Світ 2019-09-13 09:10 Ганнелоре Кроллі
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Пазл із тисячею фрагментів для фон дер Ляєн

Майбутня президентка Єврокомісії хоче мати у своїй команді щонайменше стільки жінок, скільки й чоловіків. 50-відсоткова квота — не єдиний виклик

До політичної мети ризиковано підв’язувати якісь числа чи квоти. Тоді врешті кожен зможе відразу побачити, яку обіцянку виконано, а яка стала прикрою невдачею. Проте майбутня очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на це наважилася: вона заявляла, що в її колегії буде 50% жінок. Урсулу сердить, що серед 183 комісарів в історії ЄС було лише 35 жінок. «Ми становимо половину населення, — говорила 60-річна політкиня перед Європарламентом. — І хочемо нашої справедливої частки».


Однак тепер представниця християнських демократів має тримати слово. Гендерний паритет стане першим лакмусовим папірцем, і витримати це випробування буде нелегко. Для своєї команди, до складу якої увійде 27 осіб (Велика Британія не посилає більше свого комісара), фон дер Ляєн мусить знайти ще 13 жінок чи принаймні 12, якщо щедро порахує себе, як президентку, двічі. Окрім того, їй треба так розподіляти відомства, щоб усі були задоволені. Інакше є небезпека опору в Європейській раді й у Страсбурзькому парламенті. Під загрозою повага й авторитет керівниці Єврокомісії, а в найгіршому випадку — і сама посада.


Адже остаточно президенткою фон дер Ляєн стане лише після затвердження всієї колегії в Раді й у парламенті. Однак цього разу здобути таке схвалення буде важче, ніж будь-коли раніше. Такою роздроблено, як нині, палата депутатів ще не була ніколи. 2014 року чимала коаліція християнських демократів і соціал-демократів ще проголосувала за так звану Dreamteam, зібрану Жаном-Клодом Юнкером (попри великі застереження щодо її окремих членів). Словенка Віолета Булк, наприклад, не мала практично жодного політичного досвіду, натомість захоплювалась езотерикою й шаманізмом. Однак її обрали комісаркою із транспортних питань, бо консервативна фракція ЄНП конче хотіла забезпечити своєму тодішньому лідерові Юнкеру своєчасний старт 1 листопада.

 

Читайте також: Die Welt: хаотичний Brexit, жорстка позиція Урсули фон дер Ляєн щодо Росії


Нині, коли більшість, яка складалася з ЄНП та S&D (Прогресивний альянс соціалістів і демократів), зникла, у Страсбурзі може настати час месників і «противсіхів». Фон дер Ляєн і сама була обрана лише з непевною перевагою в дев’ять голосів.


До того ж, збираючи свою команду, вона має надзвичайно обмежений простір для дій. 26 серпня сплив термін подання кандидатур, і крім Франції та Італії всі країни вже висунули своїх номінантів. Однак виявилося, що лише Румунія та Португалія прислухалися до майбутньої президентки, яка закликала пропонувати по одній жінці й чоловікові. Це значно обмежує її можливості.


Щоправда, у списку вже 11 жінок поряд із 15-ма чоловіками. Необхідна дюжина для «команди Урсули» могла б саме набратися, якби Франція номінувала жінку чи різностатевий «дует». Принаймні, одна впливова віце-президентка вже точно відома: данська комісарка з питань конкуренції Марґрете Вестаґер, імовірно, стане верховною кураторкою з економічних питань.


Однак обмежений вибір заявників породжує численні проблеми. Очевидно, що деякі держави за номінування жінки очікують на винагороду, приміром, отримати якусь особливо впливову сферу. А Фон дер Ляєн задля хоч якогось заповнення своєї квоти доведеться сліпо приймати будь-яку запропоновану жінку. Натомість серед чоловіків їй буде простіше відправити додому тих кандидатів, які видадуться їй непридатними, і вимагати заміни.


