посаду президента від Республіканської партії 2012 року. Він один із тих, хто найактивніше критикує Дональда Трампа у його ж партії. Це однак провокує незадоволення прихильників 45-го президента та його теорії «сфальсифікованих виборів». Напередодні подій 6 січня в мережі з’явилося відео, де жіночий голос переслідує сенатора в аеропорту звинувачуючи у зраді президента та інтересів своїх виборців.

 

Звинувачення на адресу Міта Ромні з боку прихильників Дональда Трампа добре ілюструють той стан, у якому зараз опинилися США. Згідно з опитуванням  Pew Research лише 35% тих, хто проголосував за Трампа, вважають, що їхній голос порахували правильно. Часто говорять про те, що американці не підтримують дії розлюченого натовпу, однак опитування YouGov, проведене одразу після подій на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні, свідчить про інше: 45% тих, хто голосував за кандидата від Республіканської партії, підтримують штурм Капітолію. Опитування зроблене у день події може мати певні хиби, однак така велика підтримка свідчить, що все ж перед американцями, а в основному республіканцями, постала серйозна проблема: значна частина їхніх виборців прагне швидких популістських рішень. Згідно із даними Світового дослідження цінностей, серед американців зростає кількість прихильників «міцної руки». У 2017-му (найсвіжіші на сьогодні дані) 38% американців висловилися прихильно щодо ідеї мати «сильного лідера, якого не турбуватиме парламент та вибори».

Читайте також: Дев'ять кроків Байдена

Чимало західних політологів (зокрема, Гарвардські професори Піппа Норріс та Стівен Левицький) провину за такі зміни покладають на деяких представників Республіканської партії, які упродовж тривалого часу загравали та заграють із різного роду маргінальними групами (прихильниками певних релігійних сект чи расизму). Це дозволило партії отримати більшу підтримку серед виборців, але й змінило її електоральну базу. Піппа Норріс також звертає увагу на те, що чимало тих, хто не є виборцем Трампа, сприймають його твіти чи промови із нелогічними заявами як частину політичного театру. Натомість для його прихильників – це безпосередній дороговказ. Власне якби не його гаряча промова на мітингу 6 січня, де він говорив, що «буде з ними» і закликав йти до будівлі Капітолію, штурму 6 січня, могло й не відбутися.

 

Штурм Капітолію ще більше посилив розкол між тими представниками партії, які попри все згодні йти за риторикою Трампа, та тими, хто хоче бачити оновлену партію без загравання із расистським блоком. Окрім того, навіть ті, хто був уособленням беззаперечної підтримки нинішнього президента, як віце-президент Майк Пенс, здається, не готові більше йти тим шляхом, якого прагне Трамп. Тому американські політологи та представники партії говорять про потребу змін і залучення нових груп виборців. Нині партія може отримати підтримку тих виборців, що мігрували до США із країн Латинської Америки. Так, у Флориді саме їхня підтримка дозволила республіканцям виграти два місця на виборах до Палати представників цього року.

 

Читайте також: Чому Байден не Обама

 

Дональд Трамп хоч і засудив напад на Капітолій, однак повідомив у твіттері, що не прийде на інавгурацію Джо Байдена, яка призначена на 20 січня.

 

Що далі? Питання, яке стоїть нині перед більшістю американських та світових політиків. Американська демократія – була як перевагою для самої країни так і певного роду м’якою силою США. Заяви чи дії Держдепу та адміністрації американського президента у випадку порушення демократичних норм у котрійсь із країн світу є однією із найбільш очікуваних подій. Попри силу політичних інститутів у США, імідж американської демократії після цих виборів і кульмінації 6 січня, похитнувся. «Сьогодні над США та американськими цінностями насміхаються навіть їхні друзі», - написав у своєму твіттері духовний лідер Ірану Алі Хаменеї 8 січня. І таких заяв за будь-якої нагоди буде лише більше.

 

Гарвардська політологиня Піппа Норріс вважає, що в першу чергу треба відновити довіру до виборчого процесу. Вона пропонує продовжити ті реформи виборчого законодавства, які за підтримки Демократичної партії проголосували у Палаті представників у 2019 році. Законодавство, яке пропонували демократи, мало б посилити довіру до процесу виборів, розширити можливість раннього голосування, а також дозволити автоматичну реєстрацію виборців. У 2019-му республіканська більшість у Сенаті відкинула цей законопроект, тепер після перемог на довиборах у Джорджії, демократи мають шанс проголосувати за цей законопроект власною більшістю. Однак чи можна буде лише завдяки цим законодавчим змінам повернути все на свої місця? Очевидно що ні. Попри силу своїх інститутів, США опинилися на роздоріжжі поляризованих країн і шлях до зцілення залежить від політичних груп по різні боки політичної арени і їх вміння співпраці.