Суспільство 2020-02-06 12:24 Козлюк Станіслав

Справа Шеремета. Мем як доказ

Як Печерський районний суд Києва три дні вирішував, чи продовжувати арешти фігурантам справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Після гучних заяв про затримання «убивць Шеремета» минуло майже два місяці. За цей час відбулося до десятка судових засідань, під час яких обвинуваченим у злочині обирали й оскаржували запобіжні заходи. Попутно суспільство змогло побачити частину доказової бази, на якій слідство будує своє обвинувачення. За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, це лише частина матеріалів справи. І в подальшому, нібито, мали показати більше. Власне, все, що змогла продемонструвати  прокуратура в судах – низку непрямих доказів, частина з яких викликає серйозні сумніви. Не так давно на проблемах із доказовою базою наголосив і голова Офісу генпрокурора Руслан Рябошапка під час інтерв’ю інформагенції «Інтерфакс-Україна».

 

«Мені здається, що наразі має бути зібрано додаткові докази, щоб справу можна було передати до суду, оскільки зібраного обсягу доказів недостатньо… Щоб зібрати додаткові докази, які підтверджують або спростовують провину цих людей, - а ми маємо рухатися в обох напрямках - підготовлено письмові вказівки прокурорів слідству і відповідно встановлено терміни розслідування. Будемо стежити за виконанням цих вказівок», – заявив Рябошапка. В результати терміни розслідування продовжили до квітня цього року. Разом із тим, на початку лютого Печерський райсуд мав вирішити питання про продовження арештів для фігурантів цього розслідування. Проте з нових доказів громадськість побачила хіба що меми й фотожаби, які, на думку прокуратури, доводять ультраправі погляди й мотиви фігурантів справи Шеремета.

 

 

Передісторія така. 12 грудня минулого року Арсен Аваков зібрав прес-конференцію, під час якої заявили про затримання підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета. Окрім очільника МВС до журналістів також вийшли генеральний прокурор Руслан Рябошапка та президент Володимир Зеленський. Останній, до слова, заявив, що «отримав відповіді» на низку питань. Тоді ж озвучили й імена підозрюваних. Ними стали волонтер, музикант і службовець Сил спеціальних операцій Андрій «Riffmaster» Антоненко, волонтер, військовий медик, дитячий лікар Юлія Кузьменко, військовий медик, молодший сержант 25-ї повітряно-десантної бригади Яна Дугарь та подружжя Інни та Владислава Грищенків. Як докази їх можливої причетності на загал показали нібито розмови між згаданими людьми про необхідність «сакральної жертви». Одним з основних доказів стали експертизи ходи. Адже в ніч перед убивством Павла Шеремета та напередодні камери спостереження на вулицях зафіксували людей, які нібито закладали під авто журналіста вибухівку, проводили розвідку місцевості тощо. Ці записи порівнювали з «еталонними» відео, на яких зняли Дугарь, Кузьменко та Антоненка. Тільки от зроблені вони були за три роки після злочину – у 2019-му. Порівняння ходи, зокрема, робив іноземний експерт Іван Бірч. А заступник міністра Антон Геращенко навіть встиг заявити, що «хода – це своєрідні відбитки пальців». Щоправда, у висновках експертизи, на яку посилається слідство, є певні застереження: наприклад, зазначається, що наразі немає точної методології для проведення таких експертиз, немає досліджень, які підтверджують, що хода для кожної людини є унікальною тощо.

 

Читайте також: Білими нитками

 

За версією правоохоронців виходило, що чоловік та жінка, які нібито закладають вибухівку під авто Шеремета – це Антоненко та Кузьменко. Дугарь же начебто проводила «розвідку місцевості». А основним мотивом до вбивства стала дестабілізація ситуації в країні. Важливий момент, на якому варто наголосити: під час судових засідань прокурор згадує лише цих трьох людей. З озвучених матеріалів справи можна зробити попередній висновок, що поки подружжя Грищенків у цій справі фігурує опосередковано і їх роль у версії слідства досі малозрозуміла. Натомість вони підозрювані в іншому кримінальному провадженні – замаху на Михайла Чекурака, бізнесмена з Косова на Іванофранківщині. Вбити його намагалися нібито таким же пристроєм, як і Шеремета. Хоча, знову ж таки, із матеріалів справи випливає, що Павла вбила вибухівка на радіокеруванні, прикріплена під авто на магнітах. У випадку ж із Чекураком на колесо автомобіля намотали трос, який мав підірвати вибуховий пристрій (він, до слова, так і не спрацював).

