Політика 2020-10-30 10:09 Станіслав Козлюк

Конституційний суд-антикорупція-президент. Змагання в множенні на нуль

Як рішення Конституційного суду щодо електронного декларування провокує політичну кризу

Конституційний суд ліквідував кримінальну відповідальність за неправдиве декларування. 27 жовтня ця установа винесла рішення, яке визнає ст. 366-1 Кримінального кодексу (декларування недостовірної інформації) антиконституційною. На думку суддів, кримінальне покарання за таке правопорушення є «надмірним» і «не пропорційним» завданій шкоді.

Заразом КС скасував цілу низку норм антикорупційного законодавства. Наприклад, відкритий доступ до реєстру електронних декларацій. Також неконституційними визнали повноваження Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК). Зокрема, можливість зберігати і оприлюднювати електронні декларації чиновників, перевіряти достовірність внесених даних, перевіряти спосіб життя декларантів – чи відповідає він інформації, поданій у документах. Таке рішення має і доволі неочікуваний побічний ефект: через ухвалу Конституційного суду під питанням опинилися результати місцевих виборів, які відбувалися в Україні 25 жовтня. Як зазначається на сайті Нацагенства із запобігання корупції, наразі неможливо перевірити декларації кандидатів на керівні посади в органах влади: голів обласних чи районних рад, їх заступників тощо. Адже такі призначення можливі лише після проходження спеціальної перевірки. Для цього НАЗК потрібен доступ до декларацій, який Конституційний суд відібрав.

Своє рішення КС виклав на 22 сторінках. Там зокрема пояснюється важливість незалежності судової гілки влади, а також ідеться про те, що виконавча влада, тобто НАЗК, не має права впливати на суди. «Національне агентство з питань запобігання корупції як орган виконавчої влади здійснює контроль над конституційно закріпленими інституціями, якими є суди та Конституційний Суд України. Оскільки судова влада є незалежною, а незалежність і недоторканність суддів системи судоустрою та суддів Конституційного Суду України гарантується Конституцією України, виконавча гілка влади відокремлена від судової гілки влади. Враховуючи це, Конституційний Суд України доходить висновку про неконституційність окремих положень Закону № 1700, що стосуються повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції в частині контрольних функцій (контролю) виконавчої влади над судовою гілкою влади», – йдеться у рішенні Конституційного суду.

 

Читайте також: Бойко, Медведчук, Рабінович. Хто звертався до КСУ щодо скасування е-декларування (повний список)

 

Проти цього рішення виступили лише 4 суддів з 15-ти: Сергій Головатий, Василь Лемак, Олег Первомайський та Віктор Колісник. Головатий, наприклад, зазначив, що згідно практики Європейського суду з прав людини «декларування активів публічних діячів має легітимну мету». Тож перевірку суддів НАЗК, на його думку, не можна вважати тиском на судову владу, адже на меті тут – запобігання корупції. Також Головатий переконаний, що притягнення служителів Феміди до відповідальності за корупційні злочини не можна розглядати як спробу встановити контроль над суддями. Він також зауважив, що окремі положення антикорупційного законодавства скасували не лише для суддів, але й для усіх чиновників загалом. Не надавши при цьому жодного юридичного обґрунтування.

«Свого часу КС «вбив» статтю про незаконне збагачення (рішення Конституційного суду від 27 лютого 2019-го, покарання за незаконне збагачення повернули до українського законодавства в листопаді того ж року – ред.). Тепер «вбив» недостовірне декларування. Тож судді чи чиновники можуть вписати у свої декларації хоч Ейфелеву вежу – їм за це нічого не буле. НАЗК лишилося без своїх функцій, воно не може працювати. Бо, відповідно до обґрунтування Конституційного суду, контролювати судову владу може лише судова влада. Хоча рішення КС зачіпає й звичайних чиновників. Адже крім суддів були ще тисячі й тисячі інших декларацій», – пояснює в коментарі Тижню один із засновників фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Щоправда, таке рішення Конституційного суду можна було очікувати. Не так давно ця структура визнала неконституційним указ про призначення директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. Ще раніше КС скасував для суддів відповідальність за завідомо неправосудні рішення.

«Впродовж останніх місяців ми бачили, як розгорталося протистояння між НАЗК, яке стало доволі активним у профілактиці корупційних правопорошень, і Конституційним судом. Журналістські розслідування, зокрема, підтвердили, що у деяких членів КС є конфлікт інтересів (журналісти програми «Схеми» виявили у голови суду Олександра Тупицького незадекларовану землю в Криму, яку чоловік отримав уже після анексії – ред.). І тут, я думаю, і криється відповідь у тому, чому судді КС ухвалили рішення в умовах конфлікту інтересів», – зауважує у коментарі Тижню суддя-викривач  Октябрського суду Полтави Лариса Гольник.

