Суспільство 2019-09-05 12:39 Вікторія Малишева
  ▪  

Як заробляють бюджетники в «ЛНР»

У всі часи представники бюджетної галузі прагнули підзаробити. По-перше, так званим бюджетникам завжди платили не дуже багато, а по-друге, графік роботи та довга відпустка дозволяли це робити. Але в «ЛНР» своя специфіка…

Представники галузей медицини та культури можуть заробляти не відходячи далеко від свого основного робочого місця – у цих двох сферах цілком офіційно дозволено працювати на дві ставки. Тобто можна не бігати з місця на місце, а просто перебувати на своєму основному робочому місці по суботах та неділях, аби це вкладалося у тарифікацію 2.0 ставки. Це зручно і для працівників, і для пацієнтів, бо свого лікаря вони знайдуть на робочому місці до пізнього вечора щодня і по суботах теж. Дивна річ, але й при такому режимі життя та роботи медичні працівники встигають підзаробляти, бо ставки, як відомо, продаються. Наприклад, треба медичній сестрі поїхати по справах, за неї під її прізвищем виходить хтось на її зміну або зміни, а вона, повертаючись, просто віддає гроші за ці дні тим, хто за неї виходив. Погодьтеся, це зручно – і робоче місце збережено, і старша сестра не має проблем з пошуками підміни, і всі задоволені – колеги підробили на її відпустці, а вона не втратила робочого місця. Які мінуси цієї схеми? Лише те, що порушується техніка безпеки на робочому місці. Медична сестра у пошуках грошей може працювати і по дві доби, дрімаючи вночі в ординаторській - поки немає помилок у роботі, все дійсно якось складається. Часто маючи дві ставки на основному місці роботи медичні сестри встигають підробляти у приватних соматологіях, медичних центрах, де тарифікація вища в рази. І знову виходить не погано – і вдрахунки йдуть до пенсійного фонду, і лікарняний буде сплачений, і можна трохи підробити у приватній галузі. Але все це залежить від характеру людини, від її здатності працювати багато та важко. Дехто йде на ризиковану роботу у СНІД-центрі, працює із хворими на туберкульоз, де доба роботи зараховується як дві аби вийти раніше на пенсію чи на вислугу і знову-таки підробляти у приватній медичній галузі. До речі, найбільший дефіцит кадрів зараз саме у медицині та галузі освіти, де молодь не хоче працювати за малі гроші, а пенсіонери працюють тому, що мають до зарплатні ще й власну пенсію або дві.

 

Читайте також: Паралелі

 

Є варіанти продавати свої робочі години медичної сестри аби літо провести десь у курортній зоні прибиральницями або адміністраторами. Мінуси такої діяльності – робота по 12 годин 6 днів на тиждень, що дуже важко фізично, а ще після 20 тисяч рублів на місяць повертатися на 5 000 у лікарню не хочеться вже зовсім. Є й інші варіанти - ті, хто молодше,  роблять приватно ін’єкції,  масаж на дому, ставлять крапельниці за гроші – все це у арсеналі медичних сестер. Лікарі підзаробляють тим, що вміють – приватними прийомами та послугами. При чому часто не розібрати, де закінчується цілком офіційна робота та починається приватна галузь. Так, прийом у психотерапевта Жовтневого району Луганська на його робочому місці у лікарні коштує…300 рублів в групі та 500 рублів індивідуально. Але ці послуги він здійснює під час своєї офіційної діяльності, але зрозуміти чому на робочому місці від «державної» лікарні здійснюються приватні послуги, не можливо.

 

Вчителі підробляють репетиторством. Сума послуги залежить від досвіду вчителя, категорії та звання. В цілому це від 150 до 250 рублів за годину індивідуального заняття. Як і у медичних сестер, представники педагогічної галузі часто підробляють під час курортного сезону у Криму чи Сочі. До речі, у сфері освіти мати більше ніж 1.5 ставки неможливо. Представники галузі культури підробляють у численних музичних школах, співають на свадьбах та беруться за будь-яку роботу. Так, два брати – викладачі інституту культури ім.. Матусовського щовечора співають вдвох у ресторані «Кавказький двір». Вдень вони офіційно співають «Луганщина – край мой родной», а увечері «Кайфуєм». Але цими метаморфозами не здивувати зараз нікого. Таке життя – гроші потрібні всім. Мої знайомі якось питали в мене, хто співав на якомусь урочистому заході у філармонії. Коли я дійшла до прізвища Сергія Чуйкова – виконавця місцевого гімну – мої знайомі зраділи: «Знаємо! Він у нас на весіллі співав!»

 

Читайте також: Гра в науку

 

Викладачі вищої школи часто підробляють тим, що виконують бакалаврські та магістерські – від 7 000 до 20 000 рублів за одну роботу залежно від її складності та обсягу. А додайте до цього численні послуги із закритих сесій для тих, хто не має часу та бажання вчитися самостійно, і вийде, що гроші будуть не такі вже й погані. Звичайно ж, підробляти по курортах представники цієї категорії вже не будуть. Хоча послуги з репетиторства вона часто здійснюють теж.

 

Представники інших бюджетних галузей крутяться як можуть – бухгалтери часто ведуть приватні підприємства, хтось здійснює приватну діяльність, хтось працює у інтернет-просторі. Єдине, що треба пам’ятати, робота повинна бути політично нейтральною. Це може бути копірайтинг, але про суми заробітку розповідати не прийнято. Тобто мати другу чи третю роботу можна, говорити про це можна теж, але це повинні бути цілком зрозумілі всім послуги, які б не плямували офіційне місце роботи людини. До речі, це свого роду мода – мати співробітника, який якось підробляє та не дивиться на роботодавця голодними очима. Для нього не буде проблемою скласти гроші на щось і він буде вдячним, якщо його відпустять кудись за його потребами. Це свого роду схема маніпулювання – співробітник вдячний за лояльність до нього, а роботодавець розуміє, що може розраховувати на певну вдячність від підлеглого. Хоча і ця схема, здається, стара як світ. Новий час лише пропонує нові схеми підробітку та дефіцит фахівців, а бажання людини заробляти якомога більше залишається незмінним.