Економіка 2019-05-06 16:14 Маргарита Яковлева
  ▪  

Поділитися зі світом: що дає українцям шерінгова економіка

Мільйони українців стали активними користувачами шерінгової економіки, а деякі з них навідь створили свої шерінгові бізнеси

Шерінгова економіка, або економіка спільного споживання, оцінюється у декілька десятків мільярдів доларів глобально. За прогнозами Credit Suisse, до 2025 року її обсяг сягне аж $335 мільярдів.

 

Шерінг - це сплав горізонтальних бізнес зв'язків та IT-платформи, яка поєднує мільйони продавців та клієнтів. У шерінговій економіці люди надають послуги чи продають товари один одному напряму, без участі великих гравців чи корпорацій.  На допомогу у цьому приходять сучастні додатки та портали, які беруть комісії за свої послуги з тієї чи іншої сторони, надаючи доступ до клієнтської чи підприємницької бази, перевіряючи обидві сторони договору, та виступаючи гарантом благонадійності обох. Ці додатки можуть бути публічними компаніям, вартість яких на біржах сягає десятків мідьярдів доларів. Наприклад, очікувана капіталізація від IPO UBER складає $100 млрд.

 

Хоча вони розраховані на малий та середній бізнес, велика корпорація може зарєєструватися у додатку, та нарівні з мільйонами інших продавати свої послуги через такую електрону платформу.

 

Читайте також: Найбідніша країна Європи

 

Шерінгова економіка у світі розвивається по усім можливим напрямам. Це домашні ресторації, які продають подорожуючим міста за обідом, шерінг житла, автомобілів, речей, тощо, а також величезний сегмент p2p кредитування.

 

Міжнародні шерінг-платформи

 

В Україні шерінгова економіка представлена у декількох секторах економіки, основні з яких — три сектори. По перше, перевезення. Тут є яскраві представники міжнародної шерінг-ком'юніті, як то французський BlaBla Car, що вийшов на український ринок у 2014 році, та американський UBER — ця відома компанія працює в Україні з 2016 році.

 

По друге, у фінансовому секторі — як p2p кредитування. Такі можливості багато років надає WebMoney. У 2016 році ПриватБанк запустив можливість p2p кредитування, і вже 10 років такі ж можливості розвиває українська компанія AFA, що спеціалізується виключно на p2p кредитах.

 

По-третє, через медичну рефому в країні розвиваютсья десятки IT додатків, що поєднують лікарів з паціентами, як то Helsi.me, Medikit, тощо. “Ми пропонуємо абсолютно нову послугу, аналогів якої в країні не було. Потрібен час для її розповсюдження. Наша робота привернула увагу до телемедицини, багато приватних компаній почали розробляти рішення для онлайн комунікації з лікарями”, - каже CEO Medikit Руслан Кравець.

 

Читайте також: Переконлива економіка проти непевної політики

 

Величезний плюс шерінгової економіки для малого бізнесу та нових підприємців — легкість доступу до ринку. Раніше треба було реєструвати ФОП чи компанію, створювати свій інтеренет-сайт, реєструвати доменне ім'я, оплачувати хостинг, робити рекламу свого сайту на порталах, шукати клієнтів без гарантій, тощо. Зараз достатньо пройти реєстрацію наприклад на AirBnb або на Booking.com, щоб пропонувати свої послуги з оренди житла. А клієнти за бажанням арендодавців мають надати досить детальну інформацію про себе та сплатити аванс, що суттєво знижує ризики бізнесу. Доречі, на тому ж Booking.com нарівні зі звичайшими сервісами з аренди квартир, хостелами та B&B можна знайти пропозиції від найкращіх готелів України, як київські Fairmont чи Hyatt.

 

Другий безперечний плюс шерінгу — зростання конкуреції. “Якщо у клієнта є можливість кращого доступу до послуги чи більшого вибору, то це йде на користь клієнта та ринку в цілому. Шерінгова економіка підвищує конкуренцію, та сильно здешевшує доступ малого бізнесу до клієнтів. Таким чином, малим підприємцям треба витрачати значно менше коштів на маркетингта залучення клієнтів. Менші витрати дозволяють зменшити вартість послуг. Також це дозволяє їм сконцентрувати усі зусилля на самих послугах та підвищити їх якість. При цьому, традиційні для ринку компанії мають концентруватися на нових послугах чи преміум-послугах, бо по ціні вони програватимуть конкуренцію шерінговим компаніям”,  - розповідає аналітик компанії Concorde Capital Олександр Паращій 

 

Зауважимо, що навідь не маючи представництв в Україні, оператори шерінгової економіки дозволяють українцям реєструватися та пропонувати свої послуги світу, або ж купляти послуги де завгодно по всій планеті. Або ж українець може пропонувати свої послуги клієнтам з будь якої країни, у якій представлений той чи інший сервіс шерінгової економіки. Наприклад, якщо українець їде на своєму авто по Португалії, він може там теж “взяти на борт” пасажирів через BlaBla Car або інші сервіси.

 

«На українській платформі BlaBlaCar зареєстровано понад 4 мільйони користувачів. Сотні тисяч українців користуються BlaBlaCar щомісяця. Найближчим часом ми відсвяткуємо підключення 5-мільйонного користувача до української платформи. Сьогодні Україна входить в ТОП-5 найбільш швидко зростаючих країн для BlaBlaCar. Ми ростемо приблизно на 80% рік до року», - розповідає Олексій Лазоренко, керівник BlaBlaCar в Україні.

