Політика 2019-02-16 14:55 Малко Роман

Хто робить виборчу кампанію

Про вищу менеджерську ланку президентської кампанії

Головнокомандувач 


Петро Порошенко може похвалитися чи не найпотужнішою агіткомандою серед кандидатів, і це не дивно. Статус зобов’язує. До його послуг знову політтехнолог Ігор Гринів, який минулого разу, власне, і зробив кампанію. Він і тепер є головним ідеологом та стоїть над процесом. Саме Гринів розробив стратегію «Армія, мова, віра» і продукує основні меседжі.

 

Як твердять джерела в АП, керує кампанією і штабом глава держави особисто. Це, врешті, у його стилі. Офіційно штаб очолює перший заступник глави Адміністрації Віталій Ковальчук, але Порошенко любить тримати все під контролем. Ковальчук виконує менеджерські функції, втілює в життя напрацьовані технологами ідеї та побажання президента. Власне, цим він займався і на минулих перегонах. А також відповідає за роботу з облдержадміністраціями та їхніми головами, простіше кажучи, курирує адмінресурс.

До речі, співпраця Гриніва та Ковальчука, які в силу обставин змушені постійно комунікувати й часто перетинаються на засіданнях так званої ситуативної кімнати, здається доволі дивною. Як твердять джерела в БПП, між ними складні стосунки. Вони практично не розмовляють, а комунікація нібито відбувається через посередників.

 

Читайте також: Вибори-2019: хто не потрапив у виборчий бюлетень


Роботу в полях доручено заступникові голови фракції БПП Сергієві Березенку, який відповідає за функціонування регіональних штабів, партійних організацій та агітацію. Також конкуренти з «Батьківщини» йому та його політтехнологу Дмитрові Касьянову приписують організацію своєрідних виборчих пірамід — так званих сіток, агітаційних мереж кандидата, які працюють за принципом мережевого маркетингу. Цю технологію начебто планують використати для скуповування голосів. До речі, в аналогічних гріхах у БПП звинувачують і штаб Тимошенко.


Давній соратник Порошенка міністр інформаційної політики Юрій Стець начебто не надто активно задіяний через стан здоров’я, але медіа-напрям кампанії все ж таки добре прикритий. До процесу залучені як колишні технологи Юлії Тимошенко Олег Медвєдєв та Віктор Уколов, що від початку каденції працюють із Порошенком і добре знають кухню головної конкурентки, так і прес-секретар Святослав Цеголко, керівник департаменту інформаційної політики АП Володимир Горковенко та директор Національного інституту стратегічних досліджень Ростислав Павленко.

 

Новий курс


Щоб нарешті здійснити свою мрію і виграти президентські вибори, Юлія Тимошенко, як і її основний конкурент, вирішила сама стати головним стратегом виборчої кампанії та штабу. Як не крути, останній бій. Це, звісно, не означає, що вона геть нікому не довіряє і намагається все 

контролювати. Така особливість у Тимошенко є, але не до фанатизму. Формальний керівник штабу Тимошенко — її давній соратник депутат Іван Кириленко. Утім, він виконує радше контрольні функції, стежачи, щоб поставлені лідеркою завдання ретельно і вчасно виконувалися. У цьому йому допомагають колишні нардепи Сергій Подгорний та Віктор Олійник. Як стверджують джерела в «Батьківщині», чи не щодня в офісі партії на Турівській у так званій зеленій кімнаті відбуваються наради штабу. На них зазвичай присутній Олександр Абдуллін, особистий політтехнолог Тимошенко, котрий, як він сам каже, відповідає за інформаційно-аналітичний блок, стратегію, тактику і, звичайно, гроші; Олексій Мустафін, медіа-консультант, який за часів Януковича працював на Партію регіонів, а до того був одним із засновників СДПУ(о); нардеп Олена Кондратюк, що відповідає за рекламу кампанії, візуальний контент і підготовку масових акцій за участю лідерки; керівник прес-служби Катерина Лебедєва, прес-секретар ЮВТ Марина Сорока та Віталій Чепинога, колишній прес-секретар Тимошенко, а нині депутат БПП, який підпрацьовує в Юлії Володимирівни спічрайтером. Час від часу відбуваються наради в розширеному складі за участю політологів Костянтина Матвієнка, Віталія Бали, нардепа та юриста Сергія Власенка та екс-нардепа Андрія Сенченка, який є координатором воєнного кабінету Тимошенко. Інформація про його створення викликала чимало кпинів у бік очільниці «Батьківщини», але Сенченко переконує, що все насправді дуже серйозно.

