Політика 2019-02-12 12:38 Казанський Денис

Децентралізація: не втратити країну

Як антиукраїнські сили намагаються впроваджувати «альтернативну» децентралізацію

Децентралізація закономірно визнана однією з найважливіших і найуспішніших реформ нової влади, що діє в Україні після революційних подій 2014 року. Ця реформа стартувала ще у 2014-му, реалізовувалася урядами як Арсенія Яценюка, так і Володимира Гройсмана й на сьогодні вже дала відчутні результати, головним із яких є істотне збільшення надходжень до місцевих бюджетів.


Успішність реформи настільки очевидна, що її визнають найзапекліші опоненти нинішньої влади. Зокрема, у листопаді 2018-го це навіть зауважив нардеп-сепаратист Олег Царьов, який із 2014 року переховується в Російській Федерації від українського правосуддя. У результаті різкого зростання надходжень до місцевих бюджетів в українській провінції вперше з часів СРСР стали проводити капітальні ремонти шкіл та лікарень, будувати нові котельні, відновлювати інфраструктуру. Нехай не в тих обсягах, які потрібні, але все ж таки в набагато більших, ніж за часів так званої стабільності Януковича — Азарова.

 

Читайте також: Еліти Донбасу: професйне флюгерство


Однак у питаннях децентралізації, як і в багатьох інших випадках, важливо не перегнути. Ризики цього тут найсерйозніші, адже наслідки надмірної децентралізації можуть призвести до втрати керованості країни й стати руйнівними для неї. Подібно до сильнодіючих ліків децентралізація добра в помірних, ретельно прорахованих дозах. Якщо ж запроваджувати її більше, ніж необхідно, вона може завдати непоправної шкоди державному організму.


Найкращим свідченням того, якою може бути ця шкода і як розвиватиметься негативний сценарій, є діяльність різних сепаратистів, федералістів і так званих територіальних громад за підтримки людей Віктора Медведчука. Останній приклад найцікавіший, адже маскується під офіційну децентралізацію, використовує її риторику, ховається за нею, як за ширмою, і при цьому доводить саму ідею до абсурду. Активісти таких «громад» зрештою взагалі починають заперечувати легітимність української держави й доходять до того, що оголошують себе незалежними територіальними одиницями. Причому свої дії пояснюють особливостями української Конституції, яка нібито дозволяє їм іти саме таким шляхом. За їхніми словами, в Основному Законі написано, що «джерелом влади є народ», а це означає, що органи влади фактично не є легітимними, бо «вирішувати має народ, а не чиновники та депутати». По суті, рух «територіальних громад» заперечує представницьку демократію і визнає тільки пряму, за якої основні рішення ініціюють, ухвалюють і виконують безпосередньо громадяни. Нічого поганого в прямій демократії немає, ось тільки ніде у світі вона не працює і не існує у відриві від представницької.


Дослідженням діяльності «територіальних громад» займалася свого часу херсонська активістка Катерина Гандзюк, яка загинула внаслідок замаху у 2018 році. У своїй статті «Медведчук ховається в деталях» вона описувала їхню діяльність на прикладі такої організації в селі Стара Збур’ївка, що на Херсонщині.

 

Читайте також: Децентралізація: незавершена реформа


«На перший погляд, усе було правильно: розмови про те, що визначати майбутнє мають тільки громада села і ті представники, яких вона призначить, що ніякі сторонні люди не можуть вирішувати більше, ніж жителі Збур’ївки. Але Медведчук ховався в деталях. А в тому, що це був саме медведчуківський рух, сумнівів не виникало — аж надто щільно вони співпрацювали з іншими вихідцями з «Українського вибору». Виявилося, що громада села Стара Збур’ївка підписала якийсь договір, виготовила гербову печатку й цілком серйозно збирається вийти з-під юрисдикції української держави! Підтвердили цю підозру і «паспорти людини», які щедро видавалися новими уповноваженими й у яких декларувалося, що їхній власник, крім іншого, «має екстериторіальний імунітет від суб’єктів місцевого і територіального права» та «не є об’єктом і суб’єктом оподаткування, стягнення мита тощо». Селян переконували в дуже простій тезі: отримуй паспорт людини — і більше тобі не потрібно підкорятися законам України! За землю платити не потрібно, контролюючі органи слухати не потрібно, податки платити теж не потрібно! Ти людина, а не якась там фізична особа. Звичайно ж, народ із радістю на це підписувався», — розповідала про діяльність «громади» Гандзюк.


