Економіка 2019-03-12 13:57 Казанський Денис
  ▪  

Боргова яма Укрзалізниці

Чи ефективним підприємством Укрзалізниця і які наслідки має реформа цієї державної компанії

Словосполучення «рішучі реформи» останнім часом все частіше вживають в іронічному сенсі. Хоча слід визнати, що після 2014 року реформи в країні пішли небаченими раніше темпами, і прогрес на багатьох напрямках є очевидним, все ж ще залишилися деякі «острівці стабільності», де реформи відчутних результатів поки не принесли. Один з них - Укрзалізниця.

 

Спроби реформувати цей релікт робилися, але головним їх результатом став інформаційний шум. Чого тільки коштують скандали, повязані з колишнім керівником УЗ Войцехом Балучном! Що ж стосується принципів роботи залізниці, то вони в цілому не зазнали значних змін. Навпаки, намітилися і деякі тривожні тенденції. На даний момент окремі дії реформаторів нагадують фінансові махінації, розплачуватися за які у підсумку доведеться українським платникам податків.

 

У 2014 році в ході реформ залізниці Кабмін вирішив трансформувати Укрзалізницю з державної компанії у публічне акціонерне товариство (ПАТ). В рамках цього перетворення компанія, яка до 1 грудня 2015 офіційно називалася «Державною адміністрацєю залізничного транспорту України» (ДАЗТ), повинна була змінити назву на ПАТ «Укрзалізниця». Одночасно з головною компанією змінили форму власності і її дочірні підприємства - регіональні залізниці, вагоноремонтні заводи і т.п. Те, що раніше називалося ДП, стало назватися ПАТ.

 

Читайте також: Потяг у нікуди. Як Укрзалізниця гальмує розвиток країни

 

Багато хто вважав ці реформи підготовкою до приватизації УЗ, але в Кабміні запевнили, що приватизації залізниць не буде, і реформа проводиться просто для більш ефективного управління компанією. Однак, в дійсності ці маніпуляції створили благодатний грунт для махінацій. Цілі у реформ проголошувалися благі, але дії послідували протилежні.

 

Всі активи та борги ДАЗТ і її дочірніх ДП (Львівська, Південна, Південно-Західна, Одеська залізниці, численні вагоноремонтні заводи і т.п.) повинні були бути передані у новостворені ПАТ, після чого ДП мали виключити з реєстру. Але сталося дивне. До теперішнього часу старі юридичні особи - ДП з якоїсь причини так і не були ліквідовані. І за фактом на сьогоднішній день у реєстрі значаться і старі ДП (пустушки), і нові ПАТ та ПрАТ, на які перереєстрували всі активи. Через цю колізію створилася велика проблема у кредиторів Укрзалізниці. На різних дочірніх підприємствах УЗ до реорганізації висіли значні борги, які компанія тепер не віддає кредиторам, мотивуючи це тим, що старі ДП, які були позичальниками, не виключені з реєстру. Ситуація, що склалася, створила лазівку для чиновників і дозволила їм використовувати старі юрособи в ролі громовідводів у всіх складних та суперечливих питаннях.

 

За логікою, після реформи форми власності, всі питання боргів потрібно адресувати новим юридичним собам - ПАТам, які є правонаступниками ДП. Але у ПАТах відповідають, що стануть повноцінними правонаступниками державних підприємств тільки після їх остаточної ліквідації. Згідно із законом, моментом переходу прав та обов'язків до правонаступника юридичної особи є запис про припинення реєстрації цієї юридичної особи у держреєстрі. ДП у реєстрах все ще є. Значить, права та обов'язки до ПАТів поки не перейшли. Утворився абсурд. Борги є, від них не відмовляються, але і платити ніхто не поспішає.

 

Читайте також: ГПУ розпочала обшуки у справі корупції в "Укрзалізниці"

 

Комусь може здатися, що нічого страшного не відбувається. Мовляв, проблеми кредиторів нехай вирішують самі кредитори, яке нам діло до всього цього? Але все не так просто, як здається. УЗ як була, так і залишається державним підприємством. Отже, все її збитки у кінцевому підсумку лягають на наші плечі. На всі борги цієї компанії набігають штрафи і відсотки, які у підсумку буде платити держава, а точніше - платники податків. Рано чи пізно ДП з реєстрів все одно будуть виключені, як того і вимагає закон. Після цього у ПАТ вже не буде лазівки, що дозволяє відстрочити платежі боргах. Платити доведеться. І це будуть вже не ті суми, які треба було заплатити кілька років тому.

 

Борги дійсно дуже великі. На серпень 2018 року обсяг заборгованості УЗ становив 30,8 млрд грн. Всі останні роки кредитори звертаються до судів про стягнення грошей, але УЗ в судах упирає на те, що не буде платити, бо ПАТи не є належними відповідачами. Адже поки ДП не виключені з реєстрів, ПАТи формально не можуть вважатися їх правонаступниками.

 

Поки ці суди тягнуться і УЗ не хоче платити, борги продовжують збільшуватися за рахунок відсотків та пені. Пеня за несвоєчасне повернення, пеня за несвоєчасну виплату відсотків, пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди і т.п. - все це перетворюється на суми розміром у десятки мільйонів гривень по кожному кредиту.

 

Наприклад, 27.12.2018 російський «Промінвестбанк» все ж виграв суд у ПАТ УЗ. Господарський суд Києва зобовязав УЗ повернути банку $12,85 млн боргу за кредитом, який раніше залучили дочірні підприємства УЗ - "Південно-Західна залізниця" та "Південна залізниця», і близько 54 млн грн боргу з пені та відсотків. Тобто, 54 млн грн ми усі подаруємо росіянам тільки тому, що менеджмент УЗ не став вчасно розраховуватися з боргами.

 

Читайте також: Інспекція Укрзалізниці. Понад 10 чиновників отримали догани за недбале ставлення до обов'язків

 

Звичайно ж, рано чи пізно ДП та ДАЗТ все ж виключать з реєстру, і ПАТ УЗ більше не зможе придумувати відмовки і тягнути з виплатами боргів. Що трапиться тоді - уявити не складно. Один з найбільш ймовірних сценаріїв подальшого розвитку подій - банкрутство і параліч роботи залізниць. А далі - пряма дорога до приватизації за копійки. Мовляв, УЗ треба терміново рятувати, грошей немає, тож приватизація - єдиний вихід.

 

Хто може бути зацікавлений у приватизації УЗ - не секрет. В Україні не так вже й багато людей, які могли б купити таку велику компанію. І перший серед них - найбагатший олігарх України Рінат Ахметов. Його менеджери вже не раз говорили про необхідність часткової або повної приватизації залізниці. Зокрема, в минулому році говорив про це генеральний директор ТОВ «Лемтранс» (найбільший приватний оператор залізничного рухомого складу України, що належить Ахметову) Володимир Мезенцев. Сама специфіка бізнесу Ахметова така, що контролювати залізничні перевезення для олігарха життєво необхідно.

 

Самій УЗ претензії щодо поточної ситуації формально пред'явити неможливо - не сама компанія займається включенням чи виключенням з реєстру своїх юридичних осіб. За фактом, менеджмент УЗ тільки користується ситуацією, що склалася, маючи на це законне право. Претензії з приводу того, що відбувається слід пред'являти Кабміну. Однак, вирішувати проблеми, що накопичилися, здається, доведеться вже не нинішньому його складу. Наближаються вибори, після яких уряд вже буде іншим. І новий його склад за традицією напевно почне списувати всі накопичені проблеми та порушення на «попередників». Таке в Україні траплялося вже не раз.