Економіка 2019-11-09 09:58 Катерина Койдан
  ▪  

Скромна звітність. Як Amazon і Google оптимізують податки

Питання оптимізації податків є актуальним для компаній незалежно від їхнього розміру та країни ведення діяльності.

 Технологічні гіганти також не пасуть тут задніх, мінімізуючи податкові виплати, незважаючи на багатомільярдні прибутки.
На початку цього року американські ЗМІ сколихнула новина про те, що компанія Amazon не сплатить жодного долара до федерального бюджету США, попри те що отримала $11 млрд прибутку за 2018 рік. Якщо точніше, то ситуація така, що за 2018-й держава відшкодує компанії приблизно стільки само, скільки та сплатила до бюджету. Сума податкового відшкодування не є публічною інформацією, а отже, точні цифри невідомі, але відкрита частина фінансової звітності Amazon свідчить, що до федерального бюджету компанія сплатила дуже мало, якщо взагалі щось сплатила. Як таке стало можливим?


Усі передумови для такої ситуації закладені в податковому законодавстві США. Формально в країні встановлена одна з найвищих ставок оподаткування корпоративного прибутку — 35%, але в реальності дуже мало компаній сплачує такий високий відсоток. Так, дослідження показують, що реальна податкова ставка для великих компаній часто становить близько 21,2%, причому фірми, які роками не витрачаються на податки до федерального бюджету, не така вже й рідкість. 
Така ситуація стала можливою через різноманітні винятки, прописані в законодавстві, зокрема щодо податкового відшкодування. Розглянемо нюанси, які мають вирішальне значення для технологічних компаній на кшталт Amazon.
По-перше, згідно з американським законодавством компанії отримують податковий кредит, вкладаючи гроші в науку та дослідження. Конгрес регулярно продовжує дію цієї норми, адже її результати вважаються досить успішними. Прибуткові компанії мають додаткову мотивацію витрачати частину доходу на нові розробки. Користуються цією нормою для оптимізації податків і такі технологічні гіганти, як Google, Amazon та Microsoft, що, як відомо, дуже багато коштів вкладають у дослідження.

 

Читайте також: Співбесіда з роботом


У питанні оптимізації податків дуже важливе значення має також нещодавно запроваджене тимчасове положення, яке стосується амортизації інвестицій у нове обладнання. Так, новий закон, ухвалений з ініціативи Трампа, дозволяє компаніям одразу ж списувати всі витрати на нові засоби виробництва та обладнання замість поступової амортизації впродовж усього терміну їх експлуатації. Власне, компанія Amazon сама повідомляє у своїй звітності, що використовує цю норму для зменшення оподаткованого доходу в США й відповідно завдяки такому обліку витрат на нове обладнання отримала у 2018 році близько $410 млн податкового кредиту.

Із 2012-го по 2018-й Amazon отримала $25,4 млрд доходу до оподаткування й при цьому перерахувала до федерального бюджету $1,9 млрд, або 7,5%. Це дуже низький відсоток, враховуючи формальну ставку оподаткування на рівні 35%


І нарешті, норма законодавства, яка найсуттєвіше вплинула на рівень податків, перерахованих Amazon за минулий рік, стосується оплати праці акціями компанії. Чинні положення американського законодавства дозволяють компаніям не включати до оподаткованого прибутку суму винагороди, виплаченої акціями, тоді як фактично вони не витрачають коштів на роздачу власних акцій своїм працівникам. Понад те, виходить, що вища вартість акцій, то більша умовна вартість компенсації, виплаченої працівникам цими акціями, а отже, більшою буде й сума, яку дозволяється вирахувати з оподаткованого доходу. Тобто коли прибутки Amazon зростають, то зростає й ціна її акцій, відповідно компанія сплачує менше податків.


Така логіка може здатися досить дивною, оскільки ідея американського податкового законодавства полягає в тому, щоб успішніші компанії сплачували більші податки, а не менші. Але насправді ця норма має свою досить зрозумілу мотивацію.