 

Читайте також: Президентські вибори: стартові позиції

 

У складі воєнного кабінету працюють і формуються експертні групи за 59 напрямами, які мають підготувати проекти необхідних законів, рішень уряду, указів президента та інших документів. Залучений до роботи й колишній представник уповноваженого ВР з прав людини Валерії Лутковської Михайло Чаплига, який займається просуванням Тимошенко в соцмережах. У його команді нібито працює близько півсотні осіб. За деякою інформацією, для підсилення технологічного блоку в команду Тимошенко запросили кількох співробітників Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, учнів покійного політтехнолога Юрія Левенця, докторів політичних наук Віктора Котигоренка та Віктора Войналовича. Цікаво, що Інститут пов’язують з екс-главою АП Януковича Сергієм Льовочкіним. Принаймні нині на чолі стоїть саме його колишній заступник в Адміністрації Олег Рафальський. Недоброзичливці твердять, що експерти Інституту можуть бути залучені до формування так званих виборчих пірамід зі скуповування голосів, але в оточенні Тимошенко це заперечують. Неперебірливість у союзниках і партнерах не новина для Тимошенко. Задля досягнення мети вона готова дружити з ким завгодно. Це, з одного боку, створює певні казуси, як у випадку з Пауло Коельйо, Андерсом Фоґом Расмуссеном чи навіть співачкою Анастасією Приходько, а з другого — відкриває багато можливостей. Тимошенко має добрі стосунки майже з усіма олігархами, а тому її не оминають увагою підконтрольні їм ЗМІ. Це, звісно, тимчасове явище, бо ті гравці ніколи не ставлять на одного претендента і в будь-який час можуть змінити плани. Але наразі так. Врешті, новим-старим союзником Тимошенко знову є міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Ця історія не афішується, але в політичних колах її вже сприймають як доконаний факт. Нібито залучена до роботи в команду Олена Ледовських, соратниця екс-депутата від НФ Миколи Мартиненка, а столичну сітку агітаторів начебто курирує колишня соратниця Леоніда Черновецького Алла Шлапак. Не приховує своєї прихильності до Тимошенко депутат від НФ Леонід Ємець, який бере участь у роботі над новою Конституцією та суспільним договором. Була помічена на форумі «Новий курс» нардеп із БПП Оксана Продан.

 

У руках олігархії


Соратники найвідомішого радикала країни Олега Ляшка твердять, що він теж зазвичай особисто виступає рушієм своєї передвиборчої кампанії, і це правда. Ляшко як мінімум змушений це робити, зважаючи на те, яка публіка навколо нього. А втім, звісно, у радикала є свій штаб. На минулих президентських перегонах його для проформи очолював соратник Андрій Лозовий. Хоча насправді хороший результат (третє місце), що був несподіваним навіть для самого Ляшка, допомогла здобути третя сила — колишній глава АП Януковича Сергій Льовочкін та його Центр політичних рішень, який займався в штабі радикалів політтехнологічними питаннями. Вона ж, але вже руками російського політтехнолога Іґоря Шувалова, відповідального за інформполітику на телеканалі «Інтер» і видвореного з України на п’ять років, привела партію Ляшка в парламент. Паралельно, до речі, з Опоблоком.


На цьогорічних президентських виборах багато що змінилося. Радикальний прапор із вилами перейшов у руки іншого відомого олігарха Ріната Ахметова, і нині саме його люди опікуються Ляшком. Ця опіка така потужна, що її вирішили навіть не приховувати. Керівником штабу став Юрій Зінченко, донедавна топ-менеджер групи «Метінвест» Ріната Ахметова і Вадима Новинського, а нині голова виконкому РПЛ. Серед його заступників ще два колеги з Маріуполя — Олександр Голтвенко ( колишній перший заступник міського голови) та Юрій Кампов (екс-директор департаменту економіки і структурних реформ тамтешньої міськради). Звісно, є в команді й колишній голова штабу Андрій Лозовий. Він, кажуть, невичерпне джерело креативу. У помічниках також числяться перша заступниця Зінченка по виконкому Валентина Руденко, колишня соратниця і заступниця глави Секретаріату президента Віктора Ющенка, а також Антон Даниленко (міжрегіональний координатор партії) та Ольга Башкірова, помічники-консультанти нардепа від РПЛ біженки з Донецька Валерії Заружко. За культурну частину, зокрема створення відеоконтенту, знову відповідає ще один член політ­ради актор і сценарист Марк Гресь. Звісно, є робота й для голови прес-служби партії Вероніки Яковлєвої та навіть, за деякими даними, для колишньої прес-секретарки Януковича Дарки Чепак. Вона начебто делегована оточенням Ахметова виконувати в Ляшка функцію медіа-менеджера.

