Політика 2019-09-05 12:20 Ворожбит Ольга
  ▪  

Зміна символів

Яким було вшанування 80-ї річниці початку Другої світової війни в Польщі

Пам’ять і пересторога. За президентом Польщі Анджеєм Дудою дзвін із цими словами, написаними польською. З іншого боку на дзвоні викарбувані назва маленького польського містечка Велюнь і дата 1 вересня 1939 року. О 4:40 того дня на місто налетіла авіація Люфтваффе й знищила його майже вщент. Про Велюнь і той напад говорить у своїй промові президент Дуда. Він виголошує її майже на одному подиху, не підглядаючи в аркуш. 80 років тому Німеччина напала на Польщу і почалася найбільша катастрофа ХХ століття. «Людство ще замало зробило висновків із того страшного уроку, який пережило», — каже Дуда й пригадує ті страшні події, що відбувалися в Югославії, Руанді. Говорить і про півострів Вестерплатте біля Гданська, напад на який прийнято вважати початком Другої світової. Однак наголос робить на Велюні.

 
Завдяки цьому містечку Польщі вдалося переформатувати всі заходи зі вшанування 80-ї річниці початку Другої світової війни. Раніше їх проводили на згаданому вище півострові в Гданську. Однак цьогоріч найважливіша історична подія для Польщі не обійшлася без суперечок. Через непорозуміння між владою Гданська, на території якого містяться півострів Вестерплатте та Музей Другої світової війни, пам’ятні заходи перенесли до Велюня, а основні урочистості взагалі до Варшави. Принаймні так це пояснює польська преса. 


«Чи хоче Гданськ до Німеччини?» — з такою обкладинкою вийшов консервативний тижневик Sieci 1 липня 2019 року. Окрім самого пам’ятника на Вестерплатте на ній колаж із трьох облич: президента Європейської ради Дональда Туска (родом із Гданська, головний політичний суперник нинішньої польської влади), Павла Адамовича (багаторічного мера Гданська, вбитого торік психічно нездоровим і, зважаючи на вигуки в момент скоєння, політично мотивованим злочинцем) та Александри Дулькевич (нинішнього мера міста та політичної наступниці Адамовича). У статті автор критикує те, як адміністрація Гданська стежить за станом Вестерплатте, і запитує, чому в місті так мало «турботи про польськість» та навіщо опозиція культивує традиції вільного міста Гданська. За ту публікацію пані Дулькевич подала до суду. Чим усе те закінчиться, поки що невідомо, але цей момент частково вплинув на зміну символів вшанування річниці початку Другої світової цього разу в Польщі. Крім того, Дональда Туска, як пише польська преса, таки не запросили.

 

Читайте також: Україна-Польща: Непростий Рахунок


Іншою вагомою зміною було запрошення американського президента Дональда Трампа, який за два дні до поїздки скасував свій візит через наближення урагану Доріан до берегів Флориди. Це другий найсильніший ураган за всю історію спостереження. А Флорида — один із ключових штатів на виборах президента, які мають відбутися за рік, тому Трамп мусить створювати довкола себе позитивний піар у себе вдома й бути зі своїм народом у складні моменти. 


А от участь президента Сполучених Штатів у заходах, присвячених 80-й річниці початку Другої світової війни, мала стати піар-подарунком для керівної партії Польщі «Право і справедливість». За трохи більш як місяць там також вибори, на яких ПіС знову хоче перемогти. Наразі між Брюсселем і Варшавою залишаються певні непорозуміння через судову реформу, а до тіснішої співпраці зі США прихильно ставиться більшість поляків, тому візити американських політиків — це беззаперечний плюс до іміджу. Польські оглядачі кажуть, що цей плюс міг супроводжуватися конкретними угодами, зокрема щодо збільшення присутності американських військ на території Польщі. Під час червневого візиту до США президент Анджей Дуда обговорював це з Дональдом Трампом. І була надія, що під час теперішнього вдасться підписати відповідний документ та узгодити локацію, де розташовуватимуться нові американські війська. Замість Трампа до Польщі прилетів віце-президент Майкл Пенс. Напередодні міністр оборони Польщі Маріуш Блащак заявив, що є сім місць, які США розглядають для нової локації, однак так і не сказав, які й де саме. На спільній із Майклом Пенсом прес-конференції Анджей Дуда висловив сподівання, що договір вдасться підписати до кінця року, як і узгодити територію, де будуть розташовані нові війська. Отже, найбільші сподівання польського керівництва під час цього візиту не справдилися.

