Світ 2020-02-06 16:08 Подобєд Павло
  ▪   Аналітик Центру дослідження безпекового середовища «Прометей»

Москва здійснює «профілактику суб’єктності» в регіоні Ідель-Урал

У новому 2020 році відбулось кілька важливих подій на територіях Російської Федерації. Насамперед, йдеться про ініційовані зміни до конституції РФ.

15 січня Путін звернувся з посланням до Федеральних зборів, під час якого запропонував внести низку змін до конституції РФ. 20 січня він подав на розгляд Держдуми відповідний проект закону. Його одноголосно ухвалили в першому читанні 23 січня. Друге читання президентського законопроекту в Державній думі заплановано на 11 лютого.

 

У документі, зокрема, запропоновано унеможливити обіймати посаду глави держави більше ніж два строки, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду.

 

Паралельно із переписуванням конституції від російських політиків почали лунати заклики про закріплення за російським народом (рос. «русским народом») особливої ролі в конституції федерації. З відповідною пропозицією виступив депутат Держдуми Константін Затулін. Цікаво, що він обґрунтував свою пропозицію тим, що в конституції Татарстану окремо відзначений татарський народ, натомість в етнічних росіян відсутня суб’єктність.   

 

 

За дивним збігом, щойно Затулін згадав про Татарстан, Москва розпочала новий наступ на татарську мову в системі освіти. Нагадаємо, що у відповідності до законодавчих змін, запроваджених у 2018 р., в національних республіках РФ заборонене обов’язкове викладання державних мов. Статус обов’язкового для вивчення предмету залишився лише за російською мовою. Ці нововведення сильно вдарили по авторитету татарстанських політичних еліт, які, рік перед тим (2017), не змогли подовжити дію Договору про розмежування повноважень між Татарстаном і федеральним центром. Казань намагалась усіляко пом’якшити удар, завданий Москвою по татарській мові і по суверенітету республіки. Однак, московський Кремль досить ефективно бореться з татарською мовою за допомогою правоохоронних та контролюючих органів, які непідвладні Казані.

 

Читайте також: Як вийти з Оренбурзького коридору

 

Вже у лютому 2020 р. через Департамент нагляду і контролю в сфері освіти Міністерства освіти Республіки Татарстан, директорам татарстанських шкіл були розіслані листи із вимогою змінити навчальні плани шкіл із вивченням татарської мови на навчальні плани із вивченням російської мови. Листи містили гриф службового користування і забороняли розголошувати директорам шкіл вимогу про усунення татарської мови із навчального процесу. Однак, інформація з листів була оприлюднена директором казанської школи "СОлНЦе" Павлом Шмаковим, що спричинило публічний скандал в Татарстані. В республіці почались прокурорські перевірки – чи не змушують дітей вивчати татарську, і чи захищені позиції російської мови.

 

 

У той же час в сусідньому Башкортостані почався наступ на найбільшу та найвпливовішу громадську організацію – «Башкорт». 3 грудня прокуратура республіки прийшла з перевіркою до офісу БГО «Башкорт». На думку активістів організації, приводом стало анонімне повідомлення про здійснення нібито екстремістської діяльності. 18 січня відомство винесло офіційне попередження, в якому йшлося «про виявлені факти, що свідчать про здійснення організацією діяльності з ознаками екстремізму». Прокуратура дала двомісячний термін для усунення порушень.

 

Два місяці ще не минули, а прокуратура подала позовну заяву до Верховного суду, щоб визнати «Башкорт» екстремістською організацією і заборонити її діяльність. При цьому жодної конкретики в поданні прокуратури немає. У чому саме полягають «ознаки екстремізму» і чи є ці «ознаки» екстремізмом – також невідомо. Попереднє засідання призначено вже на цю п’ятницю – 7 лютого об 11:30.

 

Читайте також: Ідель-Урал – Росія – Китай

 

На можливу заборону «Башкорта» відреагував Демократичний конгрес народів РФ та громадський рух «Вільний Ідель-Урал». Обидві структури заявили про нову хвилю політичних репресій проти башків.

 

Якщо репресії щодо організації «Башкорт» не будуть припинені – «Вільний Ідель-Урал» обіцяє розпочати консультації з дипломатичним корпусом держав-членів ЄС, із Великою Британією, США, Канадою і Туреччиною щодо запровадження персональних санкцій проти співробітників прокуратури та судових органів влади, причетних до тиску, залякування та переслідування членів «Башкорта». 

