Вибори 2020: сила громад проти сили еліт 2020-12-23 17:31 Євген Бриж
  ▪   Полтава

У полтавській «Слузі народу» розкол. Опоненти судяться та мають протилежні погляди на союзи в міськраді

Суперечності у лавах пропрезидентської партії «Слуга народу» у Полтаві вилилися у суди між представниками таборів, спричинили затягування з оголошенням результатів виборів до міськради та можуть залишити обласний центр без бюджету на січень. Розкол уже оформився офіційно під час виборів голів районних у місті рад.

Що сталося у Полтаві

 

Вибори у Полтаві – і до міської ради, і до трьох районних у місті – виграли дві партії: «За майбутнє» і «Слуга народу». Їхні ж кандидати змагалися в другому турі виборів міського голови.

 

Однак переможці від «Слуги народу» виявилися не монолітними. По-перше, новий склад Полтавської міськради через суперечки двох таборів у судах та в медіа досі не оголосили. А по-друге, в районних радах представники «Слуги народу» увійшли в протилежні коаліції, при цьому в одній із них частини фракцій підтримали різних кандидатів.

 

У третій районній раді вибори керівників ще не відбулися – як і в міській раді. Через це Полтавська ОТГ (станом на момент написання - ранок 22 грудня) лишається без бюджету.

 

Читайте також: Без Світличної. На Харківщині фактично сформували більшість в облраді

 

Чому так відбулося

 

Ще до виборів список «Слуги народу» формувався за квотним принципом. Частину місць у ньому отримали представники місцевої організації, яких контролює її керівниця, а також голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов. Ще одну частину контролюють нардепи.

 

Третя частина дісталася кандидату на посаду міського голови Сергієві Іващенку. Він вийшов у другий тур, але програв. У новій міській раді частина з дев'яти мандатів «Слуги народу» належить його людям, інша – людям нардепа Дмитра Нальотова.

 

В одному з округів результати виборів установити точно не вдалося. Виборчу документацію переплутали: частина опинилася в одній комісії, частина – в іншій. Бюлетені з однієї дільниці вирішили взагалі не враховувати, бо мішок із ними теж попрямував не туди.

 

Цим вирішила скористатися команда нардепа Нальотова. Список у цьому окрузі очолювала його помічниця Марина Пілатова. А перемогу здобув ставленик Іващенка В'ячеслав Тютюнник, набравши трохи більш ніж 25% квоти.

 

Табір Нальотова зрозумів: якщо збільшити кількість голосів на окрузі, то зросте і квота. Таким чином Тютюнник не пройде, а мандат дістанеться першому номеру списку Пілатовій. Саме тому з’явився відповідний позов до суду.

 

Штаб Іващенка подав зустрічний позов. Адже міську ТВК зобов'язали врахувати ці голоси. У підсумку досі тривають суперечки, сторони пишуть заяви про злочини, а міська ТВК (станом на ранок 22 грудня) не оголосила результатів виборів.

 

Читайте також: Кропивницький політичний картель. Хто керуватиме регіоном

 

Як саме розкол став публічним

 

Суперечки між двома таборами в «Слузі народу» вже давно стали публічними. Нардеп Андрій Боблях, який до цього не вирізнявся медійною та будь-якою іншою публічною активністю, виступив на боці свого колеги Нальотова.

 

Він оприлюднив у місцевому інтернет-виданні «Полтавщина» низку рекламних статей, де, зокрема, міститься фраза: «У Полтаві продовжується післявиборча вакханалія, керує якою фіктивний депутат від «Слуги народу» – Сергій Іващенко». «Фіктивний», адже Іващенко не є членом партії, лише її висуванцем.

 

Інша стаття вийшла під таким заголовком: «Сергій Іващенко продовжує дискредитувати Президента України у Полтаві».

 

Іващенко на своїй першій пресконференції після виборів утримався від коментарів щодо таких нападів, однак дії часто є більш промовистими за слова. Згідно з рішенням суду другої інстанції, міська ТВК має оголосити результати виборів, однак не в змозі це зробити. То зникає світло, то заважають сторонні люди, то не може зібратися кворум. Іващенко свою причетність до цих подій, звісно, не підтвердив, але прямо й не заперечив.

 

Таким чином разом із судами сварка двох груп впливу у «Слузі народу» перейшла у публічну площину. До неї почали долучатися все більше людей, зокрема, представники інших політичних сил та нардепи з інших партій.