однією особливістю нинішніх пам’ятних подій була відсутність серед гостей Владіміра Путіна, хоча 10 років тому він виголошував промову разом із тодішнім президентом Лехом Качинським і канцлеркою Анґелою Меркель


Ще однією особливістю нинішніх пам’ятних подій була відсутність серед гостей Владіміра Путіна, хоча 10 років тому він виголошував промову разом із тодішнім президентом Лехом Качинським і канцлеркою Анґелою Меркель. «За фальш Кремль платить ізоляцією. Уроком тих часів є те, що не можна дозволяти зміну кордонів. Треба втримати санкції», — наполягав у промові Дуда, згадуючи про сучасність, зокрема про українське питання. У цьому можна було почути пояснення, чому того дня на площі Пілсудського у Варшаві немає Путіна, хоча є представники делегацій із понад 40 інших країн. Утім, польська сторона пообіцяла запросити російського президента на 75-річчя звільнення концтабору Аушвіц 27 січня 2020-го. 


У промові біля вже згаданого пам’ятного дзвона на площі Пілсудського Дуда сказав: «Business as usual та заплющування очей не є рецептом здобуття миру. Це простий спосіб зміцнення агресивних особистостей». Дехто сприйняв ці слова за критику американського президента в питанні повернення Росії до G7, адже Дуда їх потім ще раз повторив на спільній прес-конференції з Пенсом. Майкл Пенс, згадуючи про тоталітарне минуле й цитуючи в промові Солженіцина, до аналізу сучасності не повертався, говорив про незламну Польщу та інші народи Європи, які «стерпіли кампанію зі знищення свободи, законів, своєї історії, ідентичності та віри».

 

Читайте також: Зрозуміти Польщу


«Війна закінчується, коли припиняють стріляти. Але її наслідки проходять потім через багато поколінь», — зазначив у своїй промові президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр, і це теж відлунювало сьогоденням. Його виступ, певно, був найбільш хвилюючим: «У Європі немає жодної іншої площі, де мені було б настільки важко підвищити голос і звертатися до вас моєю рідною німецькою мовою». Він також згадував про Велюнь і польський дух. Однак найважливіше сказав наприкінці: «Європа — це наша відповідальність. Об’єднана Європа — це рятівна ідея». Він говорив і про важливість трансатлантичного партнерства: «Ми знаємо, що Європа має стати сильнішою та впевненішою в собі. Але ми також знаємо: Європа не буде сильною без Америки чи проти Америки». Ці слова з вуст німецького президента на варшавській площі в такий день звучали справді символічно. 


Однак чи матимуть вони якісь наслідки, сказати важко. І США, і країни Східної Європи разом з Україною виступають проти будівництва трубопроводу «Північний потік-2». Офіційний Берлін натомість зайняв доволі стриману позицію. Меркель навіть захищала його, хоча наполягала на тому, що українські інтереси при цьому мають бути враховані. На тлі підтримки «Північного потоку-2», який узалежнить Німеччину від російського газу, високі слова про свободи та європейську єдність звучать дещо лицемірно. 

 

Читайте також: Київ-Варшава: за скелетами в шафах


Серед лідерів більш ніж 40 країн на площі Пілсудського був і український президент Володимир Зеленський. Він прилетів до Варшави напередодні з офіційним візитом. Окрім двосторонніх обговорень із польською стороною у Варшаві було також підписано тристоронній меморандум зі США та Польщею щодо диверсифікації джерел постачання газу та підвищення рівня енергетичної безпеки України. Завдяки йому наша країна зможе налагодити постачання американського скрапленого газу через Польщу. Конкретні кроки на тлі пишнослівного багатоголосся. 


Візит українського президента до Польщі також був тісно переплетений з історичними питаннями. Не лише тому, що відбувався в такі пам’ятні дні, а й тому, що політична суперечка протягом останніх років між Україною та Польщею стосувалася саме спільної історії. З огляду на це минулий офіційний візит президента України до Польщі був аж 2016-го. У Польщі Зеленський сказав те, чого там так чекали: він готовий зняти мораторій на ексгумацію польських поховань. Цю заяву сприйняли з певною пересторогою в Україні, оскільки виникають побоювання, чи не будуть це поступки в суперечці лише однієї сторони. Пізніше український президент, щоправда, уточнив, що насправді мав на увазі відновлення робочої групи з «обнуління» взаємних претензій.
Поки що небагато конкретики щодо того, якими будуть українсько-польські відносини після цього візиту, однак певного поштовху вони набули. Яка ж буде траєкторія, поки що невідомо. 

схожі публiкацii