 

 

Більше того, усі фігуранти справи заявляють, що 2016-го не були знайомі між собою. Наприклад, Антоненко каже, що був знайомий із Кузьменко, однак не знав Дугарь. Кузьменко ж зазначає, що познайомилася із Грищенками 2018-го. Дугарь каже, що познайомилася з Кузьменко 2019-го, а Антоненка не знала аж до арештів.

 

І це лише незначна частина проблем у версії слідства, на яких наголошували адвокати арештованих. Крім того, серед доказів обґрунтованості підозри прокуратура із засідання в засідання повторює одні й ті ж тези. Наприклад про те, що Антоненко «жив у районі скоєння злочину». Оскільки він має кімнату в гуртожитку неподалік місця вибуху авто Шеремета. Проте, за словами адвокатів, він там уже давно не мешкає. На цьому ж наголосив і сам Антоненко під час суду 5 лютого.

 

Читайте також: Підстава

 

«Пане суддя. Вкотре хочу наголосити. Я вже кілька років не живу за тою адресою. Я живу з дружиною на Старовокзальній (за кілька кілометрів від місця скоєння злочину – Ред.). І слідству про це відомо», – заявив Антоненко.

 

 

Ще один доказ, про який багато говорить державне обвинувачення – «міна Антоненка». А точніше корпус від протипіхотної міни МОН-50.  Все той же Геращенко 19 грудня заявляв журналістам, що це «бойова міна» і це нібито підтвердили експерти. А заяви активістів про те, що це макет, пан Геращенко назвав «голослівними». Щоправда, потім у тих таки матеріалах справи з’явилася експертиза, яка говорить про те, що знайдений корпус від МОН-50 не може використовуватися як зброя. Проте прокуратура продовжує наполягати на тому, що частини «міни» могли використати для створення вибухового пристрою для вбивства Шеремета. Наприклад, прокурор регулярно наголошує на тому, що у вибуховому пристрої під авто Шеремета були циліндричні елементи для ураження цілі. І такі ж елементи використовуються у мінах МОН-50. От тільки у макеті Антоненка ці елементи були на місці. Також слідство заявляє, що вибухівку з цього макета могли використати для підриву журналіста 20 липня 2016-го. Але слідство не може пояснити, хто, яким чином і коли це зробив. Натомість, цей макет МОН-50 обростає новими сумнівними деталями. Скажімо, 5 лютого під час судового засідання прокурор Сергій Зузак показав фотографії вилученого макету, який він час від часу чомусь називав «міною». Представник держобвинувачення звернув увагу на невелику дірку в корпусі. І заявив, що експерти підтвердили: її просвердлили для встановлення детонатора. Хоча експретиза, тут же зачитана Зузаком, зазначає: «Імовірно, отвір міг бути використаний для встановлення детонатора». Однозначних висновків експерти не дають. Також доказом, на думку прокуратури, є те, що Антоненко намагався «міну» сховати. Зокрема, писав і телефонував знайомим з проханнями «винести оту зелену штуку».

 

«Ваша честь. Це нормальна реакція людини, у якої відбувається обшук. У нас правоохоронні органи дискредитовані, їм не довіряють. Тому очевидно наш підзахисний не хотів давати додаткових приводів для сумнівних висновків. Він був розгублений», – заявили адвокати Антоненка під час судового засідання.