 

Читайте також: Світові ЗМІ про вибори президента України: шанси головних кандидатів і майбутні відносини з РФ


Очевидно, що це не вся Ляшкова армія, яка працює на вибори. Роботу в регіонах лідер доручив координувати своїм недоторканним соратникам із парламенту. Скажімо, Мосійчука, щоб не втратив форми, кинув на Полтавщину. Утім, основна надія таки покладається не на місцеві партійні осередки, які в областях, природно, різняться організованістю, а на потужний адмінресурс. Усюди, де присутній бізнес Ахметова, Ляшко може почуватися в шоколаді. Тамтешні менеджери неодмінно виконуватимуть побажання роботодавця ввімкнути зелене світло головному радикалові країни. Звідси постійна присутність в ефірах близьких до олігарха каналів, відвідини його підприємств. Звісно, Ляшко та його соратники намагаються заперечувати тісну співпрацю з Ахметовим, але цього робити вже немає сенсу. Тим паче після наїзду радикалів на в. о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун, за яким чітко вималювалися вуха соратниці Ахметова Бахтєєвої та й самого господаря Донбасу. Зрештою, такий зв’язок підтверджує і депутат із Ляшкової фракції Оксана Корчинська, яка не раз наголошувала, що РПЛ давно перетворилася на маріонетку в руках олігарха. А експерти громадського руху «Чесно» віднайшли чимало прикладів лобіювання депутатами від РПЛ законопроектів, вигідних Рінату Ахметову та його партнерам, аж до синхронізації з Опозиційним блоком, половина якого віддавна належить олігархові. 

 

Двічі непрохідний


На відміну від Ляшка Анатолій Гриценко не може похвалитися ні потужним патроном, ні можливістю залучити адмінресурс. У своїй боротьбі за крісло глави держави він покладається переважно на власну партію та політсили колег-політиків, які до нього приєдналися. Зазвичай «Громадянська позиція» Гриценка в позавиборчий період існує у віртуальному просторі, але мобілізується, коли починає пахнути виборами. З’являються гроші, відкриваються офіси, активізується діяльність. Так і цього разу. Головний штаб «найчесніший» із кандидатів відкрив у Києві на Подолі. На відміну від більшості конкурентів навіть презентував його журналістам. Із команди теж секрету не робить. Ще до початку офіційної реєстрації оприлюднив список у себе на інтернет-сторінці. Якщо вірити Гриценкові, його штабом керує колишній депутат від БПП Віктор Чумак, який приєднався разом зі своїм громадським рухом «Хвиля». Утім, як розповідають люди з оточення лідера, у реальності Чумак лише відіграє роль весільного генерала. Усю роботу виконує перший заступник Олег Канівець.

 

Варто зазначити, що раніше на посаду керівника штабу пророкували екс-голову Секретаріату Ющенка Віктора Балогу. Він і справді якийсь час активно допомагав Гриценкові організовувати штаби в регіонах, вів перемовини з тамтешніми елітами, але в якийсь момент умив руки. Знаючи важкий характер Анатолія Степановича, можна припустити, що співпраця припинилася не на порожньому місці, але деталі поки що не хоче коментувати ні та, ні та сторона. Власне, Балога не єдиний, хто покинув команду полковника. За інформацією деяких ЗМІ, пішов від нього й політтехнолог Віктор Котигоренко, який займався стратегією. Його місце посів Денис Каплунов родом із Донеччини, який не так давно був координатором Антикорупційного руху Валентина Наливайченка. Серед заступників Чумака також екс-нардеп Микола Томенко, який займається питаннями стратегії кампанії та медійними комунікаціями й курирує кампанію в столиці. Він приєднався до Гриценка разом зі своєю «Рідною країною», яку розкручував останнім часом.

 

Читайте також: Вибори-2019: пишнота висування

 

Микола Катеринчук, що знову після багатьох років затишшя вигулькнув із небуття зі своєю фантомною Європейською партією України, забезпечує юридичний супровід кампанії. Організаційними питаннями і взаємодією з регіональними штабами опікується Сергій Аверченко, загальними питаннями — Микола Нещадим, організацією роботи волонтерів та фандрейзингом — екс-депутат від БПП Єгор Фірсов, безпекою — Віталій Цибульський. Депутат від БПП Наталія Новак керує виборчим штабом у Києві, екс-депутат від «Батьківщини» Леонід Макул — на Одещині, Костянтин Товстуха — на Сумщині, Роман Цендра — на Закарпатті. Часто біля Гриценка можна побачити й екс-депутата Тараса Стецьківа, а також  єврооптимістів із БПП. Що вони там роблять, важко сказати. Лише Світлана Заліщук заявила, що є радником кандидата з міжнародних питань.