Відхилення окремих кандидатів інколи трапляється. По закінченню терміну висунення кандидатур фон дер Ляєн має провести з кожним із них співбесіду. І тоді вона, можливо, відсортує претендентів, для яких не побачить жодних шансів у парламенті. 


2014 року Юнкер відхилив шість осіб, вимагаючи нових пропозицій. Однак таке відхилення завжди небезпечне, бо обурює і кандидатів, і тих, хто їх делегував. Але чи роздратовані уряди пришлють на заміну жінок, невідомо. Примусити їх фон дер Ляєн не може, хіба що заманювати привабливими відомствами. Але кількість таких відомств не безкінечна.

 

Читайте також: Die Welt: Система «МакЛяєн»


Водночас серед номінантів помітним стає брак політичних важковаговиків. Так, серед новачків немає жодного колишнього глави уряду. Кандидатка від Хорватії Дубравка Шуїця, наприклад, тривалий час була вчителькою німецької та англійської мов, потім мером Дубровника, а з 2013-го засідає в Європарламенті. Психологиня Стелла Кіріакідес, кіпрська депутатка, — експертка у сфері охорони здоров’я, також короткий час була президенткою Ради Європи. Досвіду роботи в уряді в неї так само мало, як і в Дубравки. Рована Плумб із Румунії хоч і була міністеркою, відповідальною за розподіл фінансової допомоги ЄС, але мусила піти з посади через звинувачення в корупції.


Непевні кандидатури є й серед чоловіків. Представникам правопопулістських, євроскептичних урядів Польщі й Угорщини в парламенті однаково буде нелегко. Однак сумніви викликає 28-літній литовець Вірґініюс Сінкевічюс від Союзу селян і зелених Литви. Міністр економіки, який возить офіційних гостей столицею на електроскутері, прийшов у політику 2016 року, до того був студентом і журналістом. Одним він видається надто недосвідченим, іншим не подобається кашкет із гаслом «Make America Great Again» у його офісі. Навіть один з однопартійців Сінкевічюса, що засідає в Європарламенті, не хоче підтримувати наймолодшого за всі часи кандидата на членство в Єврокомісії, хоча Вірґініюс став би першим «зеленим» у штаб-квартирі ЄС.

 

Читайте також: Нерядова Урсула


Отже, перед фон дер Ляєн стоїть таке завдання, порівняно з яким 3D-пазл із 1000 фрагментів видався б дитячою забавкою. Вона мусить надати жінкам не менш важливі відомства, ніж чоловікам, і не меншу кількість віце-президентських посад. Має зважати на кваліфікацію й партійну належність, та насамперед на географію. Чимало столиць уже заявили про свої амбіції. Зокрема, Схід Європи, який досі при розподілі посад був обділений, наполягає на більшій відповідальності, і то найліпше — у сфері економіки й фінансів. Польща хотіла б мати комісара з інфраструктури, енергетики чи клімату. Чехія налаштовується на внутрішній ринок і торгівлю, якою також цікавляться Ірландія та Франція. Угорщина й Словенія змагаються за комісаріат із питань розширення. Болгарію приваблює сільське господарство. Румунія бачить своє майбутнє в енергетиці, транспорті чи екології. У Брюсселі вже жартують, що перед президенткою, яка виконає врешті всі бажання, сидітимуть 26 віце-президентів, серед яких 14 комісарів з «економічною відповідальністю».

 

Це воістину складний виклик. Тепер через таку високу квоту критерієм стартового успіху фон дер Ляєн на новій посаді стане насамперед кількість жінок. Жану-Клоду Юнкеру пощастило більше. Він теж анонсував, що в його комісії буде гендерний паритет, але для своєї Dream Team набрав тоді лише дев’ять жінок — заледве 33%. Ніхто не мав йому цього за зле. Натомість Урсулі фон дер Ляєн із такою командою взагалі не буде чого потикатися до Страсбурга.