Вибори 2020: сила громад проти сили еліт 2020-09-15 18:21 Наталія Пахайчук , Анна Карпюк
  ▪   Луцьк

Місцеві вибори. Волинь: слуги – за майбутнє

Президентська партія веде в області дивну кампанію, яка викликає підозри у співпраці з основним конкурентом

Зірковим часом для Волині виявився липень, який приніс серію інфоприводів  і мемів національного масштабу. Спершу у «Луцьку область» прибув і наробив шуму президент Володимир Зеленський. За тиждень «нардепи-КВНщики» від «Слуги народу» повеселили публіку непересічним заходом: привезли для демонстрації бутафорну булаву, яка служила реквізитом серіалу, на честь якого назвали політсилу. Кульмінацією липня став луцький терорист, якого вгамував, звісно ж Володимир Зеленський. Всі ці події разом дали старт новому політичному сезону на Волині, але з постійним враженням бутафорії і постановки.

 

Чиї слуги?

 

Партія «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року у Волинській області отримала безапеляційну перемогу – 41,76% голосів. Найближча партія, колись найпопулярніша в області, «Батьківщина» зібрала всього 13%.  При цьому по списку «слуг» зайшов усього один депутат із Волинської області – колишній гравець КВН Валерій Стернійчук, номер 46.

 

Ще один нардеп, який здобув мандат завдяки модному політичному бренду – Вячеслав Рубльов. Він переміг в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі №20, який на Волині називають Горохівським. До історії із «Зе-командою» обох чинних нардепів поєднувала інша партія із логотипом зеленого кольору – УКРОП. На місцевих виборах 2015 року Валерій Стернійчук балотувався від цієї політсили у Луцьку міську раду, але не пройшов. А от Рубльов заїхав у Волинську обласну раду на білому коні по списку УКРОПа та навіть очолив фракцію. Крутіше за нього там був тільки патрон партії на Волині – Ігор Палиця, який став головою ради.

 

Читайте також: Хто претендує на Маріуполь

 

Офіційно волинську «Слугу народу» очолює Стернійчук. Також він є членом громадської ради при Луцькому міському голові. У студентські роки в КВН Стернійчук грав за місцеву команду «Віограф». Схожою діяльністю займався й надалі: організовував загальноміські заходи в Луцьку. Свого часу був керівником студентської «Ліги сміху» у Волинській області. У 2013 році став співзасновником організації «Волинський актив молоді». До того ж, працював арт-директором ТОВ «Порт сіті груп».

 

Пізніше був керівником ТОВ «Кінозахід», що займається іншими видами роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах. А також був завідувачем будинку культури Підгайцівської сільської ради. Куратором обласного осередку партії став інший нардеп-списочник СН Андрій Задорожний (юрист, який проживає в Києві). Також призначили членів ради партійної організації – Олександра Сачука (працював у торгівлі, був системним адміністратором, фінансовим директором, навчав дітей інформатики. Раніше політикою мало цікавився, для нього вона була чужою і незрозумілою. Він ще одне маловідоме обличчя партії); Ігоря Лісовського (нове обличчя у волинській політиці, бізнесмен, який шість років тому перебрався з Донецька до Луцька); та Ігоря Чернюха (працював в аграрному секторі, на президентських і парламентських виборах консультував волинських «слуг»).

 

Казус Рубльова

 

Під час парламентських виборів Палиця без особливих зусиль виграв мажоритарний округ у Луцьку як самовисуванець. Рубльову довелося, будучи партійцем УКРОПа, висуватися від рейтингової «Слуги».Таким чином Ігор Палиця, який став неформальним лідером угрупування мажоритарників українського парламенту, має прямі зв’язки ще й з двома нардепами від Волині у монобільшості.

 

Читайте також: Дві колони ОПЗЖ

 

На порозі місцевих виборів-2020 Палиця очолив нову партію «За майбутнє», яка максимально дистанціюється від діючої влади та щедро її критикує. Обличчями виборчої кампанії «Волинь За Майбутнє» стали усі п’ятеро нардепів-мажоритарників від області – включно зі «слугою народу» Рубльовим.  Сам він пояснює цей казус так: хоча в Раді входить до складу президентської монобільшості, залишається позапартійним і підтримує «За Майбутнє».

 

Зелений крокодил

 

Виборча кампанія «Слуги народу» на Волині фактично розпочалася з візиту  Володимира Зеленського 9 липня. Українці запам’ятали цю подію географічним ляпом Офісу президента «Луцька область», що став мемом.

 

Читайте також: Ціна партійного егоїзму

 

Тоді «найвеличніший лідер сучасності» відкрив дитсадок із великим зеленим крокодилом на фасаді у селі Крупа Підгайцівської ОТГ.  Саме у Підгайцях працював завклубом теперішній нардеп Стернійчук. На заходи у Крупі за участі президента чи не вперше публічно засвітився  актив  волинського осередку «Слуги народу». Серед них був і Роман Бондарук (колишній  партієць «Батьківщини»), який зараз претендує на пост Луцького міського голови. Оголошення Романа Бондарука кандидатом від «Зе-команди» політтусовка Луцька очікувала 31 серпня на з’їзді «Слуги». Однак, імені кандидата для обласного центру Волині так і не прозвучало.

 

Пізніше громадськості пояснили це «спецперевіркою», запустили «чесалку для язика» піде чи не піде артист Олександр Положинський у мери Луцька, а за неповних два тижні таки дозволили Бондаруку стати кандидатом. От тільки це прозвучало не від президента, а лише з допису народного депутата  Стернійчука.

схожі публiкацii