 

Глобально BlaBla Car – це більше 70 мільйонів людей на ринках 22 країн. Користувачі сервісу сумарно здійснюють понад 20 мільйонів поїздок щоквартально. «У Франції за допомогою BlaBlaCar подорожують більше людей, ніж за допомогою Eurostar, одного з найбільших залізничних перевізників. В Україні ми другі серед платформ, на яких можна забронювати поїздку з міста до міста - після «Укрзалізниця», - каже Олексій Лазоренко.

 

Читайте також: Внутрішні інвестиції: дзеркало розвитку

 

Очікуваним сучасним сервісом на українському ринку став UBER. “Понад 2,5 мільйонів користувачів вже завантажили додаток в Україні. Uber був запущений в Києві в кінці червня 2016 року і з тих пір доступний загалом в 7 містах України. Ми пропонуємо різні сервіси, такі як UberX, Select, Black, Van”, - розповідають у компанії UBER.

 

Українські шерінг-компанії

 

Серед українців є спроби створити і власні платформи для шерінгу. Юрій Прус, засновник компанії AFA, що вийшла на український ринок к 2009 році, розповідає, що з того часу  кількість клієнтів зростає на 25% на рік. Люди, у яких є гроші, можуть через AFA позичити їх напряму тим, хто шукає фінансування своїх проектів, та стати інвестором.

 

«Шерінгова економіка - відповідь на запити часу. Українці повністю в сучасному тренді. Люди зрозуміли, що потрібно самостійно дбати про власні прибутки, розумно розміщувати гроші, швидко реагувати на зміни у власному бізнесі. Зрозуміли що все в житті залежить від них. Весь світ відкритий для тих, хто знає чого хоче. Завдяки інтернету миттєво налагоджуються бізнес-зв'язки, знаходяться партнери, залучаються бізнес-кредити та інвестуються гроші. Звичайно, доступність грошей дозволяє швидко і ефективно масштабувати бізнес, виходити на експорт, створювати нові виробничі лінії та сервіси. В результаті збільшується кількість робочих місць та кількість сплачених державі податків”, - каже Юрій Прус.

 

Читайте також: Державне регулювання: збитий приціл

 

Проте, у деяких бізнесах виникають ризики, пов'язані соціальними мережами, такими як Facebook, що перетягують на себе користувачів. Так Наталія Заверуха створила у 2013 році сервіс Плюшкін для обміну речами. Кількість користувачів цього проекту сягнула 17000 чоловік, а метою проекту було “донести до кожного українці екологічність споживання”. “Усі спроби монетизувати шерінг не вдалися, тому наш досвід навіть не знаю чи є гарним прикладом», - каже Наталія Заверуха. За її словами, вони побачили, що обмін речами — це дуже цікаво, і попит на послуги був. Єдине, що Плюшкін не знайшов шлях до монетизації. Проте зараз для обміну речами українці активно використовую такі портали як olx або ж групи у Facebook як Шота-у-Ашота тощо. Інший приклад української шерінг-платформи — Кабанчик, сайт, через який послуги надаються по ремонту чи прибіранню квартир та інших приміщень, а також інших послуг, у тому числі репетиторів, догляду за домашніми тваринами, тощо.

 

Про ризики та перспективи

 

Незалежний експерт Роман Хіміч зауважує, що низка популярних сервісів, які заявляються як приклади спільного користування - Uber, Airbnb, Кабанчик, - часто-густо перетворилися в свою протилежність. Їхні учасники займаються наданням послуг на постійній основі, в якості основного джерела доходів. Що стосується майданчиків для торгівлі уживаними товарами на кшталт eBay або OLX, мова, як правило, також не йде про спільне користування. Замість ситуації періодичного використання однієї і тієї ж речі різними користувачами мова йде про повну зміну власника. “Ці легко помітні, проте вкрай популярні перекручування відображають примітний факт ідеологізації даного напрямку. Шерінгову економіка часто трактується як щось, покликане змінити світ, відносини в суспільстві”, - каже Роман Хіміч

 

Він рекомендує споживачам звертати увагу на нюанси регулювання та захисту їхніх інтересів, бо навіть великий міжнародний бренд, що торгується на біржі у США не є гарантією у деяких речах. “На жаль, великі міжнародні бізнеси далеко не завжди поводяться відповідально. У разі нещасного випадку з вини водія Uber ви раптово виявите, що послугу вам надавало приватна особа, а не «великий міжнародний бізнес». А це зовсім інший рівень відповідальності”, - пояснює Роман Хіміч, і додає, що з точки зору малого бізнесу і приватних підприємців усіх сортів шерингові сервіси однозначне благо: “Вони різко знизили поріг входу в різного роду ніші, спростили ведення підприємницької діяльності”.

 

За прогнозами, шерінгова економіка буде розвиватися динамічними темпами. “Спільне споживання - це невід'ємна частина нашого майбутнього. За прогнозом PwC, до 2025 року обсяг доходів сервісів шерінгову економіки досягне $ 335 млрд. А ще 5-7 років тому ця цифра була близька до 0. Зараз йде експоненціальне зростання, ці прогнози ще навіть не найоптимістичніші, - каже Олексій Лазоренко з Bla Bla Car, -. Найпопулярніший приклад - з дрилем, яка за статистикою використовується лише 13 хвилин в житті домогосподарства. А скільки людино-годин, скільки пластмаси, металу, логістики було витрачено на виробництво і доставку цього товару до вас додому. Одна дриль може спокійно обслуговувати цілий під'їзд. Зрештою, гроші, зекономлені на спільному споживанні, вливаються назад в економіку”.