Політика 2019-12-15 09:50 Станіслав Козлюк

Без турборежиму

Наскільки активними є міністри в уряді Гончарука

Наприкінці серпня Верховна Рада призначила Кабмін. Увесь процес зайняв кілька годин, а для голосування за ті чи інші кандидатури були потрібні голоси лише однієї партії — «Слуги народу». Депутатам монобільшості просто зачитали прізвища майбутніх міністрів. Останні, до речі, під час знайомства з парламентом навіть не спромоглися презентувати програму дій уряду.  

 

Сам Кабмін Олексія Гончарука називає себе урядом технократів, а його склад нібито затверджувався на Банковій. Є ще так звана квота президента — це традиційно Міністерство оборони та Міністерство закордонних справ. Формуючи списки майбутніх міністрів, намагалися шукати людей або не причетних до політики, або не заплямованих скандалами. Є версія, що частину з них пропонував сам Зеленський, як-от Вадима Пристайка (міністр закордонних справ) чи Михайла Федорова (міністр цифрової трансформації, віце-прем’єр). Частину шукав і пропонував сам майбутній прем’єр. Можна припустити, що тут він частково орієнтувався на своїх підлеглих з Офісу ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office, BRDO, заснований у 2015-му екс-міністром економічного розвитку Айварасом Абрамавичусом), яким він керував ще в березні цього року. Так, разом із Гончаруком у владу пішли Олексій Оржель (міністр енергетики та екології), Денис Малюська (міністр юстиції). Міністром розвитку громад і територій стала Олена Бабак, із якою нинішній прем’єр співпрацював на посаді голови BRDO. Олена Шуляк, ще одна колега Гончарука, представляє Кабмін у Верховній Раді.

 

Читайте також: Без шуму про реформи


Проте не обійшлося й без спадку попередників. Чи не найбільше претензій під час призначення виникло до кандидатури міністра внутрішніх справ, тобто до Арсена Авакова. Він дістав МВС під своє керівництво ще 2014 року й пересидів на цій посаді вже двох прем’єрів: Арсенія Яценюка та Володимира Гройсмана. Хоча є доволі токсичним політиком. Адже саме за його керівництва міністерство зберегло старі кадри, зокрема силовиків, які брали участь у переслідуванні активістів Євромайдану. За Авакова провалилася атестація до Національної поліції. Як розповідають джерела в правоохоронних структурах, наближені до Арсена Борисовича особи стали свого часу заступниками очільниці Нацполіції Хатії Деканоїдзе й, імовірно, могли впливати на її роботу. Водночас можна припустити, що Аваков лишається на своїй посаді тому, що наразі ніхто з оточення президента не може знайти альтернативу людині, яка контролює силовиків. Хоча Зеленський намагався дещо послабити можливості міністра внутрішніх справ, забравши в нього контроль над Нацгвардією. І в перший день роботи парламенту навіть з’явився невідкладний проект закону, який підпорядковував її президентові. Проте минуло три місяці, а документ так і не був проголосований навіть у першому читанні. Тож наразі, здається, ніхто й ніщо не може посунути Арсена Авакова з міністерського крісла. Хіба що його власне бажання.

 

У спадок від попередників Гончарукові дісталася й міністр фінансів Оксана Маркарова. Рік тому її призначили в уряд Володимира Гройсмана. І на відміну від своїх колег вона залишила за собою крісло міністра й за нової влади. При цьому саме її міністерство чи не в першу чергу відповідає за виконання плану Кабміну. Маркарова має шукати шляхи його реалізації, зокрема зростання ВВП на 40% за п’ять років. Один із них озвучив експерт Реанімаційного пакета реформ Гліб Вишлінський в інтерв’ю журналістам «24 каналу». «Основна проблема розвитку економіки — не ставки податків, а їх адміністрування. Те саме стосується митниці. Українські компанії в межах зони вільної торгівлі з ЄС могли б отримувати більше вигоди. Але не отримують, бо наші товари неможливо провозити швидко через митницю, не кажучи про контрабанду, нерівні правила гри для імпортерів», — сказав він. Водночас роботу Маркарової на посаді можна назвати вдалою. Бодай тому, що її міністерство доволі швидко підготувало проект бюджету-2020. І це не в останню чергу дало змогу депутатам проголосувати кошторис країни ще 14 листопада.