Винагорода для топ-менеджерів на основі акцій є, по суті, велетенською лазівкою в податковому законодавстві, що десятиліттями працює для стримування рівня оплати праці керівництва компаній. Ще у 1993 році в Білла Клінтона та конгресменів-демократів виникла ідея подолати зростаючу нерівність оплати праці в Америці епохи Рейґана. У США податки з продажу надходять зазвичай до місцевих бюджетів, а федеральна скарбниця отримує податки з прибутків компаній. Дохід, що виплачується працівникам у вигляді заробітної плати, є фактично витратами компанії, а отже, вираховується з доходів і не входить до оподаткованого прибутку. Проте в 1993-му було введено положення, яке стало винятком із цього правила: заробітна плата понад $1 млн не підлягає вирахуванню з доходів, а отже, оподатковується. Ідея конгресменів полягала в тому, щоб стримувати непомірно високі компенсаційні пакети топ-менеджерів. Однак був сформульований і виняток із винятку: винагорода, сплачена у вигляді опціонів чи акцій, усе ще може бути вирахувана з доходу й відповідно не оподатковуватися. Тут логіка полягає в тому, що менеджери, які отримують високу плату за рахунок акцій, мають такий великий дохід заслужено, оскільки ефективно управляють бізнесом, що позначається на ціні акцій. Тож, як бачимо, фактично зміни в законодавстві 1993 року мотивували компанії розраховуватися зі своїми керівниками акціями. Однак такий спосіб оплати праці має кілька нюансів.

 


По-перше, компанії фактично не витрачають коштів на власні акції. Звичайно, можна уявити, що для виплати винагороди топ-менеджерам в Amazon ідуть на відкритий ринок, купують папери за ринковою ціною, витрачаючи реальні гроші з банківського рахунку. Але на практиці все зовсім інакше. Компанія просто випускає додаткові акції, коли захоче. Це тягне за собою певні збитки для її акціонерів, адже випуск нових акцій знецінює наявні, але він не передбачає прямих фінансових витрат для самої компанії. Тож дивно, що винагороду у вигляді акцій дозволяють вираховувати з прибутку.


Але й це ще не все. Як уже зазначалося, коли ціна акцій значно зростає, то зростає й умовна вартість винагороди, виплаченої цими паперами. Відповідно з погляду бухгалтерського обліку успішна діяльність компанії, відображена в дедалі вищій ціні її акцій, веде до зменшення податкових відрахувань. Власне, це й сталося з Amazon торік. Комісія з цінних паперів і бірж США зафіксувала, що завдяки дуже успішному періоду компанія змогла вирахувати з оподаткованого прибутку близько $1 млрд, «виплачених» працівникам Amazon у вигляді акцій.

 

Читайте також: Магазин на колесах, роботи-офіціанти та розумне взуття


Чи виконує свої функції податкова система, яка дозволяє найбагатшим компаніям платити менші податки? Приміром, із 2012-го по 2018-й Amazon отримала $25,4 млрд доходу до оподаткування й при цьому перерахувала до федерального бюджету $1,9 млрд, або 7,5%. Це дуже низький відсоток, враховуючи формальну ставку оподаткування на рівні 35%.


Експерти мають різні думки щодо такої ситуації. Багато хто вважає, що податкова система працює так, як було задумано: компанії вкладають гроші в дослідження та інновації, інвестують прибуток у нове обладнання та виробничі потужності. Таким чином, кількість робочих місць зростає, виробництво й продаж також, відповідно зростає економіка. Однак інші експерти переконують, що такі податкові винятки зайві, адже компанії на кшталт Google та Amazon у будь-якому разі вкладалися б в інновації, дослідження, нове обладнання та розвиток. Сьогодні це необхідні умови для витримування конкуренції, а податкові винятки, які додатково стимулюють таку поведінку, лише призводять до зменшення бюджетних надходжень. Однак, поки такі умови існують, компанії, очевидно, ними користуються.


Наостанок варто зазначити, що серед інших технологічних гігантів Amazon є найчеснішою компанією, адже офіційно працює й сплачує податки в США та інших країнах відповідно до реальних обсягів діяльності. Інші ж компанії, зокрема Google, Facebook, Uber та Apple, виводять прибутки в офшорні зони або ж використовують спеціальні схеми оптимізації податків за участю ірландських та нідерландських фірм. Так, дуже популярною серед великих корпорацій є схема Double Irish With а Dutch Sandwich, що допомагає уникати сплати податків із доходів, отриманих за кордоном. Проте під тиском Європейського Союзу та Сполучених Штатів Ірландія унеможливила її використання для нових компаній ще у 2014-му. При цьому тим фірмам, які вже нею користуються, дали час до 2020 року, щоб перейти на інші схеми оподаткування. Однак не варто переживати, що після 2020-го Google буде важко впоратися з податковим навантаженням, бо, як бачимо на прикладі Amazon, навіть абсолютно легальне ведення діяльності в межах американського податкового законодавства не є обтяжувальним для технологічних гігантів.