Суспільство 2020-02-21 13:19 Трегуб Ганна

Ортодокси й реформатори

Рівень консервативності чи ліберальності юдеїв у ставленні до викликів сучасності залежить від тих релігійних течій, до яких вони належать, а також від загального стану суспільств, у яких вони проживають

Коли юдаїзм ще називають «релігією Закону», то мають рацію. Власне, йдеться про 613 релігійних приписів (міцв), які містяться в Торі, Талмуді та пізнішій равіністичній літературі і регулюють практично всі сторони щодення юдея, його релігійне, родинне та соціальне життя. У XVI столітті їх в один кодекс під назвою «Шулхан-арух» зібрав рабин і юдейський законодавець Йозеф Каро. Це найавторитетніший посібник щодо практичної галахи (юдейського традиційного права), який визнають усі без винятку течії юдаїзму.


«Юдаїзм завжди намагався відповідати запитам часу й бути сучасним», — розповідає Тижню головний рабин громад прогресивного юдаїзму України та Києва Олександр Духовний. Він зазначає, що особливо яскраво це видно на прикладі тих шляхів, якими ця релігія розвивалася в різних частинах Європи в епоху Просвітництва, яке ще називається на івриті Гаскалою. У релігійній царині концепції цього широкого руху стимулювали як появу реформованого юдаїзму, так і реакцію на його постання у формі юдейської неоортодоксії та суворого дотримання галахи.

 

Читайте також: Шон Кейсі: «Взаємини президента та релігійного лідера завжди є предметом для дебатів»


Реформістський юдаїзм (який ще називають прогресивним або ліберальним) постав на основі ідей раціоналізму й зміни системи заповідей: збереження «етичних» заповідей із відмовою від «ритуальних». Ця течія в юдаїзмі вважає, що єврейська традиція постійно розвивається, із кожним новим поколінням набуваючи нового сенсу, прагне до оновлення та реформи релігійних обрядів у дусі сучасності. На цілковито протилежні засади спирається ортодоксальний юдаїзм, суть якого чітко може бути пояснена висловом, що приписують рабі Хатаму Соферу (лідеру ортодоксального єврейства зламу XVIII–XIX століть): «Усе нове заборонене Торою». Консервативний юдаїзм займає помірковану позицію між цими двома протилежними полюсами, зокрема й щодо актуальних питань сьогодення. Цікаво, що серед 259 чинних юдейських громад, які, за інформацією Департаменту у справах релігій та національностей Мінкульту України, діяли станом на початок 2019 року в нашій державі, є й ті, й інші.


Вакцинація — це тема, щодо якої в юдейській громаді, попри її розділення на різні течії, є практично повний консенсус. Головний рабин громад прогресивного юдаїзму України та Києва Олександр Духовний і головний рабин консервативної течії юдаїзму в Україні Реувен Стамов, із якими поспілкувався Тиждень, майже в один голос наголошують на тому, що вакцинація включена до однієї з найважливіших юдейських заповідей, яка стосується збереження життя. Мова про принцип «пікуах нефеш» («порятунок душі»): збереження людського життя перевершує інші релігійні мотиви й приписи. Саме людське життя і здоров’я є для юдеїв божим даром, яким не можна нехтувати. Кодифікатор законів Тори XII століття Мойсей Маймонід писав щодо цього: «Бог створив ліки й сполуки та дав нам розум, достатній для виявлення їхніх лікувальних властивостей. Ми маємо використовувати їх для охорони від хвороб і немочей».

Серед 259 чинних юдейських громад, які, за інформацією Департаменту в справах релігій та національностей Мінкульту України, діяли станом на початок 2019 року в нашій державі, є як ортодоксальні, так і консервативні та реформістські


Поза тим, питання вакцинації від кору гостро постало в громадах юдеїв-ультраортодоксів, що компактно проживають у межах Нью-Йорка, під час спалаху цієї хвороби торік у США. За даними американського Центру з контролю та протидії хворобам, 2019-го в Сполучених Штатах було зафіксовано 1282 випадки захворювання кором (однією з найзаразніших для людини хвороб), що стало найвищим показником з моменту 1992 року. 73% усіх випадків цього захворювання припадає на місто Нью-Йорк. Релігійні лідери цієї течії юдаїзму в США включно з керівництвом руху «Агудат Ісраель» закликали членів своєї громади якнайшвидше вирішити питання імунізації проти згаданої хвороби. Попри це, лишаються групи юдеїв-ультраортодоксів, що знехтували закликом як цивільної, так і релігійної влади щодо вакцинації. Відмову від імунізації вони пояснюють вірою в релігійний фаталізм, відповідно до якого лише Всевишній контролює хвороби, а ніяка не вакцина.


Уявити сучасність без інтернету, соціальних медіа, ноутбуків і смартфонів напрочуд складно, але все ж таки можливо. Щодо цього питання в різних течій юдаїзму склалася власна практика. За словами Олександра Духовного, справа рабина — пояснити плюси та мінуси сучасних цифрових технологій, а людина вже сама обирає для себе, чи використовуватиме вона їх, зокрема в шабат, чи радше відмовиться. Консервативні юдеї категоричніші щодо цього питання: Тора приписує відмовитися від багатьох видів діяльності в суботу, зокрема від малювання, креслення, писання і стирання написаного, а також від вмикання та вимикання електричного приладдя. «Я і моя родина не користуємося ґаджетами в суботу. Власне, один день можна потерпіти. В інші дні дітей від них за вуха не відтягнеш, то хоч так вони отримують своєрідний цифровий детокс», — розповідає Реувен Стамов.

