Політика 2019-12-05 08:22 Голуб Андрій

Змінити налаштування

До відвідувачів урядової ложі у Верховній Раді традиційно підвищена увага народних депутатів.

Біля міністрів, які відвідують засідання парламенту в дні розгляду профільних питань, зазвичай вишиковуються черги охочих обговорити якісь питання або й просто привітатися. У вівторок, 3 грудня, все інакше. Навколо керівника Держбюро розслідувань (ДБР) Романа Труби — єдиного гостя того дня — утворилася пустка. За кілька годин, які він провів у залі пленарних засідань парламенту, до нього підійшов хіба що депутат від «Слуги народу» Євгеній Шевченко. Мажоритарник із Запоріжжя в жовтні взяв участь у пропагандистській програмі на російському «Первом канале». Усе це закінчилося скандалом, що «прославив» його. Решта парламентаріїв утворили довкола Труби невидиму «зону безпеки», перетинати яку ніхто явно не бажав.

 

Від самого ранку Рада розглядає проект змін до закону про ДБР (№ 2116), що й було офіційною причиною візиту Труби до парламенту. Відвідини цілком можуть стати для нього останніми в нинішній ролі. Внесений Володимиром Зеленським документ відкриває можливості для зміни керівництва органу. Сумнівів у результативності голосування депутатів майже не виникає. І без того підмочена репутація Труби зазнає кількох додаткових ударів перед вирішальним для нього днем.  


Близько 9:30 вівторка (за півгодини до відкриття засідання парламенту) в Telegram-каналі «Трубу прорвало» публікують наступну частину записів прослуховування нібито з кабінету очільника ДБР. Зокрема, людина з голосом, подібним до голосу Романа Труби, звітує перед Андрієм Йосиповичем (ім’я та по батькові керівника Офісу президента Богдана) про розслідування справи щодо керівника НАБУ Артема Ситника. Ще за годину реагує президент: в офіційному акаунті глави держави у Facebook депутатів закликають підтримати законопроект № 2116 для перезавантаження керівництва Держбюро. Трубі залишається тільки самотньо сидіти в урядовій ложі, без особливого зацікавлення очікуючи голосування та періодично із кимось переписуючись у смартфоні.

 

Читайте також: У ДБР повідомили, хто очолив відділ щодо справ Майдану


У підсумку законопроект у цілому підтримали 250 нардепів, але монобільшість вкотре працює з великим скрипом, що не лишається непоміченим. Незважаючи на прямий публічний заклик президента, «Слуга народу» дає тільки 224 голоси «за» (226, якщо рахувати з голосами офіційно позафракційних віце-спікера Руслана Стефанчука та спікера Дмитра Разумкова). Рішення ухвалюють завдяки підтримці фракції «Голосу» та кількох інших депутатів. Показово утримуються від голосування шестеро «слуг», яких зараховують до сфери впливу Ігоря Коломойського. Серед них одіозні Олександр Дубінський, Максим Бужанський та Ольга Василевська-Смаглюк.


Не підтримали законопроект опозиційні «Європейська солідарність» і «Батьківщина». При цьому обидві фракції дають голоси під час голосування за окрему правку до нього, яка дозволяє переведення слідчих у справах Майдану до ДБР за спеціальною процедурою. Це голосування потребує окремої уваги. Історія з поправкою щодо майданівських справ може стати яскравим свідченням справжнього ставлення більшості політиків до проблеми покарання винних у подіях шестирічної давності. Якщо коротко нагадати зміст того, про що Тиждень писав уже не раз, то під час Майдану було скоєно близько 4 тис. злочинів, частину з них розслідувано, частину ні. Усі справи досі вело Управління спецрозслідувань — спеціальний орган у складі Генпрокуратури. Це дало змогу принаймні утримати їх від закриття або тихого саботажу з боку слідчих.