 

В самому «Башкорті» публічно заявляють, що не підтримають путінскьих правок до конституції РФ і закликатимуть башків усіляко опиратися переписуванню основного закону федерації. Слід відзначити, що це не просто гучні заяви. «Башкорт» – досить впливова організація, яка не один раз демонструвала свою силу та мобілізаційний потенціал, зокрема під час скликання їїнів (башк. “йыйын” – чоловіче башкирське віче) з метою захисту Куштау. А саме, організація завзято виступає проти розробки шихану Куштау, що складається із соди. Куштау має виняткове значення для історії та культури башкирів.

 

Москва здійснює потужний тиск не лише на Татарстан і Башкортостан, на татарський і башкирський національні рухи. Недавня відставка Міхаїла Ігнатьєва – глави Чувашії, обраного населенням республіки на виборах, може бути політичним сигналом Путіна для очільників інших республік, що прагнуть захищати власні інтереси перед Москвою – «не висовуйтесь, сидіть тихо».

 

 

Хоча у фіно-угорських республіках Ідель-Уралу (Мордовія, Марій Ел, Удмуртія) відсутні інтенції до політичної суб’єктності, Москва боїться активізації національних рухів і в цих країнах. Наприкінці січня у Саранську заборонили презентацію ерзянської поеми «Ерьмезь», авторства репресованого радянською владою ерзянського поета і письменника Якова Кулдуркаєва. Презентація мала відбутись за участі легендарної Марізь Кемаль, – знакової фігури в національному відродженні ерзян 1990-х років. Крім того, у російських ЗМІ розпочалась цькування лідера ерзянського національного руху Сиреся Боляєнь, який обіймає виборну посаду Інязора ерзянського народу. Якщо у 2019 р. чиновниками та журналістами озвучувалась теза про «нелегітимність Інязора» і навіть про «нікчемність такої посади», то вже у 2020 році ситуація докорінно змінилась. Авторитет Інязора серед ерзян, як і його політичний вплив, лише зростають. Про це свідчить низка закордонних візитів Інязора до балтійських держав та інтерв’ю в естонській пресі, де ерзянський лідер гостро критикує Москву за її національну політику. У 2020 році російська влада прагне проведення перевиборів та обрання більш зручного Інязора, який «постійно перебуватиме на території Російської Федерації», а не «кататиметься по закордонах і мочитиме Росію на міжнародних форумах та конференціях». У російських ЗМІ почали з’являтися коментарі різних юристів і адвокатів, які застерігають ерзян від контактів із Сиресєм Боляєнь та погрожують кримінальним переслідуванням та позбавленням волі навіть за «незаконні репости і лайки» під його дописами.

 

Отже, хоча Москва і демонструє рішучість в процесі нівеляції статусу національних республік, і робить це досить успішно, – реалізувати задумане в повній тиші не вдається. Представники національних рухів, а подекуди і республіканські еліти (як у випадку із Татарстаном), чинять публічний спротив, нерідко апелюючи до міжнародної спільноти.

 

Серед тих до кого апелюють – Україна. Два тижні тому ерзянський Інязор Сиресь Боляєнь звернувся до голови української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, народного депутата України Єлизавети Ясько. У своєму листі головний старійшина ерзян просить винести на обговорення ПАРЄ тему дотримання прав фіно-угорських народів Російської Федерації. Сиресь Боляєнь розповідає українському політику про самоспалення вченого, заслуженого діяча науки Удмуртської Республіки Альберта Разіна, який в такий радикальний спосіб намагався привернути увагу до катастрофічного становища, у якому опинився удмуртський народ. Ерзянський лідер просить Єлизавету Ясько «використати високе становище для захисту фіно-угорських народів Російської Федерації, для захисту основоположних прав людини».

 

Звернення Сиреся Боляєнь мало певний резонанс в регіоні Ідель-Урал і привернуло увагу не лише ерзянської, але й інтелігенції інших титульних націй регіону. Наразі в ЗМІ відсутня будь-яка інформація про реакцію української делегації на звернення Сиреся Боляєнь.

 

Проте, не лише корінні народи РФ уважно відслідковують поведінку Києва на зазначеному напрямку, особливо після зміни влади в Україні. Західні аналітики і ЗМІ, серед яких впливові The Jamestown Foundation та «Радіо Свобода», аналізують здатність України проводити наступальну зовнішню політику та продовжити розпочатий у 2019 році курс на підтримку корінних народів РФ в їхній боротьбі за свої права.

 

Наразі Київ багатозначно мовчить. Однак, з позицією доведеться визначатися, особливо тоді, коли до тебе звертаються публічно як до союзника.