 

Читайте також: Релігійний огляд: Закон про зміну церковної юрисдикції та найбільший релігійний фестиваль світу


Найсуворішою є відмова від інтернету, радіо й телебачення в юдеїв-ультраортодоксів. Поверхова причина банальна: майже від часів Просвітництва представники цієї частини юдаїзму заперечують модернізацію культури, суспільства й технологій довкола себе. Глибшу причину такої відмови пояснює Ейтан Кобре, редактор одного з американських ультраортодоксальних журналів Mishpacha: «Технології є одним із головних викликів для нас як для людей. Проблема полягає не лише в тому, на що релігійні євреї дивляться в інтернеті. Спосіб споживання інформації, яку він пропонує, збиває їхній фокус поглядів на життя та кидає виклик їхньому світогляду». Тому до певного часу юдеї ультраортодоксальних напрямів не використовували смартфонів, а до останнього послуговувалися кнопковими мобільними телефонами.


Різні течії юдаїзму, про які йшлося вище, по-різному ставляться до ролі жінок у релігійному житті. «Думаю, найголовніша відмінність консервативного юдаїзму полягає в ставленні до жінок та їхньої ролі в молитві. У ньому жінки можуть бути рабинами, проповідниками, канторами, а в синагогах жінки й чоловіки можуть сидіти поряд, а не окремо, скажімо, жінки на другому поверсі, а чоловіки — на першому», — розповідає Тижню Реувен Стамов. Він наголошує на тому, що йдеться про приклад галахічного плюралізму, коли відбувається пошук певних відповідей, які можуть суттєво відрізнятися від ортодоксальних варіантів, у межах самого юдейського релігійного права. Таке саме право жінки мають і в реформістському юдаїзмі, а поряд із цим — право читати сувої Тори під час літургій у синагозі, вдягати публічно талес (прямокутне молитовне покривало з шерстяними китичками-ціціт) і філактерії (тфілін), бути членами міньяна (кворуму з десяти, рідше з дев’яти дорослих осіб, найчастіше чоловіків, необхідного для проведення колективного богослужіння та низки релігійних церемоній).

 

Читайте також: Віднаходження церкви


Релігійні лідери, із якими поспілкувався Тиждень, зазначили, що нині триває дискусія стосовно певних змін до тексту Аміди, найголовнішої молитви юдаїзму. Йдеться про те, що від самих початків до нього було закладено згадку про праотців єврейського народу (Авраама, Ісаака та Якова), яку, очевидно, доречно доповнити згадкою про праматерів цієї нації (Сару, Ревеку, Рахіль та Лію). Коментатори Тижня звертають увагу на той факт, що як давня, так і сучасніша духовна історія юдеїв знає приклади жінок-суддів, пророчиць і проповідниць, так само й коментаторок Тори та галахи, на думку яких зважали. Хіба що їх справді було значно менше, ніж чоловіків: за хатньою працею та великими родинами особливо розвитком теологічної думки не позаймаєшся.


Ортодоксальний юдаїзм визначає, що низку заповідей-міцв жінки можуть не виконувати (на відміну від чоловіків), а їхню добровільну участь у щоденних богослужіннях не обов’язково здійснювати в міньяні. Так само добровільне виголошення молитов устами жінки не може розглядатися як молитва в громаді, таким чином, жінки не можуть керувати богослужінням. Крім того, жінка, що добровільно читає Тору, не має сприйматися як обов’язкова учасниця читання Тори в релігійні громаді. Її прерогативою лишається хатнє життя, господарство та виховання дітей.


Сучасний юдаїзм по-різному ставиться до можливості укладання релігійних шлюбів між представниками ЛГБТ і того, чи можуть вони бути рабинами. Ортодокси, що прямо виконують усі галахічні приписи, апелюють до того, що в Торі прямо прописана заборона чоловічого гомосексуалізму. Консервативні юдейські громади ставляться до цього питання хто як. «Я не бачу проблеми в тому, щоб членами громади були представники сексуальних меншин», — наголошує Реувен Стамов. Водночас він зазначає, що як рабин не готовий здійснювати церемонію релігійного шлюбу для пари, що належить до якоїсь із сексуальних меншин. Олександр Духовний зауважує, що в громадах реформованого юдаїзму, наприклад у США, укладання релігійного шлюбу між зазначеною категорією вірян практикується, але такої практики немає в громадах цієї течії на теренах України та інших пострадянських країн. «Було вирішено, що на теренах України та в громадах, які є в інших пострадянських країнах, шлюби між представниками сексуальних меншин провадитися не будуть, хоч це цілком можливо, скажімо, у США. Річ у тім, що все ж таки наше суспільство досі доволі консервативне й не готове до зазначених практик», — пояснює головний рабин громад прогресивного юдаїзму України та Києва.