 

Читайте також: «Стратеги» Гройсмана продовжують цементувати владу на Вінниччині. Однак подекуди не обходиться без проблем

 

Результати виборів до Полтавської міськради

 

Звісно, що ці сварки між двома таборами й відтермінування оголошення результатів виборів до міської ради дали сторонам час на переговори. Обидва табори – й Іващенка, й Нальотова – по-різному бачать формат майбутньої коаліції у міській раді.

 

Узагалі, «Слуга народу» саме в Полтаві зазнала поразки: на виборах до міської ради її обігнала партія «За майбутнє». З 42 мандатів 10 має «За майбутнє», 9 – «Слуга народу». Це найчисленніші фракції, але жодна з них не може самостійно ухвалювати рішення.

 

Ставленики цих же партій вийшли до другого туру виборів мера. Перемогу здобув дворазовий міський голова Олександр Мамай від партії «За майбутнє». Про Іващенка ми вже розповідали. Додамо, що кампанію в другому турі він будував на антипіарі в бік опонента, хоч і йшов під гаслом «Полтаві – зміни!» Це багатьох виборців від нього відштовхнуло, адже мобілізувати навіть свій електорат із партії «Слуга народу» йому не вдалося – явка була значно нижчою за показники першого туру. Штаб підвів свого кандидата програною кампанією.

 

Читайте також: Життя Харкова після смерті мера

 

«Перший» варіант коаліції за участі «Слуги народу»

 

Утім, до міськради Сергій Іващенко пройшов і завів низку своїх людей – представників партнерів у бізнесі, лояльних депутатів.

 

На пресконференції 10 грудня він заявив про переговори з «Європейською солідарністю», «Свободою», Партією простих людей Капліна та місцевою партією «Рідне місто» про утворення так званої «проєвропейської» коаліції.

 

Керівник «Рідного міста» у Полтаві – колишній голова Полтавської ОДА незадовго до Революції Гідності та представник Партії регіонів Олександр Удовіченко, тому ми не будемо звати цю коаліцію «проєвропейською», назвемо умовно «першою».

 

17 грудня такий формат коаліції підтвердив її інший учасник Сергій Каплін. До цього Іващенка ще в другому турі підтримали керівники «Рідного міста», представник «Свободи» Юрій Бублик та окремі члени «Європейської солідарності».

 

За мандатами розподіл наступний.

 

Уся фракція «Слуги народу», «ЄС», «Свобода» та «Рідне місто» мали б 24 мандати із 42. Для прийняття рішень у раді потрібно щонайменше 22. За умови долучення ППЛ мандатів було б 28.

 

За таких обставин «За майбутнє» (10 мандатів) та ОПЗЖ (4 мандати) лишаються за бортом більшості. Оскільки мер міста Олександр Мамай – представник саме «За майбутнє», то за таких розкладів він отримує непідконтрольну міську раду без своєї більшості. Вона може його навіть зняти, висловивши недовіру. Таке вже було з Мамаєм у 2018 році, коли його каденція раптово припинилася через чергове переформатування більшості та висловлення йому недовіри. Або ж він у ній буде «весільним генералом».

 

Слабких місць у цієї коаліції два.

 

Перше – що вона існує лише на словах. Невідомою є навіть точна кількість депутатів у ній, зокрема, і через розкол у «Слузі народу» та невизначену позицію «Європейської солідарності». Простий підрахунок мандатів дає число 28, однак Сергій Каплін, учасник об'єднання, заявив, що наявні 25 голосів. Скількох людей із неї зможе висмикнути Мамай – а він так робив під час своїх попередніх каденцій – невідомо.

 

Друге слабке місце цієї коаліції, що вона все ж відводить «Слузі народу» роль опозиції у владі, бо мер – з іншої партії. І саме цей чинник, імовірно, стане вирішальним, про що нижче.

 

Читайте також: Провладна сила швидко втрачає позиції на Черкащині. Не допоміг і десант нардепів

 

Перша райрада як прототип «першої» міської коаліції

 

Тепер до іншого факту про полтавську політику. У місті існують три райони, а в них існують ради, куди теж обирали депутатів. Їхні повноваження – мінімальні, партії, що там представлені, цілком контролюються міськими лідерами. Тому ті коаліції, які там виникають, це прототипи співпраці партій на міському рівні.

 

І от через день після пресконференції Іващенка у Київській районній у місті раді пройшла перша сесія. Там слова вже мали стати справами.