 

Читайте також: «Не відповідає ні духу, ні нормам закону». Ситник прокоментував рішення КСУ

 

Вона додає: сама мала давати пояснення щодо своїх декларацій, однак не вбачає у цьому посягань на свою незалежність. «Судді публічні особи. І коли ми вступаємо на публічну службу – то погоджуємося з тим, що окрім певних прав суспільство покладає на нас і певні обов’язки. Наприклад, ми добровільно погоджуємося бути підконтрольними громадськості. І коли судді кажуть, що електронне декларування зазіхає на їхню незалежність – я не розумію яким чином. Так, мені як судді доводилося давати коментарі щодо моєї декларації. Проходити спецперевірки. Але я не бачу в цьому проблеми, якогось посягання на незалежність», – говорить Гольник.

Однак проблеми, пов’язані з рішенням Конституційного суду, не обмежуються лише електронним декларуванням чи блокуванням роботи Нацагенції із запобігання корупції. Так, Європейська правда з посиланням на лист посла України при ЄС Миколи Точицького зазначає, що Євросоюз занепокоєний останнім рішенням КС щодо декларування і це може стати приводом для призупинення дії безвізового режиму. Більше того: в подальшому можуть виникнути й проблеми з Міжнародним валютним фондом, адже надання допомоги від МВФ прив’язане до посилення антикорупційних органів в Україні. Натомість силами Конституційного суду відбулося їхнє послаблення. Серед інших умов надання допомоги була й повноцінна судова реформа, яка не відбулася ані за президентства Петра Порошенка, ані за Володимира Зеленського.

І тепер до неї додалися труднощі з Конституційним судом. Важливо зауважити, що частина суддів цієї установи обіймає свої посади іще з часів Віктора Януковича. Наприклад нинішній голова Тупицький. Громадськість, яку свого часу залучали до судової реформи, неодноразово говорила про необхідність змінити підходи до формування КС. Втім, їх  пропозиції ігнорували. Донедавна.

«Зараз якщо влада не вдасться до радикальних дій – то змін не буде. Потрібно прийняти нову процедуру добору суддів Конституційного суду. На основі конкурсу, як було передбачено судовою реформою, але так і не виписано в законі. Якби 2016-го цю норму прописали – то і сумнівних рішень КС могло б не бути. Тому що суддів би відбирали на відкритому конкурсі, а не призначали б політичних міньйонів. Також важливо, хто і як цих суддів буде відбирати. Крім того, зараз є три відкриті вакансії, на які треба призначити людей. І якщо процедуру не змінити – ситуація з Конституційним судом може лише погіршитися. Ще на початку каденції Володимира Зеленського представники низки громадських організацій ходили до нього, розповідали про ризики, які несе нереформований КС. Розмова тривала на Банковій дві години, всі покивали головами. І лише зараз схопилися й вирішили щось робити із Конституційним судом», – зауважує Жернаков.

 

Читайте також: «Коло оновлень і очищень» 

 

«Замість вносити правову визначеність і зрозумілість КС своїми рішеннями провокує правовий хаос. Хоча судді Конституційного суду апріорі не повинні руйнувати основи державності. Тому, як на мене, у цій ситуації може бути лише політично-правове рішення. Наприклад, свого часу у Молдові була ситуація, коли Конституційний суд виніс явно політичне рішення і потім усі судді подали у відставку (йдеться про рішення КС Молдови від червня 2019 року, якими тимчасово відсторонили від посади президента та визнали неконституційним обрання керівництва парламенту і уряду, що призвело до політичної кризи і двовладдя в країні – ред.). Цього домагалося суспільство. Можливо, такий варіант розвитку подій імовірний і в нас. Важливо розуміти, що у правовому полі судді КС захищені. Їх не можна просто так взяти й відставити. Вони можуть піти у відставку лише самостійно. Але без сумнівів це дуже не проста ситуація. Я і як громадянин, і як суддя дещо розгублена. Єдине, що спадає на думку: не чесні на руку чиновники зараз думають, що вони пошили у дурні суспільство. Цитуючи класика: «розвели як кошенят», – зазначає Гольник.

«Важко сказати, що робити в ситуації із Конституційним судом. РНБО зібрали на засідання – це правильний крок. Адже рішення КС несуть загрозу національній безпеці. Однак вирішити проблему швидко і конституційно – важко. Звісно, можна прийняти окремий закон, створити ще один Конституційний суд, в результаті буде два Конституційні суди, які будуть між собою сперечатися, хто із них законний. Ще можна нових суддів КС набирати за новою процедурою. А старих закликати піти у відставку. Наприклад, хай до цього закличе президент. Це ж його відповідальність, врешті-решт», – додає Жернаков.

Президент Зеленський, між тим, встиг скликати засідання Ради нацбезпеки та оборони й уже ухвалив низку рішень. Перше – відновити доступ до реєстру декларацій для НАЗК. Також відновлений публічний доступ до декларацій чиновників . Друге – розробка невідкладного законопроєкту про відновлення доброчесного конституційного судочинства. Тут президент пішов ва-банк: вніс до Ради законопроєкт,  яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування "нікчемним" і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до закону "Про запобігання корупції"   Разом із тим, голову КС Олександра Тупицького на 2 листопада викликають на допит до Державного бюро розслідувань у справі про «вчинення злочинів у складі злочинної організації». А вранці 30 жовтня під стінами Конституційного суду розпочався анонсований мітинг гаслом якого є «відправка суддів до Ростова».