Зрозуміло, приклад Збур’ївки не єдиний. Такі організації діють по всій країні. І практично всюди вони так чи інакше пов’язані з людьми з «Українського вибору» проросійського політика Віктора Медведчука. Ось що пише про діяльність подібних структур на Хмельниччині місцеве видання «Незалежний громадський портал»: «На противагу діючій моделі децентралізації деякі громадяни протиставили зовсім іншу. Створені ними «територіальні громади» намагаються замінити собою державу: збирають податки, видають автомобільні номери тощо. Слід зазначити, що створюються фейкові територіальні громади в незаконний спосіб (у кожному населеному пункті знаходять трьох людей і пропонують їм підписати такий собі «договір територіальної громади»). Їхні «представники» діють від імені цілих сіл, міст, областей і формують власні органи управління, систему оподаткування та бізнесу. Членами цих «кишенькових» організацій часто є колишні члени Компартії або прихильники медведчуківського «Українського вибору». Наприклад, так звана уповноважена територіальної громади міста Хмельницького Ольга Уграк — помічниця народного депутата IV скликання від КПУ Володимира Новака. Її колега з Тернополя Людмила Любовецька — колишня активістка «Українського вибору», а нині послідовниця російської секти «Союз Сотворцов Святой Руси» («СССР»), яка пропагує створення «Божественної монархії Свята Русь» у складі України, Білорусі та Росії». 

 

Читайте також: Подолати владу у владі


Заступник «лідерки територіальної громади Хмельницького» Ольги Уграк Павло Білецький називав себе «уповноваженим Транспортної реєстраційної служби народу України» та «уповноваженим із питань реєстрації транспортних засобів». Він видавав членам «громади» власні автомобільні номери, заохочуючи людей таким чином не реєструватися в офіційному МРЕВ та не платити податків до бюджету. Крім того, Уграк і Білецький налагодили видачу свідоцтв так званих суверенних народних підприємців. Особам, які їх отримали, пояснювали, що вони можуть займатися підприємницькою діяльністю без державної реєстрації і не сплачувати відповідних податків до бюджету, а натомість мають платити їх «територіальній громаді».


Кілька років тому діяльність Уграк у Хмельницькому помітили учасники АТО та члени національно-патріотичних українських сил, які блокували заходи, організовані незаконною громадою, а саму Уграк закидали яйцями. І тільки в березні 2017 року організацію нарешті помітили правоохоронці, які порушили проти її «очільників» справу за ст. 109 («Захоплення державної влади»). Майно та документи сепаратистських структур заарештовано.


Як було зазначено в клопотанні слідчого, із січня 2016‑го «невстановлені особи, члени громадського руху «Український вибір — право народу», окремих громад, створених на території України, зокрема й на території Хмельницької області, порушивши ст. 2, 5, 6, 132 та 133 Конституції України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші нормативні акти, створили так звані народні органи місцевого самоврядування, які незаконно присвоюють повноваження органів влади та місцевого самоврядування, вчиняють дії з метою захоплення державної влади в Україні».

 

Читайте також: Наступний рівень децентралізації. Що буде після ОТГ

 

Мета згаданих організацій одна: делегітимізація будь-якої української влади та української держави як такої. І хоч би якими намірами лідери «територіальних громад», сформованих в обхід законодавства, пояснювали свою діяльність, за фактом вона призводить саме до таких наслідків. У цьому вони схожі з прихильниками федералізації, які також люблять прикривати свої відверто сепаратистські плани з розвалу країни високими словами, як-от «народовладдя» та «демократія». Не випадково більшість діячів «територіальних громад» або самі є вихідцями з партії «Український вибір», або пов’язані з ними. Як відомо, Медведчук і його люди в унісон із російськими державними діячами і далі публічно обстоюють ідею федералізації України, максимального послаблення вертикалі влади та роздроблення держави на різні автономні утворення. 


На жаль, така антидержавна діяльність, попри порушені проти активістів «територіальних громад» кримінальні справи та причетність до них «Українського вибору», так і не стала приводом для висунення претензій лідерам цієї організації. До речі, у країнах ЄС до спроб делегітимізації офіційних держструктур ставляться дуже суворо. Наприклад, у січні 2019-го в Австрії до 14 років засудили лідерку місцевої підпільної організації «Конфедерація Австрія» Моніку Унгер. Ця організація проголосила нелегітимною чинну австрійську державу та її закони й подібно до «територіальних громад» в Україні фактично намагалася підмінити собою офіційні структури Австрії. Видавала власні документи, автомобільні номери, а громадян країни оголошувала «суверенними людьми», які не зобов’язані підкорятися державі.


Очевидно, австрійці розуміють, що в демократії є свої межі й що держава, як і людський організм, повинна мати потужний імунітет від руйнівних вірусів. Від того, наскільки потужним є цей імунітет, передусім залежать безпека та спокій громадян країни. Австрійці добре засвоїли цю істину, тому ретельно її оберігають. А українці хоча й переконалися на власному досвіді в тому, наскільки небезпечно заплющувати очі на діяльність антидержавних організацій, проте ще не винесли із цього сумного досвіду належних уроків. На жаль, це може знову обернутися в майбутньому трагічними наслідками для всіх нас. 

Новини RedTram

Loading...