 

 

«Все, що я можу робити добре – це якісно міняти струни на гітарі й стрибати з парашутом. Я штабс-сержант прес-служби Сил спецоперацій. Я не мав стосунку до військової справи. Мої посадові обов’язки – це реклама, заохочення до служби в ССО, виїзди на фронт з концертами. Я пам’ятаю, як макет МОН-50 опинився у мене вдома. Я був у відпустці. Був День сержанта. Ми знімали красиві фотографії. Розклали речі різні. Один з командирів навіть для фотографії дав свою зброю. І там же був цей макет. Але того дня пішов дощ. Тому я все, що було на підстилці, згріб у купу й поклав у машину. І привіз додому. І отак я корпус міни опинився у моїй квартирі. Просто не встиг її віддати у свою військову частину. Щодо дірки, про яку тут говорив прокурор. Як мені пояснили експерти у цій справі, вона зроблена, аби цю штуку не можна було привести у бойовий стан. Я не розуміюся на мінах, тому вірю експертам», – пояснював Антоненко 5 лютого у залі судових засідань.

 

Більше того, його адвокати просили допитати відомого співака й музиканта Олександра Положинського. Оскільки він міг розповісти про те, як Антоненко дістав макет цієї міни. Більше того, ці свідчення Положинський уже давав слідству.

 

 

«Так, ми будемо просити про допит Олександра. Хоча його уже допитували слідчі з цього приводу. Але ми хочемо зробити допит ще раз. В суді», – пояснив у коментарі Тижню адвокат Станіслав Кулик.

 

Суддя Печерського райсуду Віталій Писанець, який вирішував питання про продовження арешту Антоненку, вирішив послухати показання свідка. Положинський пояснив: «міну» Андрію подарували військові на початку літа 2016-го, після одного з їхніх спільних виступів. Більше того – аналогічний «презент» військові пропонували й самому Олександру.

 

Читайте також: Вбивство Шеремета. Офіс генпрокурора продовжив строк розслідування

 

«Після виступів був обов’язковий ритуал: ми роздавали автографи, нам дарували подарунки – зазвичай це були якісь грамоти, відзнаки, нам підписували прапори. Я запам’ятав один випадок. Не можу назвати точну дату, коли це відбулося – приблизно початок літа 2016 року. Тоді після виступу військові принесли Андрію міну. Я сказав, що таку небезпечну штуку я в машині возити не буду. Після чого військові посміялися, розкрили цю міну і показали, що вона всередині порожня: це був макет. Такий самий військові хотіли подарувати і мені, але я відмовився», – пояснив Положинський.

 

 

Окрім нових деталей про макет МОН-50 під час судових засідань 5 лютого прокуратура показала й нові докази. Які викликали напади сміху у вільних слухачів. Тут варто нагадати, що в підозрах Дугарь, Кузьменко й Антоненку написано, що всі троє «захоплювалися ультранаціоналістичними ідеями та культивували велич арійської раси». Для того, аби довести це, прокурор Зузак показав скріншоти з соціальних мереж Кузьменко й Антоненка, на яких був зображений Адольф Гітлер. Щоправда, у першому випадку Гітлером виявився прем’єр-міністр Великої Британії Уїнстон Черчіль з інтернет-мему. А в другому присутнім показали дві фотожаби: на одній і справді можна було вгадати рейхсканцлера Німеччини, а на іншій був малюнок діда Мороза із свастикою на рукаві. І, на думку прокурора, ці зображення підтверджують те, що Кузьменко і Антоненко захоплювалися ультраправими ідеями і мали мотив для вбивства Шеремета.

 

Загалом, продовження запобіжних заходів для всіх трьох фігурантів справи Шеремета розтягнулося на три дні. Весь цей час у судових залах були активісти, друзі й рідні підозрюваних. Понад десяток людей були готові взяти їх на поруки. Проте суддя на це не зважив. Так само, як і на алібі й контраргументи захисників. Врешті, Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко знову відправилися до СІЗО. На два місяці. Яна Дугарь опинилася під частковим домашнім арештом – з 20:00 до 7:00. В цей час вона має перебувати у військовій частині у Гвардійську. Адвокати вже заявили, що подаватимуть апеляційні скарги на рішення Печерського суду. Лишається дочекатися повного тексту рішення.

схожі публiкацii