 

Вишка Бойка


Попри те що документи до ЦВК Юрій Бойко подав як самовисуванець, він, звісно, не є самотнім вовком, який за хижим інстинктом іде в президенти. За ним стоять вельми впливові люди, чиї прізвища багато про що кажуть: Льовочкін, Фірташ, Медведчук, Рабінович. Усі ці привиди з минулого, звичайно, не займаються виборчою кампанією свого протеже, але всіляко їй сприяють, оплачуючи роботу цілої команди дуже дорогих політтехнологів. Нібито на Бойка працюють аж дві групи спеціалістів. Підопічні Льовочкіна з Центру політичних рішень, які колись вели в президенти Ляшка, а потім Кличка в Київраду, займаються іміджем кандидата й створюють для нього меседжі.

 

Читайте також: Довіль Якнюнайте: «Час працює проти швидкого вирішення конфлікту на Донбасі»

 

А американські політтехнологи з СlearPath Strategies розробляють стратегію та працюють з електоратом. Безумовно, залучені до роботи й інші цікаві люди. Депутати з Опоблоку Сергій Ларін, Микола Скорик, Михайло Папієв, екс-очільник МЗС Костянтин Грищенко, політолог Андрій Єрмолаєв та навіть колишня заступниця глави АП Януковича Ірина Акімова. Усі вони входять до так званого кабінету Бойка й виконують функції VIP-агітаторів під час масових заходів та ефірів у ЗМІ.

 

Віртуально з гумором 


Хто насправді ліпить із Зеленського президента — історія з багатьма невідомими. Звісно, силует олігарха Ігоря Коломойського чітко проглядається в постаті кандидата-коміка, але навіщо, з якою метою і чи тільки йому це потрібно, можна лише здогадуватись. Якщо вірити самому Зеленському, то його передвиборчий штаб — звичайнісінький продакшн або, ще краще, івент-агентство. Туди входить кілька людей, із якими він давно знайомий і співпрацює: друг Зеленського й один зі сценаристів серіалу «Слуга народу» Юрій Костюк, креативний продюсер студії «Квартал 95» Михайло Валєєв, партнери по бізнесу Сергій Шефір та його брат Борис. Очолює всю цю контору керівник партії «Слуга народу» Іван Баканов. Ідеологом руху Зеленський називає доктора юридичних наук Руслана Стефанчука, у якого начебто є професійна команда в багатьох містах країни. Власне, формувати класичні штаби в оточенні Зеленського й не збиралися. Там не бажають створювати якусь ієрархічну модель (голова, заступники, начальники окремих управлінь тощо), вважаючи ефективнішою так звану горизонтальну модель, у межах якої всі спілкуються, тусуються та радяться. Треба бути наївним, щоб повірити, що саме в такий примітивний спосіб здійснюється розкрутка Зе.

 

Після абсолютно провальної зустрічі Зеленського з послами ЄС, коли вони намагалися з’ясувати в кандидата, що відбувається, а той не зміг відповісти на жодне запитання, штаб вирішив сховати коміка знову у віртуальний простір, заборонивши давати інтерв’ю до березня. Нині його нібито накачують потрібною інформацією та вчать правильно поводитися. Неважко зрозуміти, що до процесу насправді залучені куди потужніші та професійніші сили: менеджери «1+1», політтехнологи Коломойського, які, оцінивши власні проколи, вирішили швидко виправляти ситуацію. Так, у них нелегка робота — зробити з коміка щось схоже на політика, нехай навіть нестандартного, але на цьому можна заробити непогані гроші. Плюс усе робиться не на порожньому місці та не з нуля, як намагаються піднести публіці. До цього добре підготувалися. І судячи з того, наскільки серйозно підійшли до справи, замовник сподівається на цілком конкретний результат. Попри те що все довкола Зе покрите жартівливим мороком, у ЗМІ блукає інформація, що основою політсили насправді стали кадри з УКРОПа, який переживає непрості часи, а формування місцевих осередків іноді відбувається за принципом франшизи. У цьому можна переконатися, переглянувши хоча б оприлюднений список керівників регіональних штабів, де вперемішку з колегами Зеленського по цеху (для приколу) нерідко проступають постаті цілком прагматичних місцевих бізнесменів.