 

І на сесії склалася саме така більшість, про яку казав Іващенко: фракції партій «Слуга народу» (обрано 8 депутатів), «Рідне місто» (5 депутатів), «Європейська солідарність» (5 депутатів) та «Свобода» (3 депутати). Разом їх було 21 із 38 депутатів ради. В умовній опозиції опинилися фракції «За майбутнє» (6 депутатів), ОПЗЖ (5 депутатів), ППЛ (3 депутати) та «Батьківщина» (3 депутати). Зрештою, двадцятьма голосами «більшість» обрала своїх представників на керівні посади, розділивши їх між собою.

 

Слова Іващенка підтвердилися.

 

Читайте також: Три стовпи коаліції. Після місяця судів депутати Херсонської облради зібралися і швидко призначили керівництво

 

Поствиборчі «технології»

 

Але якщо у райраді все склалося спокійно, то результатів виборів до міськради все ще не оголосили – тривали суди між таборами «Слуги народу».

 

І це дало час іншій групі у партії, і суперникам з інших сил домовлятися про новий формат коаліції.

 

Утім, можливо, чисто хронологічно цей формат «другої» коаліції навіть передував «першому».

 

Ідеться про поєднання більш природне – «Слуги народу», «За майбутнє», до яких долучається ОПЗЖ.

 

Перевага цієї коаліції очевидна – вона є владною. І ця перевага ставала все більш звабливою з огляду на ще одну стратегічну помилку штабу Іващенка – надмірне сутяжництво, поствиборчі технології і доволі дивний підбір людей. Інакше кажучи, поки в Іващенка заважали міській ТВК оголосити результати виборів, його партійне керівництво не могло не замислитися, чи потрібен їм настільки самостійний персонаж з доволі агресивним штабом, який до того ж ще й програв вибори й «владою» стане не скоро.

 

Звісно, аргумент сторони Іващенка – що без того депутата коаліція не стане реальною. Утім, чітких цифр щодо кількості «багнетів» його штаб не наводить, напевно, достеменно не знаючи.

 

А от опонент Іващенка Олександр Мамай дві каденції був міським головою Полтави – ще з 2010 року. Уперше, 2010-го, він завів велику фракцію партії «Совість України», від якої тоді балотувався – настільки велику, що вона становила абсолютну більшість.

 

Під час другої каденції фракція була меншою, і Мамаю доводилося лавірувати. Різними засобами він висмикував депутатів із інших фракцій, які ставали лояльними йому, і таким чином здобував більшість. Однак у 2018 році це не спрацювало й депутати, вчергове переформатувавши більшість, оголосили Мамаю недовіру, позбавили його «булави», призначили в.о. міського голови та нових заступників мера.

 

Спосіб формування лояльної до себе більшості у Мамая лишився той же – інакше в умовах виборів-2020 він вчинити не міг. Адже і його опонент Іващенко зосередився не стільки на своїй кампанії, скільки на лозунгові «Не Мамай!», і жоден із місцевих політиків більше не ризикував домовлятися з Мамаєм. Навіть Ілля Кива, представник ОПЗЖ, який 2018-го ще захищав Мамая, перед другим туром зазначив, що його не підтримуватиме.

 

Річ у тім, що Мамай «прославився» і підкупом виборців, що неодноразово фіксували спостерігачі на виборах, зокрема, ОПОРА, а до того – суперечливими рішеннями щодо виділення землі, передачі міського майна в приватні руки, дозволів на розміщення численних кіосків, сумнівними тендерами та тим, що при ньому комунальні підприємства прийшли в занепад, а їх заступали підрядники із сусіднього міста.

 

Тобто так званий «антирейтинг» у Мамая все ж був великим.

 

Утім, свій електорат у нього є – це родини, пенсіонери, яким Мамай допомагав, організовуючи екскурсії, поїздки, концерти, роздаючи продуктові набори тощо протягом останніх десяти років під час кожних виборів.

 

Завдяки позовам Іващенка і затягуванню з оголошенням результатів Мамай отримав час. Невідомо, чи він сам брав у цьому участь, але його новий соратник по партії Євген Дикань – колишній керівник Ради підприємців міста – з радістю шансом скористався.

 

Читайте також: Розбрат в ОПЗЖ та бійка на першому засіданні райради. Боротьба за вплив на Луганщину після виборів не згасає

 

«Друга» коаліція

 

16 грудня в Полтаві відбулася сесія Подільської районної ради. І там усе пішло не за прогнозованим сценарієм.

 

Процитуємо журналіста видання «Полтавщина» Яна Пругла, який перебував на сесії та написав наступне:

 

«В оточенні міцних чоловіків, які утворили в залі своєрідний периметр, депутати обрали нового голову – представника «Опозиційної платформи – За життя», 45-річного адвоката Сергія Білоконя. За нього проголосували 18 депутатів. Одностайно його підтримали фракції партій: «За майбутнє» – 6 депутатів, ОПЗЖ – 4, «Батьківщина» – 2».