керівника ДБР зможуть звільняти щороку в разі визнання парламентом його роботи незадовільною. Рішення про це ухвалюватиме президент. Нині голова ДБР має імунітет на п’ять років. будь-яка нова влада призначатиме свого керівника бюро, тому воно залишиться політизованим

 

Подобалося комусь керівництво УСР чи ні, але на закритість органу від суспільства нарікати точно не можна. 20 листопада ГПУ втратила право розслідувати будь-що, при цьому ситуацію з майбутнім УСР так і не врегулювали. Хоча проблема, як і дедлайн для її вирішення, були відомі не один рік. Зробити необхідні кроки могла і попередня, і нинішня влада. Однак цього не сталося. Дискусії поновилися тільки тоді, коли адвокат потерпілих у справах Майдану Євгенія Закревська оголосила голодування з вимогою врегулювати проблему. До акції долучилося 16 людей, а в різних містах відбулися мітинги на підтримку голодуючих.


Коли все ж таки почалося активне обговорення, поданий президентом ще 10 вересня законопроект уже пройшов підготовку до другого читання. Остаточний текст з’явився 15 листопада. Для термінового вирішення проблеми пізніше таки запропонували додаткову поправку. Вона дозволяє слідчим УСР перевестися до Держбюро розслідувань поза конкурсом й продовжити розслідування. Закревська припинила голодування й чекає на підписання закону та створення аналогу УСР у складі Держбюро. А от стосовно позиції політиків залишається гіркий присмак. Нинішня монобільшість ситуацію зі справами Майдану просто проґавила, не реагуючи на неї, доки це не стало заважати інформаційно. Опозиційні «Євросолідарність» і «Батьківщина», лідери яких часто говорять про необхідність покарання винних, вчинили лицемірно: ніби й підтримали правку, але за закон не проголосували.  

 

Читайте також: Справи Майдану. Слідчий експеримент спростує заяви, що протестувальників вбивали з готелю "Україна" – Закревська


Аргументи для критики нового закону справді існують. Він суттєво посилює вплив глави держави на новий орган. І річ не в тому, що він і далі призначатиме очільника ДБР, хоча це суперечить Конституції. Функція президента в цьому конкретному випадку суто ритуальна. Річ у тім, що керівника бюро зможуть звільняти щороку в разі визнання парламентом його роботи незадовільною. Рішення про це ухвалюватиме президент. Нині голова ДБР має імунітет на п’ять років, як, наприклад, керівник НАБУ. Отже, будь-яка нова влада призначатиме свого керівника ДБР, тому бюро залишиться політизованим і діятиме на догоду керівництву країни. Окрім того, після підписання закону Труба офіційно втратить посаду, а нового в. о. одноосібно (без конкурсної комісії) призначить президент. Голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський обіцяє, що конкурс відбудеться протягом кількох місяців, але ж він чудово пам’ятає, що попередній конкурс, на якому й обрали Трубу, затягнувся набагато довше. Монастирський тоді й сам був членом комісії. Тож прогнозувати, наскільки затримається призначений Зеленським тимчасовий виконувач обов’язків, не варто.


Сам конкурс також може бути чутливим до побажань президента. До комісії, як і раніше, увійдуть по троє представників парламенту, Офісу президента й уряду. Від Кабміну вирішили залучити міжнародних експертів, але шестеро інших членів будуть призначенцями правлячої політсили та помічників Зеленського. Новоспечений глава ДБР ще й матиме можливість самостійно призначати заступників, а також дістане більше повноважень по дисциплінарних провадженнях щодо працівників органу — ключовий засіб впливу на підлег­лих. Труба про такі можливості міг хіба що мріяти.


Тож повертаючись до опозиціонерів, зазначимо, що підстави критикувати законопроект у них були. Залишалося набратися сміливості й відстоювати позицію до кінця. Наприклад, підтримати законопроект із недоліками заради справ Майдану або не голосувати взагалі (а це означало б проігнорувати майданівську поправку). Натомість там знову спробували сподобатися всім без винятку. Дві цьогорічні виборчі кампанії продемонстрували, що такий номер точно не пройде.