 

Оцінювати успішність чи провальність роботи міністерств наразі проблематично. І не лише тому, що вони працюють трохи більш як 100 днів. Основна проблема — брак чітких цілей, які ставили б перед собою самі міністри. Адже в програмі дій уряду доволі розмиті формулювання


Утім, оцінювати успішність чи провальність роботи міністерств наразі проблематично. І не тільки тому, що вони працюють трохи більш як 100 днів. Основна проблема — брак чітких цілей, які ставили б перед собою міністри. Адже в програмі дій уряду доволі розмиті формулювання. «Кожен українець почувається захищеним від фізичних загроз», — декларує МВС. «Українець більш захищений від воєнних загроз через нову оборонну політику», — декларує Міноборони. «Українці живуть у комфортних містах та селах», — йдеться в програмі Мінрозвитку громад. «Люди менше хворіють і швидше одужують», — пише Мінохорони здоров’я. І хоча виміряти швидкість одужання пацієнтів чи відчуття захищеності майже нереально, деякі з міністрів уже встигли стати відомими. І не лише завдяки своїм ініціативам.

 

Чи не найбільше скандалів в останні місяці виникало довкола МОЗ. Попри сподівання частини суспільства, колишню в. о. міністра Уляну Супрун звільнили з посади. На її місце прийшла Зоряна Скалецька, за освітою фахівець у галузі права. І попри те що міністерство декларує продовження медичної реформи, наразі можна спостерігати хіба що вперту війну з попередниками, частина яких лишилася на своїх посадах. Конфлікти стали виникати доволі швидко. З нещодавніх раптове зникнення із сайта МОЗ згадок про попередницю Скалецької. Очільниця Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції при міністерстві Ірина Литовченко в інтерв’ю журналістам «Української правди» заявила, що системним адміністраторам надійшов наказ від в. о. держсекретаря МОЗ прибрати згадки про попередню команду. Згодом Литовченко нібито дістала доручення підготувати заяву для соцмереж, у якій таке зникнення пояснювалося «збоєм у роботі серверів». Врешті вона вирішила піти з посади. Так само як звільнився голова Національної служби здоров’я України Олег Петренко. Його до цього нібито змусила низка рішень нового керівництва, зокрема зменшення фінансування для людей із рідкісними захворюваннями. Йдеться про урізання коштів на інсуліни та гемодіаліз. При цьому в МОЗ на різних нарадах стали з’являтися люди, яких пов’язують із міністром часів Януковича Раїсою Богатирьовою. Наприклад, на нараді щодо екстреної медицини була присутня колишня очільниця тендерного комітету Галина Довганчин. 

 

Читайте також: Джонатан Медвед: «Якщо ви підприємець і розмірковуєте над наступним стартапом, але в ньому немає елементів штучного інтелекту, подумайте ще раз»

 

Проблеми виникли й у міністра розвитку економіки Тимофія Милованова. Пов’язані вони з ініціативами «слуг» щодо фізичних осіб-підприємців. Мова, зокрема, про запровадження касових апаратів для ФОПів. Це спричинило протести в урядовому кварталі. Після них прем’єр Гончарук заявив, що уряд має достатньо часу, аби підготувати зміни до низки законопроектів. А Милованов спитав у соцмережах, що робити з ФОПами, і дістав на це купу критики та прокльонів. Водночас він наполягає на подальшій співпраці з Міжнародним валютним фондом через ризик економічної кризи. 

 

Амбітними можна назвати плани Міністерства інфраструктури. У перший місяць роботи його очільник Владислав Криклій заявив, що хоче реорганізувати Укравтодор і зайнятися дорогами, зокрема завдяки кредитуванню від Європейського банку реконструкції та розвитку. Крім того, він домігся повернення Укрзалізниці в підпорядкування своєму міністерству й заявив, що планує для неї велику реформу. Зокрема, знищення монополії УЗ на перевезення. Мінінфраструктури має намір створити три окремі компанії, які могли б цим займатися. 

 

Читайте також: МВФ-тест. Перевірка олігархами

 

Серед успіхів Кабміну Гончарука за перші 100 днів можна відзначити роботу ще двох міністерств: Міносвіти та Мінветеранів. Перше активно взялося за реформу освіти, зокрема середньої. А крім того, має намір запустити з наступного року Нацфонд досліджень, на який у бюджеті передбачено 526 млн грн. Загалом планується зміна підходів до вищої освіти, а також євроінтеграція української науки. Мінвет, своєю чергою, активно включився в розробку законопроектів, пов’язаних із війною. Мова, зокрема, про закон, який захищає бранців Кремля та полонених з окупованого Донбасу. Проголосувати його нібито мають до кінця цього року.

 

Хоча насправді на реалізацію ініціатив у Кабміну лишається не так вже й багато часу. Зеленський у своєму відеоблозі на YouTube у листопаді заявив, що чекатиме на «повне перезавантаження» до кінця цього року. З міністрами, які не впораються із завданнями, він нібито готовий прощатися. Хоча, зважаючи на доволі абстрактну програму уряду, важко зрозуміти, як саме президент планує оцінювати їхню роботу. Утім, можна не сумніватися, що наступного року нас таки очікуватимуть кадрові перестановки. 

схожі публiкацii