 

У Подільській райраді 34 депутати. Перераховані три партії – це 12 мандатів, до половини не вистачає. Тому нова коаліція «висмикнула» депутатів з інших фракцій. Одним із них став Сергій Чепіжний із «Європейської солідарності», якого буквально на руках внесли до зали засідань. У той же день Сергій Каплін оприлюднив допис, що двох депутатів із його фракції ППЛ... викрали. Також, за словами Яна Пругла, за голову з ОПЗЖ проголосували три депутати зі «Слуги народу» – Олександр Сутягін, Ірина Прудка та Сергій Скляренко.

 

Таким чином депутати, в тому числі, зі «Слуги народу», на додачу до голови райради з ОПЗЖ, обрали першим заступником Сергія Бойка, який публічно «прославився» тим, що 9 травня 2018 року прийшов до Вічного вогню в «будьонівці» з червоною зіркою.

 

Іншими заступниками стали представник «Батьківщини» Олексій Грінченко, Наталія Дубець («За майбутнє»), Дмитро Грузда (від «Партії простих людей») та — увага! — представник «Слуги народу» Андрій Каркач.

 

Цілком очевидно, що за підбором персоналій ця райрада буде абсолютно підконтрольна другому варіанту міської більшості та є її прообразом. І ця цілком реальна, принаймні, для райради більшість уже включає частину «Слуги народу», яка долучилася до ОПЗЖ і «За майбутнє».

 

Неочікувано для себе «Європейська солідарність» та «Рідне місто» теж залишилися без посад у райраді й ризикують отримати такий же нуль у раді міській, якщо сценарій там повториться.

 

Таким чином розкол у полтавській «Слузі народу» оформився офіційно.

 

Читайте також: Руйнування монополії. Як розподілилися сили в органах самоврядування північної Донеччини

 

Новий курс «Слуги народу»

 

Іващенко в своєму дописі у фейсбуці назвав події у Подільській райраді «політичним бандитизмом і рейдерством». Пообіцяв зробити висновки «всередині своєї команди».

 

Однак фактично цієї єдиної команди вже не існує, бо розкол у «Слузі народу» з цією сесією оформився офіційно. Понад те, Іващенко взагалі ризикує опинитися за бортом партії, якщо піде всупереч рішенню її керівників.

 

І ніби розуміючи це, наступного ж дня представник Іващенка раптово відкликає свій позов до суду. Очевидно, в штабі Іващенка зрозуміли врешті, що тепер, як ніколи, затягування з першою сесією їм шкодить, даючи змогу опонентам-нардепам домовлятися з фракцією «За майбутнє».

 

Утім, опоненти з партії закинули Іващенку підробку вже затвердженого протоколу на іншій дільниці, завдяки якій до міськради все одно проходить його людина, В'ячеслав Тютюнник, замість помічниці нардепа Нальотова. На їхню підтримку вже виступають і представники партії «За майбутнє», і навіть представники ОПЗЖ.

 

Читайте також: Блекджек по-полтавськи: сформуй свою коаліцію у міській раді

 

Через сварки Полтава досі без бюджету

 

І досі склад нової міської ради не оголошений. Відповідно, перша сесія зібратися не може. Відтак і ніяк прийняти бюджет Полтавської ОТГ на наступний рік. 

 

І попри те, що Іващенко з товаришами по «міжфракційному об'єднанню» провів зустріч із керівницею бюджетно-фінансового управління Тетяною Чумак, чиє відомство і займається бюджетом, попри офіційно оприлюднену домовленість про створення коаліції – час грає тепер проти Іващенка та його людей.

 

Бо є ще й керівництво партії, яке не хоче звинувачень у хаосі в місті на свою адресу. А нардепи та їхні люди, звісно, будуть слухнянішими за колишнього вже кандидата в мери.

 

Репутаційні ризики від співпраці з проросійською ОПЗЖ у таких обставинах навіть менші, ніж звинувачення у тому, що через сварки у «Слузі народу» Полтава досі не має бюджету на наступний рік.

 

З цього року Полтавська ОТГ – це ще й навколишні села, а без бюджету вони не отримають фінансування взагалі, тоді як місто житиме на 1/12 торішнього бюджету. Це легко можна буде ставити за провину «Слузі народу».

 

Читайте також: Мамай чи #Немамай? Полтавська баталія між кандидатами від «За майбутнє» та «Слуги народу»

 

Яким може бути новий сценарій

 

Саме тому остаточний сценарій цієї нової, «другої» коаліції, що був випробуваний у Подільській райраді, може бути реалізований у Шевченківській райраді, яка представляє найчисельніший район міста.

 

Там під час першої сесії якраз нічого не сталося: депутати отримали мандати і розійшлися, оголосивши перерву.

 

Та це «нічого» свідчить, що план Іващенка більше не є безальтернативним у «Слузі народу», що тривають перемовини й переговори. На ту дату депутати (а фактично — кілька людей у місті) ще не домовилися.

 

У цій раді 38 депутатів (не менш як 19 голосів для більшості): 10 — «За майбутнє», 7 — «Слуга народу», 6 – «ЄС», 5 – ОПЗЖ, 4 – «Рідне місто», 3 – ППЛ, 3 – «Свобода».

 

Отже, коаліція може бути сформована і за участі «За майбутнє»+ОПЗЖ (10+5) разом із частиною депутатів «Слуги народу», і за участі «ЄС»+«Свобода»+«Рідне місто»+ППЛ (6+3+4+3) за підтримки іншої частини депутатів «Слуги народу».

 

І якщо там створиться «друга» коаліція, то ніщо не заважатиме «Слузі народу» реалізували цей же сценарій у міській раді. Там так зване «міжфракційне об'єднання» Іващенка, якщо це комбінація СН+«Рідне місто»+«ЄС»+ППЛ+«Свобода», має 28 депутатів. Однак Сергій Каплін на згаданій зустрічі щодо бюджету заявив про наявність лише 25 депутатів. Якщо відпаде він чи «ЄС» (а там теж є свої течії та, безперечно, є пропозиції від Мамая), то коаліція не стане більшістю.

 

Таким чином, формування тієї чи іншої коаліції у Шевченківській райраді Полтави, по-перше, підтвердить або спростує тенденцію, по-друге, продемонструє ймовірність аналогічної коаліції у міській раді, і по-третє – у випадку різного голосування представників «Слуги народу» – ще раз закріпить уже не теоретичний, а цілком реальний розкол у лавах президентської партії на Полтавщині.

 

Який спричинить не лише політичну, але й економічну кризу в місті.

 

P.S.

 

Вже після написання матеріалу, близько другої години ночі проти 23 грудня Полтавська міська ТВК таки оголосила повторно остаточний протокол щодо виборів до міськради. Про це повідомила кореспондентка «Суспільне. Полтава» Тетяна Весна.

 

Як ми й прогнозували, після судів і перерахунку голосів склад депутатів змінився. Замість В'ячеслава Тютюнника (партія «Слуга народу», група Сергія Іващенка) до міськради проходить Марія Пілатова (партія «Слуга народу», помічниця нардепа Дмитра Нальотова).

 

Таким чином, «таборування» у майбутній фракції «Слуги народу» в Полтаві набуває таких обрисів: 

 

— «група Іващенка» (6 депутатів): Іващенко, Ямщиков, Бабіч, Бражник, Марюхненко, Ярмолюк);

 

— «група нардепів» (3 депутати): Нестуля, Янко, Пілатова.

 

У «першої" коаліції» або «коаліції Іващенка» у Полтавській міській раді, таким чином, є імовірних 23 голоси: 6 депутатів зі «Слуги народу», 6 депутатів «Рідного міста», 6 – із «ЄС», 3 – зі «Свободи», 2 – з ППЛ.

 

Це – більшість зі складу міськради у 42 депутати+міський голова.

 

У «другої коаліції» або «коаліції Мамая» – наразі 20 імовірних голосів: фракції «За майбутнє» (10 мандатів), ОПЗЖ (4 мандати), двоє з «розколотої№ ППЛ Капліна та ще троє – з розколотої «Слуги народу». Плюс голос самого мера.

 

Також не слід відкидати варіанту, коли вся фракція «Слуги народу» одностайно увійде або до «коаліції Мамая» попри заяви Іващенка, або ж приєднається до останнього і буде опозиційною більшістю у Полтавській міській раді.

 

Не виключений і перехід окремих депутатів між групами у фракції.

 

Реакції В'ячеслава Тютюнника, який після перерахунку голосів не проходить до міської ради, ще не було.

 

Таким чином, повторно оголосили результати виборів до Полтавської міської ради через два місяці після виборів. Після першого оголошення результатів обидва табори у «Слузі народу» в судах з'ясовували, чий депутат має пройти.

схожі публiкацii